І досі в спогадах війна…

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

  День Перемоги, є одним з найбільш шанованих свят, яке відзначається 9 травня. Це свято - радісне і сумне,  нагадування про історичну перемогу людства над нацистськими окупантами. Цей день назавжди залишається днем нашого національного тріумфу, символом героїчного минулого. Стійкість, мужність і самовідданість старшого покоління на полях битв і на трудовому фронті в ім’я Перемоги над нацизмом у Європі – істинний приклад патріотизму для нащадків.

  Цього дня громада нашого села разом з усією Україною схилила голову перед пам’яттю мільйонів захисників, які 73 років тому  визволили світ від нацизму. Ці дні – особливі для кожного з нас. Вони позначені гіркотою незліченних втрат. Кожна сім’я в нашому селі зберігає пам’ять про  своїх дідів – прадідів, які дивляться на нас із старих фронтових фотографій. Саме з цієї сімейної маленької пам’яті  складається наша велика справжня історія.

  Традиційно в селі розпочався День пам’яті: «І досі в спогадах війна…», на якому вшанували мужність і відданість тих, хто 73 років тому здобував Перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. Багато односельців, серед яких були і користувачі бібліотеки, зібралися на цьому святому місці, аби віддати данину пам’яті.

  Перед громадою виступив сільський голова О.А. Родик, який сказав, що ми в неоплатному боргу перед синами і дочками України, юність яких жорстоко обірвала війна. Низько вклоняємось подвигу тих, хто ціною власного життя, проявляючи нечуваний героїзм, сміливість та відвагу, зуміли врятувати світ від нацистського поневолення. Сьогодні кривава воєнна агресія на Сході країни знову затьмарила наше небо, ледь не щодня забираючи життя найкращих українських воїнів. Титанічна битва нашого народу за перемогу триває. Священний обов’язок кожного з нас – бути гідними подвигу батьків і дідів та зробити все для того, щоб на мирній землі виховувати дітей, радіти успіхам у досягненні трудових цілей.

 Ведучі до слова запросили голову ради ветеранів, директора Варварівського історичного музею В.О.Бегмат. Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував нашу Україну. Дорогі ветерани! Ваша мужність, життєва мудрість, ставлення до ратного і громадянського обов'язку — це високий приклад для наслідування. Наш обов'язок –бути гідними вашого життєвого подвигу, утверджуючи мир та злагоду  на українській землі. Сьогодні наше завдання – звернути увагу на тих людей, які відстоювали, обороняли нашу країну, їхній подвиг заслуговує на глибоку пошану.

  На українському рушнику було внесено Книгу пам’яті. Учитель Варварівського НВК Асєєва Т. Ф. зачитала прізвища загиблих смертю хоробрих односельчан. Усіх, хто, захищаючи рідну країну, домівку, поклав на вівтар перемоги життя, вшанували хвилиною мовчання.

  Пісні військової тематики прозвучали у виконанні ансамблю  «Варварочка» під керівництвом художнього керівника Юрія Валаха.

   До підніжжя пам’ятника лягли полум’яні весняні квіти і траурна гірлянда.

Ми знову прийдемо  до вічного вогню,

Рокам  ніколи пам’яті  не стерти

Про тих, хто пережив страшну війну,

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

Ми знову прийдемо до вічного вогню…

Із нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Нехай Господь дарує  їм літа,

Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.

Нехай щороку зелень молода

Встеляє килимом стежки у завтра!