Ангели в небо полетіли…

     

   21 листопада в нашій країні відзначається день гідності та свободи. В історії України було багато трагічних періодів та подій. В наш час в історію увійшла ще одна подія – майдан, який змінив нашу державу та наш народ і наше життя. В такі трагічні періоди завжди на захист своєї землі, своєї держави ставали кращі представники українського народу. Борців Майдану об’єднало бажання жити у вільній країні, з справедливим та світлим майбутнім. За ці ідеали на Майдані пролилася кров. З нагоди Дня Гідності та Свободи в бібліотеці оформлено виставку: "Ангели в небо полетіли".

    Любі ,наші користувачі, якщо ви хочете краще дізнатися про героїчні сторінки нещодавніх події нашої країни, то запрошуємо вас до нашої книгозбірні,  після закінчення карантину, де на вас чекає література даної тематики.

Кожна дитина має права

   20 листопада 1959 року XIV сесією Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Декларація прав дитини, а 20 листопада 1989 року, на 44-ій сесії ГА ООН – Конвенція про права дитини, яка є засадничим міжнародним документом із захисту прав дітей. Наразі її ратифікували 193 країни.
   Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства. У Варварівській СБФ  оформлено розгорнуту книжкову виставку: "Кожна дитина має права».

Мій рідний край – земля моя свята

Моє село! Мої слова!

Тобі найкращі, найщиріші.

І пам’ять знову ожива,

Як перші незабутні вірші.

     Рідний край! Починається він із батьківського порога, стежини до хати, маминої колискової пісні. Для кожної людини найдорожчий той край, де вона народилася, звідки пішла у світ. Як кожна велика річка починає свій нестримний біг до моря з невеличкого чистого джерельця, так і любов громадянина до своєї Батьківщини розпочинається з любові до тієї місцевості, де він розпочав пізнавати світ, де пройшли його дитячі роки. Для усіх нас найдорожче, найкраще у світі наше рідне село. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь нашого славного роду українського.
     20 вересня 2020 року мешканці Карлівщини відзначали  77 річницю з Дня визволення від нацистських окупантів під час Другої світової війни. Ми пам'ятаємо і шануємо цю дату і славний подвиг наших дідів-прадідів!!!
    Село – наш дім, наше коріння і доля, наша кровність і материнська пісня. Наше село – розбуджені досвітки, духмяні пахощі літа. Тут живе наше дитинство, це частина нашого серця. Рідне село – це ми з вами, це наша Україна-мати. У бібліотеці була організована тематична  книжкова виставка: «Мій рідний край – земля моя свята».

Люблю село за чарівний світанок,

за трави в росах і густий туман,

за стежечку, що пролягла житами

і за волошку, що край поля зацвіла.

Люблю село, коли сади квітують,

коли із квітів бджоли п'ють смачний нектар,

коли хрущі гудуть і вишні достигають

і вечір за горою спочива.

Люблю село я сивою зимою,

коли навкруг все снігом замело,

коли сніжинки білі з вітром в змові,

під снігом заховали все село.

Гуляє віхола, тріщать дрова у пічці,

дим кільцями кружляє з димаря,

а дітворі у хатах не сидиться,

розвагами зима розвеселя.

Село прекрасне і в осінню пору,

коли кружляє в танці листопад,

і шурхотить прижовкле листя під мітлою,

коли берізки в золоті стоять.

Люблю село я восени і влітку,

люблю його зимою й навесні,

коли сміється сонечко привітно,

й тоді, як небо зорями запалює вогні.

Людмила Якушевич.

Онлайн-челендж "Осінь - час читати та творити"

 

    Варварівська СБФ Карлівської ЦБС провела онлайн-челендж «Осінь – час читати та творити». Щиро дякуємо всім, хто взяв участь у челенджі. Цього року - осінь чудова. Надіслані світлини учасників з книгою на фоні багряного, золотого лісу, осінніх куточків рідного села.

Осінь, гарна молодиця
Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию...
Та чого тільки не вміє
Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.
Не забула й про погоду:
Заховала у тумані
Сад, де яблука рум'яні.
Там, де груші соковиті
Зранку дощиком обмиті,
Листя жовте розтрусила,
Де береться в неї сила?
Осінь гарна молодиця...
Літо нам вже тільки сниться.
(Тарас Шевченко)

Земля – то мудрість наша і освята, від неї хліб і цвіт, і всі плоди.

Хай рясно колоситься на полі нива,

Щоб більше було радості та дива.

Хай втілюються в життя задуми і мрії,

Та обходять стороною природні стихії.

Хай хліб на столі завжди всіма панує,

Господиня огірочками гостей частує.

Сіють, орють наші золоті господарі.

Вітаємо зі святом вас, наші трударі!

   Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства! Тереторіальна громада села Варварівки та бібліотека вітають всіх працівників ПСП "Орач" і  особисто генерального  директора Бегмат Олега Леонідовича  зі святом, працівників і керівників фермерських господарств.

     Дорогі односельці! Господарочки і господарі! Це також наше свято! Тож прийміть вітання з днем сільського господарства! Щиро хочемо побажати вам гарних, рясних врожаїв, щоб погодні умови завжди сприяли цьому! Нехай сільське господарство розвивається швидкими темпами, а ваша сфера діяльності приносить вам задоволення і благополуччя! Удачі, здоров'я і успіху в справах! Бажаємо благословення на довгі роки. В бібліотеці організована книжкова виставка: «Земля – то мудрість наша і освята, від неї хліб і цвіт, і всі плоди».

    P.S. У періодичних виданнях: «Дім. Сад. Город», «Огородник», «Добрий господар», які передплатив ПСП «Орач» для бібліотеки, ви зможите знайти корисні поради для саду та городу. Користувачі бібліотеки щиро вдячні за передплату.

Друзі! Зі святом нас усіх, з Днем працівників сільського господарства!

Хай кредом у житті буде добро

    Сьогодні, 13 листопада, у багатьох країнах світу відзначається щорічний Всесвітній день доброти. Відзначати це свято вперше запропонували учасники волонтерського руху "За доброту", що виник в Японії у 1997 році. Датою для нього був обраний день відкриття у 1998 році в Токіо I-ї конференції Всесвітнього руху доброти.

    «Життя дано на добрі справи» – говорить народна мудрість, а для того, щоб люди не забували про таку рису, як доброта – є таке свято. На думку засновників цього свята – це можливість нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги у повсякденному житті. До цього свята в бібліотеці організована книжкова викладка: «Книги, які надихають творити добро, бути людяними і чуйними».

Друзі, вітаю з Всесвітнім днем доброти! У світі багато негативу, тож давайте будемо добрішими один до одного, взаємно красивими, як писала Ліна Костенко.

Будь добрим з тими, хто тобі допоміг,

Хто руку допомоги одного разу запропонував.

Будь добрим з тим, хто відмовити не зміг,

І в мить важкий хоробро захистив.

Нехай доля зведе тебе з людьми,

Готовими на все заради тебе.

І нехай від зла, від підлості і брехні

Оберігають вірні друзі!

Нас єднає рідна мова

 

Процвітай же, мово калинова, 

І тобі не в’янути в віках: 

Мелодійна українська мова - 

Чарівний, навік коштовний скарб.

       День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця.  Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

    Нестор-літописець був священнослужителем Київсько-Печерської лаври та літописцем. Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах лаври. У Варварівській СБФ до Дня української писемності та мови була організована книжкова виставка-інсталяція: «Нас єднає рідна мова».

    Все починається зі слова, а отже, з рідної материнської мови. Вона – це національна гордість, вона сприяє формуванню патріотизму, що спонукає людину чесно і самовіддано працювати задля держави, пробуджує найвищі людські риси.

     Наше слово давнє і живе... 23-й рік поспіль відзначаємо День української писемності та мови. Це молоде державне свято, засноване Указом Президента України 1997 р. Воно має підтвердити нашу любов і повагу до рідного слова, до своєї культури, які попри жорстокі випробування на крутих дорогах історії, зберегли її силу, красу і величність. Незважаючи на численні царські укази про заборону української книги, мови, театру, вони живуть і розвиваються, долаючи й нові, сьогоденні перешкоди. Ми - українці. Живемо у вільній незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

    Упевнені, що українська мова й надалі служитиме єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну та український народ. Бажаємо вам зберегти й утвердити українську мову, виплекану нашими пращурами, адже вона створює індивідуальне обличчя країни і нації. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом життя, нехай рідна мова єднає нас усіх. Щастя, миру, добра.

Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша нам вона!

Сезон читання - осінь

Всім знайомий цей трепетний настрій, який можна назвати одним словом - ОСІНЬ...  Це чудова пора збору врожаю з ланів, замилування барвистими хризантемами, павутинками бабиного літа. Вона впевненими кроками вже прийшла до нас.  А разом з нею – її вічні друзі: перший холодний вітер, дощ, похмура погода, запах яблук та шелест яскравого листя, які змушують нас задумуватись і посумувати за теплими літніми днями. При такому настрої краще за все загорнутися у теплий плед, взяти чашечку гарячої кави, або ж чаю і провести час у компанії хорошої книги! Це найголовніший  атрибут  цієї прекрасної пори - прагнення до затишку і тепла.

     Любов до цієї чарівної, затишної пори року надихнула бібліотекаря  Варварівської СБФ на створення виставки-інсталяції “Сезон читання - осінь”. На ній пропонуються книги де осінній настрій звучить в  різних тонах, і осінь постає з дуже різних сторін: тут  і легкий смуток, і світла ностальгія, і безвихідь, і сонячний промінь крізь хмари – промінь надії…  

     В кожної людини є місце, де можна заховатись від вітру та негоди, зігрітися, відпочити душею. Для користувачів бібліотеки осінь – пора гарячого чаю та добрих книг.  Запрошуємо всіх читачів до бібліотеки і впевнені,що зачитавшись улюбленою книжкою, на зміну осінній депресії прийде справжній осінній настрій і що кожен вибере книгу для себе, щоб повніше відчути: осінь у розпалі.

      Тож запрошуємо всіх до “осіннього читання”! Восени ми поринаємо у геть інший світ: де чай здається ароматнішим та смачнішим, ковдра – теплішою, а книги – цікавішими.

Осінь, гарна молодиця

Розгулялась, веселиться,

Прикрасила все барвисто

І шипшинове намисто

Одягла собі на шию...

Та чого тільки не вміє

Осінь, щедра господиня!

Гарбузи, картоплю, дині,

Все зібрала із городу.

Не забула й про погоду:

Заховала у тумані

Сад, де яблука рум'яні.

Там, де груші соковиті

Зранку дощиком обмиті,

Листя жовте розтрусила,

Де береться в неї сила?

Осінь гарна молодиця...

Літо нам вже тільки сниться.

(Тарас Шевченко)

Найпопулярніші книги для сучасних підлітків

   Молодь – дуже уважна та вимоглива аудиторія. Під час дорослішання підлітки визначають власні інтереси, бажання та розставляють пріоритети. На сторінках книг вони намагаються знайти споріднені душі й, ототожнюючи себе з головними героями, наповнюють своє життя переживаннями та пригодами. Саме тому сучасна підліткова література – це не просто книжки про проблеми взаємовідносин з батьками та перше кохання, а твори, в яких підіймаються актуальні, цілком дорослі питання.

   У Варварівській СБФ Карлівської ЦБС  в бібліотечному фонді безліч книг про життя, проблеми та пригоди підлітків. Незначна кількість нових книг на книжковій викладці: «Найпопулярніші книги для сучасних підлітків». Багато з юних користувачів вже прочитали ці книги, хто не читав – рекомендуємо. Тема актуальна завжди, тому рекомендацій багато. Дзвоніть, пишіть, замовляйте! 

  Сучасна підліткова література - це більше не дитячі книжки про перше шкільне кохання і проблемні взаємини з батьками. Більшість романів підіймає дорослі проблеми ще зовсім юних людей. І такі книги можуть багато чому навчити не тільки підростаюче покоління, але навіть всезнаючих дорослих. Що читають підлітки останнє десятиліття? Молодих людей цікавлять популярні книги сучасних авторів.

   Кажуть, теперішні підлітки взагалі не читають книжок. Їм дай лише полайкати когось в Інстаграмі. Ми такими не були, сучасне покоління – пропаще, попереду – безодня невігластва, в якій зникнуть всі надбання людства. Ви теж так думаєте? А може, все не так погано? 

   Сучасний підліток – такий же, що й колись. Його потрібно зацікавити та мотивувати, і він закине комп’ютер заради справді крутої книжки. Просто зацікавити нинішнього тінейджера – набагато складніше, ніж було раніше.  Складніше, але цілком можливо. Я, як бібліотекар, щиро вдячна нашим юним поціновувачам книги. Підлітки вміють читати і чатають!

Шляхами визволення України

 

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя

Була війна жорстока. ІІ Світова.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші — воїни-солдати.

Ми знаємо: у тій страшній війні

Змогли либонь ви ворога здолати.

    День визволення України від нацистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Час минає, але у пам’яті поколінь навіки залишаться події Другої світової, яка п  ринесла на нашу землю стільки болю та крові, коли за право бути вільним наш народ заплатив неймовірно страшну ціну.

     В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій нацистських окупантів. Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. До цієї дати ми пропонуємо до вашої уваги книжкову викладку літератури: «Шляхами визволення України».

   Друга світова війна забрала та скалічила мільйони життів у всьому світі. Вона стала величезною трагедією для усього людства. У ці дні український народ вшановує відвагу і жертовність тих, хто відстояв рідну землю на передовій, самовідданою працею наближав перемогу в тилу , хто піднімав Україну з руїн, чиє життя забрала війна.

    Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України. У серці кожного з нас жива пам’ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Наш земний уклін усім, хто бився на фронтах Другої світової війни, виніс роки окупації, та пекло концтаборів, хто піднімав із руїн і відроджував рідний край. Усім, хто і сьогодні на Сході нашої країни відстоює свободу і незалежність України, інколи віддаючи найдорожче – своє життя.

Добра, надії, віри і любові,

Нехай лунає скрізь дитячий сміх,

Хай Бог дарує всім щасливу долю

І мир хай буде в нас один на всіх!

Художній світ прози Володимира Лиса

 

   26 жовтня 1950 року народився Володимир Лис - український журналіст, драматург, письменник. Володимира Лиса називають справжнім феноменом сучасності. Журналіст, драматург, прозаїк, майстер витонченого слова і глибоко народний письменник, з кожним новим романом Володимир Лис розкриває нові грані свого таланту. Перелік його нагород вражає: «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя» (за роман «Століття Якова»), володар численних премій конкурсу «Коронація слова», «почесний громадянин Волині». Про це все можна дізнатися у Варварівській СБФ з книжкової виставки – персоналії: «Художній світ прози – Володимира Лиса».

   Ім’я Володимира Лиса стало відомим широкому колу українських читачів насамперед завдяки відзнакам. Сам письменник наголошує на такій особливості читацького сприйняття: «Парадоксально, але факт – читачі дуже часто вірять придуманому автором, а те, що було в реальному житті, сприймають із недовірою. Одна жінка мені сказала про один епізод: це занадто пафосно. Але так було!».

   Спробуємо з’ясувати, як побудовано художній світ Володимира Лиса, чим є цей світ у контексті української літератури та яку картину самих себе ми в ньому бачимо.

Події в романах Володимира Лиса відбуваються переважно в ХХ ст. (іноді торкаючись і ХХІ – як-от часів Помаранчевої революції в «Країні гіркої ніжності»). Письменник зазначав, що намагається уникати шаблонів у своїй творчості. Втім, неважко помітити повторюваність і схематичність деяких мотивів. Так, мотив кохання соціально вищої за статусом жінки до нижчого за статусом чоловіка трапляється ледь чи не в кожному романі Лиса.

  Попри схематичність і деяку шаблонність характерів персонажів Володимир Лис – все ж таки майстер зраджувати горизонт читацьких очікувань Інколи це відбувається частіше, ніж потрібно за внутрішньою логікою тексту. Цей прийом доволі прозоро застосовується в кожному з творів письменника: несподіваний порятунок на межі наближення смерті, мрії про жінку з обкладинки – її поява в глухому селищі, прояви щирої любові – підступні вчинки, раптова поява справжніх батьків у житті сироти… І ще багато більш незначних моментів. Саме зрада горизонту читацьких сподівань тримає увагу читачів до останньої сторінки. Непередбачуваність розвитку подій вимагає збільшення кількості персонажів у творах: таким чином зростає ймовірність того, що хтось раптово з’явиться, несподівано перейде з другорядних персонажів у головні або ж ще якимось чином додасть динаміки в сюжет.

   Динамічність розгортання сюжетів, чіткі описи дій без надмірного психологізму роблять майже всі твори Лиса.  Висока популярність творів з яскраво вираженими патріархальними нотками – ознака того, що в свідомості масового українського читача процес модернізації все ще не завершено. Але цілком в силах письменника – пройти цей процес у своїй творчій еволюції. Чи наважиться на це Володимир Лис, покажуть його наступні романи.

Дякуємо за феноменальну творчість! Многії літа!

Ходить гарбуз по городу

 

Круглий, гарний він на вроду,

І поважний, наче туз,

 Розвалився на городі

Жовтий черевань – гарбуз.

    Титул короля осені сміливо можна віддавати помаранчевому чуду,що зветься гарбузом,він яскраво-рудий,смачний і корисний.І хоча народився гарбуз в далекій Мексиці, і назва у нього також іноземного походження,його дуже люблять в Україні і давно вважають своїм.Настільки своїм,що навіть використовували його в сімейно-родинній обрядовості.Гарбуза давали нареченому, який був нелюбим і небажаним. Цей звичай залишився в минулому,а українці не перестали шанувати і вирощувати чудо-гарбузи. Гарбуз - це справжній дар осені, багатий на вітаміни та корисні мікроелементи, необхідні нашому організму напередодні зими.
    В жовтні стає традицією влаштовувати в Україні свято гарбуза. Цар овочів з'являється не тільки на прилавках осінніх базарів,а й у бібліотеках.

  У Варварівській СБФ організували для широкого кола своїх користувачів книжкову виставку - інсталяцію "Ходить гарбуз по городу..." - для душі, відпочинку, добробуту, для тих, кому приємно усвідомлювати свою причетність до появи такого дива, як цар городу - його величність Гарбуз...  Це свято – чудова нагода дізнатися про цінні та цілющі властивості гарбуза. Любителям читання твори, де згадується про гарбуз.
Квітка-Основяненко Г. Сватання на Гончарівці.
Мельник В. Гарбуз-хвалько.
Казка про гарбузову кашу.
Дубов М. Гарбуз.
Бабкіна К. Гарбузовий рік.
Сухомлинський В. Бджілка і гарбузова квітка.
Лацюк А. Гарбузова жінка.
Стельмах М. Гарбуз.
Лучук В. Гарбуз і інші твори.

Усіх любителів гарбуза вітаємо зі святом!

Ой ти, дівчино, з горіха зерня

У садку горіх як дуб
В нього кучерявий чуб
Одна слива дві черешні
Мов взяли горіха в клешні
Та на справді це горіх
На них віттям своїм ліг.
Тож маленькі деревинки
Перед ним зігнули спинки.

   А під листям тихо-тихо на тоненьких гілочках причаїлися горіхи у зелених кожушках… Нещодавно в бібліотеці була організована виставка-інсталяція: «Яблука доспіли, яблука червоні». Вона сподобалась нашим  користувачам, що ми вирішили організувати виставку-інсталяцію: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня». Кожен відвідувач зможе поласуватися горішками, переглядаючи книги, яблука розійшлися  разом з книгами.  

   

    Волоський горіх - це чудове дерево. Листя у горіха великі і досить щільні. Квітки ж волоського горіха дрібні і досить непоказні. Дерево чудово тим, що людина використовує майже всі його частини - деревина його дуже красива і цінна, вона йде на виготовлення дорогих меблів, горіхи дуже смачні і корисні, а листя використовують для приготування цілющих зілля і ліків - народна медицина досі використовує відвари з листя волоського горіха для лікування багатьох захворювань. 

    У кулінарії горіхи широко застосовують для приготування солодких страв. Горіхи мають безліч корисних властивостей - в них міститься чимало вітамінів та інших необхідних речовин  Адже  колись  біолог і селекціонер Іван Мічурін назвав волоський горіх хлібом майбутнього. І недарма – в його ядрах є всі необхідні речовини для життєзабезпечення людини. По своїй харчовій цінності волоські горіхи близькі до вершкового масла й перевершують молоко та м`ясо. А по калорійності - вдвічі перевищують пшеничний хліб.

    Свято з горіховим присмаком – чудове свято! А давайте пригадаємо літературні твори, в яких є розповіді про горіхи , або в назвах є слово горіх.

Франко І. Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Гуцало Є. З горіха зерня.

Багряний І. Тигролови.

Шевченко Т. У перетинку ходила.

Гофман Е. Лускунчик і мишачий король.

Мензатюк Таємниця козацької шаблі.

Чухліб В. Пілотка ліщинових горіхів.

Квітка-Основяненко Г. Конотопська відьма і інших творах.

Відвідайте книжкову виставку, посмакуйте горіхами.