А над світом українська вишиваночка цвіте

День вишиванки. Це великий день,

Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
Надія Григорівна Красоткіна

 Сьогодні в Україні відзначають день Вишиванки, святкуємо всі разом. Вишиванка єднає українців і закликає одягнути цей національний оберіг 17 травня. Це свято молоде, але з року в рік набуває більшої популярності. Нас українців по вишиванках впізнають в усьому світі. У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишиванка. Вишиванка – це Україна. Це те, що робить нас неповторними. 

 Вишиванки сприймають як символ єднання, солідарності і підтримки. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка – є головним оберегом людини.

   Користувачі бібліотеки оглянули виставку вишивки та книг про неї: «Вишивка – національна святиня» і самі цього дня одягнули вишиванки. В день свята прийнято одягатися в вишиванки, вирушаючи на роботу, до ВНЗ, школи, дитячі садки. Це служить своєрідним символом об’єднання української нації у всьому її різноманітті і поваги до національних традицій. Причому День вишиванки вийшов за межі України і є всесвітнім. Вишиванки вдягають у всьому світі – і нащадки українських емігрантів і просто люди, які симпатизують Україні. Відзначаючи це свято, ми вкотре стверджуємо, що символ нації – вишиванка – завжди була, є і буде необхідним оберегом міцності української держави.

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.
Автор Надія Григорівна Красоткіна