Доля і воля - все в одній пісні 

 (До 175-річчя з дня народження П.П.Чубинського)

     Павло Платонович Чубинський – відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського руху на Правобережній Україні.

    Щоб більше дізнатися  нашим сучасникам, користувачам бібліотеки хто такий П.П.Чубинський була проведена літературно-пізнавальна година: «Автор українського гімну Павло Чубинський».

   Щаслива доля випала написаним у 1862 р. Павлом Чубинським віршованим рядкам "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля". 140 років жили ці слова в серцях українців, щоб, врешті-решт, стати гімном нашої незалежної держави.

 Перед користувачами поступово розкривалась багатогранна постать талановитої, мужньої людини, яка своєю титанічною етнографічно-статистичною працею  зробила  стільки, що його заслуг вистачило б на декількох вчених (за словами Ф.Вовка).

    У важких умовах заслання в Архангельскій губернії, самостійно здійснивши надзвичайно складні експедиції в умовах бездоріжжя, він досліджував побут населення, розвиток торгівлі, промислів, освіти. Працював у різних галузях: секретарем статистичного комітету, редактором газети, завідуючим бібліотекою, начальником газетного столу. На Півночі Росії до сих пір зі вдячністю згадують віддану працю П.Чубинського.

    А чого варта його етнографічна діяльність на Батьківщині! Об'їздивши губернії України, обстеживши кількасот населених пунктів, він одержав такий величезний етнографічно-статистичний матеріал, що його було надруковано аж у 7-ми томах - "Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-руський край".

  Навіть якщо не враховувати створення віршу "Ще не вмерла Україна", етнографічних досліджень Павла Чубинського було б досить, щоб назавжди обезсмертити його ім'я.

   З цим матеріалом бібліотекар ознайомила присутніх, біля книжкової виставки: «Доля і воля - все в одній пісні».

     Коли людина чує гімн своєї держави, серце її сповнюється гордістю, трепетом, відчуттям урочистості моменту. Не випадково слова Державного Гімну вчать не занепадати духом, торкаються найпотаємніших куточків душі, наснажують на прекрасні вчинки.

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

Нею сонце зустрічає

Наша Батьківщина,

День новий розпочинає –

Сильна, неподільна.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А  зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

        Під величні акорди Державного Гімну вшанували учасники літературно-пізнавальної години пам'ять видатної, мужньої, відданої людини.

День Соборності  України – свято єдності українського народу

      У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності український народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події до яких і відноситься 22 січня 1919 року, коли відбулося проголошення Акту Злуки між Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР) та Українською Народною Республікою (УНР). «Це така дата, - як говорив один з учасників тих подій Л. Цегельський, що її виучувати будуть напам’ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва під Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі».  Його слова стали справді пророчими. 

       Президент України Віктор Янукович, виходячи із мети консолідації суспільства, укріплення єдності народу і ствердження ідеалів свободи, 30 грудня 2011 року видав Указ «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят», яким передбачено щорічне відзначення 22 січня Дня Соборності та Свободи України.  Це свято відзначається у нерозривному ланцюгу знаменних дат вітчизняного державотворення, таких як День Конституції України, річниці проголошення  Декларації про державний суверенітет України, День Незалежності України, створює передумови для формування у суспільстві належного розуміння власної історії.

     «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього», - говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим.

     З нагоди відзначення свята в бібліотеці був проведений інформаційний репортаж: «Витоки Соборності», книжкова виставка: «День Соборності України – свято єдності українського народу»  і бесіда: «Ідея Соборності у творах Т.Г. Шевченка». Символічним є те, що День Соборності і Свободи України співпав з початком Шевченківських читань. Бібліотекар підкреслила значущу роль Т.Г.Шевченка в відродженні української державності. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуть мову, культуру та історію народу. Для всього світу вже багато років слово «Україна» нерозривно пов’язане з ім’ям Тараса Шевченка, адже йому судилося стати глашатаєм мрій і прагнень народу, символом своєї нації та країни.      

      Формування особистості молодого  покоління активно реалізується у процесі пізнання соборності  Української держави.

  Соборність України особливо дієво простежується через творчість Тараса Григоровича Шевченка. Його геніальні твори «І мертвим і живим», «Єретик», «Тарасова ніч» та інші – неперевершений скарб розуміння сутності соборності України.

       У творі  «І мертвим, і живим…» Т.Г.Шевченко закликає до соборності і вірить у соборність усіх українців.

«І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!»

      Т.Г.Шевченко звертається з глибини віків, щоб ми не втрачали історичної пам’яті.

    Минають роки, сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим поколінням. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки і помисли їх авторів завжди чарують і надихають нові покоління. До таких скарбів світового значення належить творчість Т.Г. Шевченка.  Він перший з новочасних українців проголосив національно-державну ідею соборності.

     Тарас Шевченко – наш вічний геній. А з ним вічно жива і горда душа України. Він оберігає, вчить, дарує надію на краще майбутнє. Він став охоронцем традицій українського народу і залишається на боці нашої соборності. Тому ми повинні робити все для того, щоб високі прагнення Шевченка до розбудови соборної, незалежної й унітарної держави України здійснилися, а молодь, яку ми виховуємо, вбирала найкращі зразки патріотизму і любові до рідної української землі.

     Наслідувати його заповіти – значить інвестувати в духовне майбутнє країни. Тарас Шевченко для нас Пророк і дороговказ у майбутнє. Ми віримо, що з Великим Кобзарем у серці і його ідеєю соборності ми відбудуємось як велика і самобутня нація.

     Заходи поглиблили знання користувачів про історію виникнення свята Соборності України та викликали патріотичні почуття і повагу до рідної країни.

Шевченкове безсмертя

Живи, поете, в бронзі і в граніті,

Живи, поете, в пам’яті людській,

Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

І в слові праведнім, і славі віковій.

                                                                          Л. Дмитренко

     В історії кожного народу, серед її великих творців є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю та славою. Таким самородком в  українців є Тарас Шевченко, якому долею судилося стати "володарем в царстві духа", національним генієм і духовним  пророком, апостолом правди, заступником знедолених.

  В рамках відзначення 200-річчя від дня народження геніального поета України Т.Г. Шевченка з ініціативи управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського, Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного оголошено  про проведення  з  22 січня  по 1 грудня  2014 року обласних Шевченківських читань «Кобзарева стежина».

      В нашій бібліотеці Шевченківські читання відкрила секретар сільської ради Н. Мотієнко, яка наголосила: «Для кожного українця Шевченко не просто поет. Ми йдемо до нього, ми чуємо його крізь століття, сприймаємо – як сучасника. У нього питаємо поради. У його творчості, житті шукаємо важливі для нас відповіді».

  «Серед тих визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і незалежність вітчизни, честь і гідність народу» - продовжив депутат Верховної Ради України II скликання В. Капустян.

     Користувачі бібліотеки учні 8 класу  (учитель Бобро Л.О.) долучилися до Шевченківського вшанування. Бібліотекарем була проведена літературна олімпіада: «Шлях великої долі». Конкурсні завдання виявили зацікавленість і обізнаність дітей, як у біографії так і в творчості Т.Г. Шевченка. Олімпіада сприяла вихованню поваги до слова поета та зацікавленості до детального вивчення його життя та творчості, а бібліотекар підвівши підсумки звернула увагу над якими аспектами біографії і творчості потрібно працювати. Магія Шевченкового слова є могутньою, глибинною та надзвичайно актуальною в наш час.

      Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання і  світлу добру пам'ять  про себе. Закінчилося життя генія і почалася доба безсмертя. Слава і вічна пам'ять, яку пронесуть у своїх серцях живі і ще ненароджені земляки поета в Україні і в усьому світі. Цей захід був спрямований на залучення учнів до читання творів Великого Кобзаря, щоб високі прагнення Шевченка стали формою їхнього життя.

Новорічні свята українців: обряди і традиції від Різдва до Хрещення

    З давніх - давен Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствий душею, хто сповнений любов’ю і добром до української спадщини, повертається до традицій свого народу, до свого коріння. Традиції українців тісно пов’язані зі святами новорічно – різдв’яного циклу, вони формують свідомість та обличчя народу, тому особливо важливим є передача їх від одного покоління до іншого. До цього процесу щорічно долучається і наша бібліотека. З приходом веселих зимових свят бібліотека вітає своїх користувачів і запрошує на гостини. Цього разу була проведена година народознавства: «Від Різдва свята гожого, до Водохреща  Божого».  На масовий захід були запрошені учні молодших класів  /класоводи:  Краснік М.В., Пономаренко І.Ф./, настоятель православної церкви Св. Великомучениці Варвари протиієрей Василій Штець. Він розповів, що Водохреща одне з найвеличніших свят християн. Вважається, що на це свято, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей.

     На Водохреще закінчується обряд колядування. До цього свята є спеціальні колядки, у яких вітали «із Йорданом», і з водицею, і з царицею, з усім домом, з усім добром». Юні користувачі: Ткаченко Аня, Донченко Аліна і Таня, Харкіна Ліза, Родик Катя проколядували  для всіх присутніх, за що від отця Василя отримали закладочки  для книг.

  Присутні переглянули книжкову виставку: «Новорічні свята українців: обряди і традиції від Різдва до Хрещення» і вернісаж: «Кришталевий дзвін зими», де в своїх малюнках, які розміщені на виставці зобразили прекрасну у своїй красі зимову природу.  Діти взяли книги про традиції Різдвяних і Новорічних свят в Україні, а також про загадкову і чарівну пору року – зиму.

Дивосвіт творів Степана Васильченка

    До 135-річчя від дня народження Степана Васильченка (1879-1932), українського письменника і драматурга, в бібліотеці був проведений літературний репортаж: «Талант мужності і талант співчуття».

    Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Небагатослівні, але глибокі за змістом, проникненням у внутрішній світ героя - такі Васильченкові новели про дітей. Вони, як і майже всі його твори, сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.

  Художня спадщина Степана Васильченка, порівняно невелика, але завдяки глибокій правдивості, життєдайному оптимізму і художній довершеності вона завоювала щиру любов дорослого і зовсім юного читача.  

"Він так любив людей, що сяяв весь зорею"

(до 180-річчя від дня народження С.Руданського)

     До 180-річчя від дня народження Степана Руданського (1834-1873), українського поета, перекладача, фольклориста, класика української літератури, талановитого лікаря, громадського діяча  в бібліотеці була розгорнута літературна панорама: «Зачарований красою слова»

  Творчість Степана Руданського - невичерпне джерело мудрості й досвіду, глибокої думки й дотепного слова, нев'янучого народного гумору. У доробку поета - балади, ліричні поезії, поеми, байки, приказки, короткі поетичні обробки народних анекдотів, переспіви, переклади зі світової літератури.

  Сьогодні його твори продовжують чарувати нас задушевністю своїх ліричних поезій і веселим гумором. Користувачі нашої бібліотеки переглянули літературну панораму присвячену поету.

  

Указом Президента України 2014 рік оголошено Роком

Тараса Григоровича Шевченка

     Час невпинно наближає усіх нас до великої національної дати – 200-річчя від дня народження генія українського народу, спонукає до нових осмислень його спадщини. Сьогодні, коли українцям потрібні нові ідеї, нова уява перспективи, ми знов йдемо до нашого Шевченка - поета, письменника  і  живописця.

   Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповістю і моральною чистотою, відданістю правді и свободі.

  Український народ впізнає себе в творчості й долі Шевченка, свою історію, долю, славу й покликання і цим національно самостверджується, духовно очищується, морально змінюється.

  Шевченко виступає сьогодні духовим будівничим нашої держави. Він росте й розвивається в часі, історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному  шляху до Шевченка…

    Готуючись до літературної олімпіади: «Шлях великої долі» рекомендуємо інформацію про книгу Т.Г. Шевченка «Кобзар».

  «В цій невеликій книжці, що ім’я їй «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній – невольницький поклик до помсти й порив до свободи, і ніжна, чарівна краса української пісні». Олесь Гончар.

  Якби хтось задумав створити рейтинг найвідоміших книг України, у ньому, без сумніву, переміг  би «Кобзар» Тараса Шевченка. Як і годиться такій славетній книзі, він має безліч перевидань, до наших днів стає центром творчих зусиль багатьох видавців та художників, а для письменників лишається невичерпним джерелом літературних ілюзій. «Кобзар» перевидавався безліч разів; загальний наклад книги обраховується мільйонами примірників. Низка творів Шевченка перекладена сотнею іноземних мов. 

Перший "Кобзар"

     Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй». Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року. 

   Другий «Кобзар» Тараса Шевченка – видання, яке не вийшло в світ через арешт поета у справі Кирило-Мефодіївського братства, що стався на переправі через Дніпро 5 квітня 1847 року. Дане видання є спробою відтворення задуму Тараса Шевченка на основі творів, написаних у 1843-1847 роках, що переховувалися в архівах департаменту поліції в Санкт-Петербурзі до 1907 року. Факсимільна репродукція обох зошитів з автографами поезії 1846-1847 років та передмовою Шевченка до підготовленого ним видання є першою публікацією шевченківських раритетів, зібраних в архіві відділу рукописних фондів і текстології інституту літератури ім. Шевченка НАН України.

   «Кобзар» 1860 року надруковано коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році у Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це третє видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.

   Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Бєлозерського, книги I–XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.

Інші видання "Кобзаря"

"Кобзарь" 1867 року видання

 "Кобзарь" 1874 року видання., Москва

Видання «Кобзаря» 1876 року в Празі, яке крім поезій містить спогади письменників, що були особисто знайомими з Т.Г.Шевченком

Раритетне видання «Кобзаря» 1889 року,
яке збереглось в музеї книги

«Кобзарь» 1908 р. Містить передмову І.Франка

"Кобзар" 1911 р. видання, Санкт-Петербуг

Живе у нас уже віки

«Кобзар» Шевченка в кожній хаті.

Його мій дід, мої батьки

Любили слухати,  читати.

Життя ламало нас і било.

Ставали злидні на поріг.

Але «Кобзар» давав нам сили

І був завжди, як оберіг.

… Портрет. Рушник. Безцінний дар

Ми для нащадків зберігаєм.

Любить Вкраїну, як Кобзар,

Ми внуків, правнуків навчаєм.

                                                                 Валентина Нездойминога

Різдвяна феєрія

Коли на землю ляже тихо нічка,

І з’явиться на небі перша зірка,

Ваш дім добру відкриє радо двері

І вся родина сяде до вечері.

Смачна кутя покличе всіх до столу,

Й чудовим настроєм наповниться усе довкола

Святвечір збере разом всю родину

Добром і радістю наповнить Україну.

Ну а зоря на небі сповістить всім людям нині,

Що народилося дитя святе в яскині.

Радійте, люди, веселіться разом всі!

А ви прийміть від нас вітання щирі ці.

Нехай тільки радість несе рік Новий,

Хай щастя й добробут несе у Ваш дім,

Нехай Україна навік процвітає,

А Господь здоров’я усім посилає.

     7 січня відзначають православне Різдво Христове — одне з найбільших свят. Із Різдвом Христовим пов'язано багато легенд. Відомо, що першими новонародженому Синові Божому прийшли поклонитися пастухи. Потім волхви принесли йому дари, серед яких були золото, ладан і смирна. Ці мудреці давно чекали народження Царя Світу, і Віфлеємська зірка вказала їм, де саме він з'явиться на світ. Православне Різдво Христове пишно святкується в християнському світі. Цього дня завершується сорокаденний Різдвяний піст. За багатим святковим столом традиційно збирається вся родина. А після православного Різдва Христового починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік. 
   Із привітаннями згідно українських традицій, пройшлися селом і привітали обрядовими піснями учасники художньої самодіяльності (директор будинку культури Полежаєва  Н.А.)

Також прийняли участь у районному святі: «Різдвяна феєрія»

     Про веселі  вертепи, колядки, щедрівки можна дізнатись в бібліотеці. На перегляді літератури:

«І душу янголи полонять,

І радість визріває нова…

Затримай в трепетних долонях

прозору крапельку Різдва»

Незвичайні новорічні подаруночки щорічні

  

   Бібліотека сьогодні - це відчинені двері у широкий світ, де можна не лише читати книги, а й гратися, розвивати творчі здібності, розширити світ своїх захоплень.

  У свята кожен чекає подарунків. А який подарунок найкращий? Створений власними руками!

 А бажаючих зробити такий дарунок виявилось чимало. Дівчатка та хлопчики зібралися в бібліотеці (де вже була виставка творчих робіт юних користувачів) на майстер-клас: «Незвичайні новорічні подаруночки щорічні», який провела студентка ІІІ курсу Полтавського аграрного коледжу управління і права, постійний користувач нашої бібліотеки Борисова Катерина.