субота, 28 грудня 2013 р.


Щиросердечно вітаємо вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

    Бажаємо міцного здоров’я, щастя, родинного тепла та затишку. Нехай у ці дні у ваших оселях звучать щирі та величні слова колядок та щедрівок, сяє іскорка добра, запалена від світла Віфлеємської зорі. Хай новий рік принесе вам удачу у справах, віру у свої можливості, стане добрим початком для вагомих здобутків, буде плідним на добро, багатим на щастя, щедрим на трудові звершення. Веселих вам новорічних і різдвяних свят!

Опівночі, затамувавши подих
Чекає казки добрий люд,
Не буде негараздів жодних -
Всі біди спалює салют!
В огнях гучних, несамовитих
Народжується шал надій
І сподівання справ великих
І обриси здійсненних мрій
Купайтеся ж у мріях ясних, 
Вершіть великії діла,
Подій очікуйте прекрасних, 
Мішки готуйте для добра.
Хай щастя Вам у Новім році
Приносить кожна - кожна мить!
Удачі Вам на кожнім кроці,
Хай серце з радості щемить.
Забудьте сум, незгоди, сльози,
Насипте кошики тепла,
Щоб в дощ і сонце, і морози
В родинах злагода була!



четвер, 26 грудня 2013 р.

2014 – рік Тараса Григоровича Шевченка


Наступний рік в Україні оголошений роком Шевченка. 200-річчя Кобзаря святкуватимуть не тільки в Україні, а й по всьому світу
Відповідний Указ Глава держави підписав з метою гідного відзначення 200-річного ювілею Кобзаря, підтримки заходів із вивчення і популяризації його спадщини в Україні та за її межами. Президентзокремадоручив Кабінету Міністрів забезпечити здійснення заходів щодо широкого відзначення 200-річчя Тараса Шевченка в Україні та за кордоном - у Російській ФедераціїКазахстаніЛитвіПольщі тощоЙдеться також про організацію та проведення у 2014 році Шевченківських всеукраїнського форуму «Свою Україну любіть!» і міжнародного літературного конгресу.
Уряду також доручено розробити та затвердити державну цільову програму «Шевченківський дім», започаткувати проект «Шевченківські читання», завершити видання 12-томного зібрання творів Тараса Шевченка та 6-томної «Шевченківської енциклопедії». Крім того, Кабмін має забезпечити: видання «Кобзаря» іноземними мовами, альбому репродукцій художніх творів Тараса Шевченка, каталогу повернутих в Україну документів і матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю митця. Указом також передбачається проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка та його київських філіях - Літературно-меморіальному будинку-музеї Т.Г.Шевченка та Меморіальному будинку-музеї Т.Г.Шевченка - обладнання їх приміщень сучасними охоронними засобами та музейним устаткуванням, створення інтерактивних музейних експозицій.
Окрему увагу Указ звертає на необхідність вивчення в Україні та за кордоном стану об'єктів, пов'язаних з ім'ям Тараса Шевченка, та вжиття заходів щодо їх збереження. Також Оргкомітет з відзначення 200-річного ювілею Кобзаря має опрацювати питання проведення урочистостей на рівні ООН. Йдеться зокрема про проведення міжнародної тематичної конференції та включення до Календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО на 2014 рік ювілею Тараса Шевченка. Держкомтелерадіо у свою чергу має забезпечити широке висвітлення заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

середа, 25 грудня 2013 р.

Миколай вночі мандрує, сном та 

казкою чарує

"Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить

У віконце заглядає, подарунки підкладає.
Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був
І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,

Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,
Фунтів міліон любові і кохання не на слові,
А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.
Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.

Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.
Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.
Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.
Ми зі святом Вас вітаєм й віри в диво Вам бажаєм!" 

 

         День Святого Миколая це свято, якого з нетерпінням чекають усі діти. Так давай розберемося, хто такий Святий Миколай і звідки взялася така традиція дарувати подарунки в цей день. День Святого Миколая або Миколи Чудотворця традиційно святкують 19 грудня. У це свято прийнято дарувати слухняним малюкам подарунки. Також вважається, що в цей день Святий Миколай робить безліч чудес і виконує бажання.
    Хто такий святий Миколай? Згідно з житієм, святитель Миколай народився в Малій Азії в третьому столітті в грецькій колонії Патара у римській провінції. Він був із знатного багатого роду. Коли батьки померли, святитель Миколай успадкував їх стан, проте він віддав його на потреби благодійності.
    Згідно з однією з легенд традиція дарувати подарунки в День Святого Миколая народилася так: один бідний чоловік не міг забезпечити своїх дочок приданим і оскільки за тамтешніми звичаями вони не могли вийти заміж, батько мав намір відправити їх працювати. Микола, в той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішив скористатися батьківським спадком. Протягом трьох ночей він таємно пробирався в убогий будинок і закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота – на придане. Таким чином, роблячи дівчатам щедрий подарунок, Святий Миколай бажав, щоб вони не знали, звідки береться те золото. Саме тому до Святого Миколая звертаються під час важких життєвих обставин, адже ті, хто вірить в святого, знають – чудеса збуваються.
   Традиційно на День святого Миколая прийнято класти дітям під подушку солодощі. Але солодощі можуть отримати не всі, а лише найбільш слухняні діти. Є ще один славний звичай напередодні свята випікати печиво у вигляді зірочок. За однією з легенд Микола, теж перед святом пече печиво, яке потрапляючи в мішечок святого, стає схожим на свого майстра, тому і називають його миколайчиками.
Можна трохи відійти від традицій і подарувати щось інше. Адже цей день, в першу чергу, душевне свято, тому і подарунок повинен бути відповідним.




    Цього дня в бібліотеці була проведена літературна година: «Миколай вночі мандрує, сном і казкою чарує!» Готуючись до проведення масового заходу  діти малювали малюнки, писали вірші, твір: «Розкажу Миколаю, про що я читаю», а також листи до Миколая з побажаннями.
    Для того, щоб отримати гарний подарунок саме від Святого Миколая, кожна дитина повинна цілий рік своїми вчинками не розчаровувати його, слухаючи та поважаючи старших.

Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари –
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
                                  Марія Підгорянка

   Цього дня бібліотекар запрошувала всіх присутніх пригощатися  солодощами з чобітка.
                                                                                           






Письменники - ювіляри
       
    Кінець 2013 року ознаменувався суцвіттям українських письменників – ювілярів. В бібліотеці були організовані виставки – персоналії та ряд масових заходів, присвячених цим пам’ятним датам.
Співець радості й журби
(О.Олесь)



      5 грудня в бібліотеці був проведений літературний репортаж: «Пісні безсмертні, як і імя їх творця» (до 135-річчя від д/н Олександра Олеся)
              Яка ж ти, о воле, прекрасна, пречиста!
              Ти нам і не снилась такою…
              Спинися ж над нами і сяй, промениста,
              Довіку своєю красою.


   Бібліотекар ознайомила користувачів зі складним, нерівним, навіть трагічним життєвим і творчим шляхом О. Олеся, який увійшов і утвердився в літературу як тонкий лірик, поет надії і віри, чарівним словом якого на струнах серця видобувалися наймелодійніші звуки, виражалися найсвітліші людські почуття.
      27 років з 1930 – 1957 р. вірші Олеся не друкувалися в нашій країні. Чому так сталося? Чим завинив майстер перед своїм народом? Адже народ не покарав його осудом, не обійшов забуттям, покарав поета сталінізм, відлучивши його творчість від історії української літератури, вилучивши із масової бібліотеки його книги і забороняючи їх друк.
    Велике захоплення у присутніх викликали вірші Олеся про силу кохання, природи і долю рідного краю.
«В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, і дужий хто не знаю я…»

 Вартовий рідного слова
Борис Грінченко


(1863-1910)
Український письменник, педагог.
Укладач тлумачного «Словаря української мови», що став першим словником живої української мови.

   До 150-річчя від Дня народження Бориса Грінченка, українського письменника XIX ст.
  11 грудня в бібліотеці  пройшли літературні читання за його оповіданням : «Украла», для учнів 4 класу. Метою проведення читань було донести бібліотекарем до свідомості дітей, те, що не можна брати чужі речі ні за яких обставин. Викликати у юних користувачів бажання творити добро, бути людяними, чесними, справедливими і готовими до взаємодопомоги.




   В бібліотеці був організований перегляд літератури: «Терновий вінок Бориса Грінченка»

«Я віддав би усе на цім світі
За змогу умерти за рідний свій край»
                                                                                 Б.Грінченко


З народного джерела
(Марко Вовчок)



    До 180-річчя від дня народження класика  української літератури Марко Вовчка в бібліотеці для користувачів була організована літературна хроніка:  «З народного джерела».
       В історії  української літератури важко знайти письменника, творчий шлях якого був би настільки своєрідний, як шлях Марко Вовчка. Вона писала: «Живу думкою одною про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя».
    Бібліотекар ознайомила користувачів з життєвим шляхом та творчою спадщиною письменниці. Спадщина Марка Вовчка – «Народні оповідання», повісті «Інститутка», «Три долі», «Гайдамаки» та інші про становище народних мас, присвячені селянам  кріпакам.


   Користувачі ознайомилися з самобутнім автором, способом його мислення, з цікавими творами,  з якими ознайомилися на книжковій виставці: «Ясна зіронька українського письменства».



Зупинимо СНІД разом!

        


   Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ та його кінцева стадія СНІД. У всьому світі на початку грудня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто помер. або смертельно хворий, говорять про профілактику і запобігання захворювання. 
   Увесь світ визнав СНІД однією з глобальних  проблем людства. Червона стрічка на грудях є  символом солідарності в боротьбі з цією жорстокою хворобою, яка забирає мільйони людських життів . Щоб попередити захворювання або боротися з нею, бажано знати про  неї все. Розповіли учням  загальні відомості про хворобу, шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої, умови передачі вірусу та перебіг хвороби. Разом обговорили, яким шляхом ВІЛ не передається.
      Наша бібліотека постійно займається популяризацією  питань здорового способу життя, профілактикою шкідливих звичок. В бібліотеці був проведений День бібліографії: « ВІЛ/ СНІД – знак біди», де була організована книжкова виставка: «СНІД – рана людства»
     Памятайте, що є єдина людина , яка здатна вберегти вас від СНІДу – це ви самі. Такими словами розпочиналася бесіда-застереження: «СНІД чорною чумою по світу блукає» Кожному була прикріплена червона стрічка в знак солідарності боротьби з цією жорстокою недугою, де всі разом сказали:

СНІДу – «НІ» - ми разом скажемо усі,
І чекаєм на підтримку звідусіль.
Якщо знати і виконувати все,
Щоб не захворіти,
То не буде ані горя, ні біди.


     Цього дня була організована виставка малюнків користувачів бібліотеки.



Вірш нашої землячки Марини  Бояхчян прочитала Шкаруба Інна.

Сповідь
Стара, жахлива, жовта і горбата
Все  наближається до тебе навпростець,
А ти подумав, перш ніж помирати,
Заради чого йдеш ти нанівець?
Заради чого жив ти 20 років?
Заради кого йдеш у руки їй?
Не відчуваєш навіть її кроків?
А стільки ж трапилось в житті подій!
Невже не маєш спогадів простих?
Простих… Та найпростіших, чуєш?
І в темряві мій голосок затих.
Ти зупинив мене й сказав: «Не треба,
Не треба зупиняти смерть,
То хай іде, якщо є в тім потреба,
Нехай життя все піде шкереберть».
І ті слова прості і безнадійні
Запали глибоко в душі мені;
І він сказав,що друзі ненадійні,
Коли побачив одного в вікні,
І він сказав:»Траплялося, бувало,
Що друзі спокушали пить».
Та і було ж цих випадків немало,
Коли казали: «А навіщо жить?»
Одну за одною – там пляшку,
Одну за одною смоктали цигарки,
Один за одним купували бражку
І випивали більшість залюбки.
А я не звик до шумного гуляння,
Та я мовчав, боявсь, що засміють,
Я чув душі своєї тяжкії зітхання,
Та краще ізо мною хай згниють.
Коли я відмовлявся від чарчини,
Я чув той дикий регіт дружбанів,
Не бачачи на теє вже причини –
Перехиляв і – ледве не зомлів.
Не зупиняло нас уже нічого,
І ми згадали, як там у кіно…
Нам захотілося чогось нового,
Й по наркоту нас декілька пішло.
Ми розпитали в друга що й до чого ,
Він розповів нам й оком не моргнув,
Переконалися на досліді одного,
І кожен голкою собі ширнув.
Не пам’ятаю більше я нічого,
Як опинився тут, в лікарні цій,
Але ж я не збагну одного -
Чому не вистояв я бій?
Цей бій між злом й добром,
Між смертю і життям.
Не обійде ж мене стара кругом,
Хоч і прохатиму її я каяттям.
Та після всього цього я і жить не хочу.
Як зазирну в матусині очиці голубі?
За що матусеньку свою отак морочу,
Та кориті я не несу й собі».
І після сповіді відвертої його,
Не стукаючи в двері, увійшла
 Стара, горбата, жовта й некрасива,
Закрила йому очі і пішла.
«Не треба, мамо, сліз, не плач, рідненька,
Я ж прибігатиму до тебе в твоїх снах,
І хай не плаче Лідочка маленька,
Я поношу ж її ще на руках.
Але носитиму ж її я ще не скоро,
Можливо, ми побачимось тоді,
Коли й сестричка забубнявить кволо.
Але цього, Лідусю, не бажаю я тобі».
Не віддавайте ж,  люди, ви життя
Дияволу страшному отому,
До вас прийде, провірте, каяття,
Повірте лиш собі ви самому.
Після історії потворної ції
Лишилось років два позаду,
Нема в душі колючої змії,
Вже каяття дало усім пораду.
Все більше розуміє покоління,
Що СНІД – то є жахлива річ
Й терзають докори сумління того,
Хто СНІДний і того, хто – ВІЧ.
Багато хворих СНІДом помирає,
Тож поясніть же своєму сусіду,
Що молодь зараз обирає
Майбутнє без наркотиків і СНІДу.  

                                      Бояхчян (Капустян)Марина Юріївна

Корифей українського слова

(до 325-річчя з дня народження)


     Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 року в селі Основа під Харковом ( звідси літературний псевдонім – Основяненко).
   Визначна особистість 19 сторіччя. Він служив комісаром у народному ополченні, був директором Харківського театру, повітовим предводителем дворянства, совісним суддею, головою Харківської палати карного суду. Квітка-Основяненко брав участь у всіх важливих освітньо-культурних починаннях.
   Літературні заслуги письменника визначаються  насамперед тим, що він був основоположником художньої прози в українській літературі.
   Бажаючи показати кращі риси українського народу й продемонструвати високу естетичність, спроможність української літературної мови на народній основі, Квітка-Основ’яненко створює яскраву картину життя, побуту, взаємен душевно багатих простих людей.
   Джерелами для написання стала дійсність українського села та народна творчість: українські балади, пісні. Тому такі твори, які викладені в перегляді літератури: «Творець нетлінних цінностей» назавжди полюбилися.



   Літературна подорож: «Квітка-Основ’яненко: діалог через тисячоліття» по його життєвому шляху і творчості зацікавила юних користувачів бібліотеки. «Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці» - найбільш знайомі твори письменника.
   Письменнику пощастило стати зачинателем нової прози, тому його називають «…батьком української прози».



Злила свою душу з душею народу

 
     
   Серед шуму смерек і ніжної пісні гірських струмочків, у тихій задумі вічних гір, у маленькому містечкові Гура-Гумора у глибині Карпат Південної Буковини 150 років потому, 27 листопада 1863 року народилася Ольга Кобилянська.
  Роком Ольги Кобилянської оголосило 2013-й Міністерство культури України.
   До 150-річчя з дня народження письменниці  в бібліотеці організований перегляд літератури: «Усі мої думки тобі, народе вільний!»



 Спільно зі шкільним бібліотекарем В.М. Родик і вчителем української мови і літератури О.В. Буряк була проведена літературна хроніка: «Злила свою душу з душою народу».

 

     Перед учнями 9-10 класів пройшли основні віхи життя і творчості письменниці. Кожному з присутніх випала нагода зануритися у чарівність слова в творах письменниці: «Земля», «Людина», «Царівна», «У неділю рано зілля копала»
  Саме їй, випало на долю задати тон українському модернізму в різних його варіантах.