Літні промінці на книжковій сторінці

   Літо - це канікули з веселими іграми, забавами, пригодами та книжковими дивами. Щороку наша бібліотека намагається зробити літні канікули для своїх користувачів незабутніми та довести, що без найкращого друга, книги, канікули сумні. Конкурси, пригоди, мандрівки дозволяють зробити дитячі канікули не тільки цікавими, а ще й корисними.

   Презентацію книжкової виставки-інсталяції «Сонячний книгопад» провела бібліотекар Т.Вус, а потім діти залюбки мандрували сторінками нових книг.

Свято останнього дзвоника

  Свято останнього дзвоника - хвилювання, радість і тривожність переживають усі: випускники й першокласники, батьки і вчителі.

  То ж ми щиро вітаємо школярів і вчителів зі святом Останнього дзвоника. Для школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. Тож бажаємо Вам гарно відпочити, набратися духовних і фізичних сил перед початком нового навчального року.

  Для випускників цей дзвоник справді є останній. Залишаються позаду ваші шкільні роки – найбільш безтурботна та щаслива пора життя, сповнена мрій та сміливих планів. Бажаємо всім і випускникам Варварівського НВК, щоб Ваш шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками, щоб Ви реалізували власні здібності, таланти, побудували власну успішну долю і були справжніми патріотами своєї країни!

 Дорогі наші користувачі! Ви, ніби, нещодавно переступили поріг нашої бібліотеки: посвята в читачі, перша книга, яку ви взяли в бібліотеці, мабуть, запам'яталась вам назавжди.

  Рада бібліотеки бажає вам успішно скласти тестування, щоб мрії ваші здійснилися у виборі професії. Головне ж - позитивне налаштування, бо без цього аж ніяк. А ще, ми чекаємо вас у стінах нашої бібліотеки.

  Для молодших учнів нинішній останній дзвоник символізував подолання ще одного рубежу в шкільному житті. Попереду у вас три місяці безтурботності, веселощів, візитів до бібліотеки.

Юні друзі!

   Не зважаючи на закінчення навчального  року, у бібліотеці гамірно. Настав час для екскурсій, розваг, веселощів та нових зустрічей із книгою. Незабаром стартуватимуть літні читання.

Запрошуємо відвідувати бібліотеку влітку!

Нові часи – нові герої

  Захист своєї Вітчизни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги. У давні часи рядові козаки, отамани та гетьмани боронили нашу Україну від загарбників. У сьогоденні з’явилися нові герої - віддані захисники України, які боронять її цілісність і незалежність на сході.

  Із березня 2014 року наша країна перебуває у стані неоголошеної війни. Багато солдатів пішли виконувати свій обов’язок.

  Цього дня несподівано до бібліотеки завітав житель села Семенцов Артур разом зі своїм товаришем, бойовим побратимом Булгаковим Денисом, які прибули в короткочасну відпустку. Бібліотекар Т.Вус і користувачі бібліотеки були раді цій зустрічі. Хлопці сильної волі, міцного характеру, впевнені в собі, справжні патріоти України – так представила бібліотекар гостей юним користувачам бібліотеки і запросила військових до слова.

  Вони поділилися з учнями спогадами, розповідали школярам, що пережили за час, проведений в зоні АТО. Відповідаючи на численні запитання учнів, воїни намагалися у доступній формі розповісти присутнім про життя на війні, про те, як боронилися і наступали, про допомогу волонтерів, про солдатську єдність, братерство і про все те, що цікавило дітей.

Рубрика: «Книга тижня»

Книги дружать з дітворою, 

Полюби їх у житті – 

І улюблені герої 

Будуть друзями в путі.

  Книга і читання – важливі чинники для формування духовної особистості. Книга – чудове надбання людства, наш порадник і друг, вірна супутниця життя. Вона допомагає зрозуміти навколишню дійсність, вивчити досвід старших поколінь.

 Якщо Ви хочете бути успішними, жити у квітучій країні-читайте КНИГИ! Адже КНИГА виховує любов і повагу до інших народів, виховує почуття патріотизму і любов до України. КНИГА доносить до нас глибину і красу поетичного слова, допомагає усвідомити його величну силу.

 Користь читання величезна, адже, читаючи, людина пізнає для себе щось нове, цікаве, розширює свій кругозір, збагачує лексикон.

  Читання приносить людям естетичне задоволення, це універсальний і простий спосіб розваги, а також найважливіша частина культурного і духовного самовдосконалення.

 Діти надзвичайно люблять читати. Є книги, які користуються надзвичайним попитом. Їх важко знайти на поличках бібліотеки. Саме про такі книги ми уже  розповідаємо вам у рубриці "Книга тижня".

Отже, сьогодні презентуємо найпопулярніші книги тижня: Амосова А. «Пірати Котячого моря» (Морські пригоди у трьох книгах).

  Захоплююча та чудово ілюстрована книга «Пірати котячого моря» А.Амосової та В.Запаренка відправить любителів морських пригод на кораблі «Дженіфир» на острів до підступної Русалки, де їм, разом з Джоні-Горобчиком та іншими улюбленими героями, доведеться поблукати по лабіринту в пошуках скарбів і навіть – зустрітися з ожилою Мумією…Не страшно? Тоді вперед, наші відважні читачі, у світ легенд, морських прикмет та незабутніх вражень.

Не цураймось мови, вчімось розмовляти, щоб слова чудові вміли оживати

Не посмій забути маминої мови,

Нею квітне поле і гудуть  діброви.

Можеш позабути запах рути – м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати,

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови.

   Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності.

   Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

  Заслугу цих великих слов’янських просвітителів в історії культури важко переоцінити. Вони принесли до землі слов’ян світло писемності та знань.

Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності і культури, їх відданість справі просвіти слов’ян - це приклад християнської моралі в дії.

 Вони показали і сучасникам, і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття.

 24 травня для більшого ознайомлення в бібліотеці була проведена година корисної інформації:  «Не цураймось мови, вчімось розмовляти, щоб слова чудові вміли оживати».  

  Під час проведення години корисної інформації юні користувачі дізналися від бібліотекаря Т. Вус про історію виникнення свята, пригадали прислів’я та приказки про мову. Діти поринули у світ мови, граючись та навчаючись  розвивали свою фантазію  виконуючи різні цікаві завдання.

  Ми хочемо, щоб нас поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед треба бути українцями «думкою, мовою, ділом».

 Усі ми повинні пам'ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного з нас, його ми не завжди пам'ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. Тож збережімо духовний заповіт наших поетів любити свою землю, любити рідно слово, як зберегли нам наші батьки й діди рідну мову в страшні часи лихоліть. 

Оксамитовий світ вишиванки

18 травня - Міжнародний день вишиванки

То не та майстриня, що усі шви знає -

А та, що щаслива, коли вишиває.

 18 травня Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

  Вишивання - не що інше, як один із способів створювати своїми руками щось прекрасне, а вишитий одяг, навіть якщо на ньому лише кілька власноруч викладених вишивальних стібків, одразу стане ціннішим, підкреслить вашу індивідуальність, і ваше ставлення до краси та праці.

  В бібліотеці був проведений краєзнавчий диліжанс: «Українські вишиванки – наче райдуги світанки» біля виставки творчих робіт: «Оксамитовий світ вишиванки».

 Жіноча вишиванка, з переплетеною в узорах ноткою принадливості, дуже красномовно говорить про барвисті варіації на фольклорну тему. Кожен вишитий рушник – це історія української вишивки. Про це говорила бібліотекар юним користувачам.

Все до серденька матері горнеться

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся! –

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

«Ой, я маю три матері, та всі три хорошії…

Перша мати – непорочна, як лілея біла,

із дитятком-немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

земля наша, наша славна ненька-Україна.

Третя мати –це ласкава, люба, мила,

рідна моя мати!...»

(Із народної пісні)

   Травень – місяць, багатий на свята, найпишніша та найпрекрасніша пора весни. І одне з цих свят в Україні називається просто, але стосується кожного з нас, кожної людини, яка живе та ходить по землі. Це свято – День матері, що відзначається в нашій країні у другу неділю травня.

   Ми висловлюємо свою любов і шану найдорожчій  людині – рідній неньці, подякуємо їй за любов і турботу. Бо вона - найрідніша людина . Її теплі руки – це перше, що відчуває малюк. Ніжні дотики, колискова, ласкаві слова – все це прояви материнської любові.

  Я, як бібліотекар, щиро дякую Людмилі Леонідівні мамі двох чудових доньок: Ані і Валі за прищеплену любов до читання, книги, систематичне відвідування бібліотеки.

  Шанування матері – один з найсвятіших  обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла ,любила. І як же не відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. Чим більша наша любов до неї, тим святіше і радісніше наше життя. Денис Бовкун та Олександр Моторний намалювали портрети своїх мам, а також вивчили вірші для них, взявши книгу з викладки: «Все до серденька матері горнеться».

Із Святом матері всіх матерів вітаємо

І зичимо щиро щастя і добра.

Хай смутку жодна з них не знає,

Хай радості розквітне у їх  житті пора!

Азбука музею від А до Я Варварівський народний історичний музей

   Пам’ятайте, настане час, багато різних установ ліквідується, а музей ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням, чим людство в своїй творчості було й чим стало. 

Д. І. Яворницький.

  Згадайте, чи давно ви були в музеї? Давно? Задумайтесь, саме час відвідати один із численних музеїв Полтавщини – Варварівський народний історичний музей.

Варварівський народний історичний музей відкритий 14 жовтня 1961 року в приміщені сільської хати-читальні.

  У 1970 році музею було присвоєно звання «народний», яке постійно підтверджується. З 2009 року музей очолює вчитель-пенсіонер, нинішній директор, невтомний ентузіаст своєї справи  Бегмат В.О.

  На сьогодні музейна колекція налічує понад 3 500 експонатів. Серед них є чимало унікальних.

  Оберегом пам’яті про особливості побуту, культури і здобутки жителів Варварівки є місцевий музей, який очолює Віра Бегмат. Що ж тут новенького? Перш за все, одразу впадає  у вічі  макет селянського  двору XIX – I пол.   XXст., виготовлений місцевим умільцем Михайлом Данцем. Плетений тин, на якому зроблені сидушка і перелаз, комора, сіни, хата, світлиця, конюшня, льох, клуня, погріб, курник з голуб’ятнею, саж, млин, криниця з журавлем, реманент… Думаю, що не кожен житель XXI століття може похвалитися тим, що знає значення всіх цих слів, не те, що особливості розташування окремих названих споруд.

  А тепер запрошуємо всіх побувати у Варварівському народному історичному музеї. Цей музей відкритий в 1961 році. З 1970 р. він має звання народного. Експозиція музею налічує 3750 експонатів, які розповідають про життя села IX - XX століть. Експонати розташовані в 5 кімнатах, і поділені на 14 відділів по яких проводяться 30  тематичних екскурсій. Площа музею становить 268 кв.м. 

 У першому залі представлені експонати, що розповідають про розвиток освіти у Варварівці. У другому - відвідувачі зможуть ознайомитися з культурним відпочинком сільських трудівників, тут же розміщені музичні інструменти, патефони, приймачі, радіоли, магнітофони, а також вишиті нашими односельчанами картини.

   Третій зал нагадує нам кімнату сільської хати, він так і називається «Світлиця». Її інтер'єр облаштовано так, щоб відвідувачі побачили, як жили колись селяни. Експозиція цієї кімнати складається з унікального 19 століття ручної роботи прикрашеного різьбленням столу, покритого витканою ще до революції скатертиною прикрашеною орнаментом з двоголових орлів. На столі 20 літровий початку 20 століття самовар. У божниці знаходиться Євангеліє 1910р. Поруч стоїть скриня заповнена нехитрим хазяйським скарбом, біля стінки довоєнний (1941-45 рр.) сервант, залізне ліжко і піч з усім необхідним начинням. А скільки тут всякого домашнього посуду: макітри, глечики і навіть самогонний апарат.

Знайомтесь: лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки

  11 травня Уряд ухвалив постанову про присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2016 рік у трьох номінаціях. 

  У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» премію присуджено письменниці, заслуженому діячу мистецтв України Ганні Чубач за книги «Малюємо, читаємо, пишемо» та «Українчики ідуть!». Ганна Чубач - автор майже 60 книжок для дорослих і дітей, понад 300 ліричних пісень, музичної абетки «Алфавітні усмішки», композитором якої є Олександр Білаш, та багатьох ілюстрованих оригінальних абеток. Її вірші вже понад 15 років використовуються як навчальний матеріал у шкільних підручниках України.

Подвигу – пам'ять, подвигу – слава

Маки червоні знов розцвітають,

Пам’ять дідів бережуть

 І до вогню, що серця зігріває,

Їхні онуки ідуть.

   Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

   Пам’ять. Це не просто частина історії. Пам’ять – це наша біль, наша гордість. Цього дня односельчани зібралися біля пам’ятника загиблих воїнів, де розпочався мітинг в нашому селі.

   Згадали наших дідів, батьків і братів, вічно молодих солдат і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, вклонилися тим, хто поліг смертю хоробрих, тим, чиї серця обпалила Друга світова війна, яка розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року. Страшна війна, яка забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймаштабнішу розруху і горе. Книгу Пам’яті загиблих жителів села зачитала директор з виховної роботи Варварівського НВК Асеєва Т.Ф.

Війна – дзвони пам’яті

  В бібліотеці пройшли героїко-патріотичні читання: «Війна – дзвони пам’яті». На них обговорювали події Другої Світової війни. Бібліотекар Т.Вус розповіла про передумови виникнення війни та про те, як діти допомагали армії в ці тяжкі часи.

   Представила книги: випускника нашої школи – письменника А.Михайленка «Ордалія», де згадується і про наше село в роки  Другої Світової війни, письменника В.Малика з Лубенщини та його «Спогади», «Україна в огні» та «Повість полум’яних літ» - О.Довженка. Діти зачитували уривки з цих творів.

   Бібліотекар в книгозбірні зверталась до юних користувачів не забувати ті страшні часи та переглянути книги з викладки: «В книжковій пам’яті миттєвості війни».