пʼятниця, 25 жовтня 2019 р.

Відкриєш книгу – відкриєш світ


   Нам книга відкриває всі світи. Книга приходить до кожного з нас у дитинстві. І тому дуже важлива зустріч дитини з книгою, з бібліотекою. До нас завітали учні 2 класу Варварівського НВК разом зі своїм вчителем Філонець Катериною Леонідівною на бібліотечний серпантин «Відкриєш книгу - відкриєш світ».



   Завідуюча  Т. Вус розповіла,  що бібліотека - це справжнє книжкове місто, де є свої вулиці й площі, палаци й будинки, є й свої мешканці - книги. У кожної книжки є свій дім і адреса, яка написана на поличковому роздільнику. На сторінках чудових різнобарвних книг можна зустріти не тільки розповіді про дітей, а також познайомитися та пізнати дивовижний світ природи та тварин, казок.



   Бібліотекар запропонувала здійснити незвичайну подорож у світ книг. Особливо сподобалась дітям книжкова виставка-запитання «Диво – дерево казок», де за кожну правильну відповідь вікторини на дітей чекав кошик від Їжачка-Лісовичка наповнений яблучками та горіхами. Юні читайлики з великою цікавістю і зачарованими поглядами відповідали на запитання. Всі були дуже активні, та найкращими стали Андрійко Буцьківський та Анатолій Василик.
  



  Час пролетів непомітно, потрібно було повертатися в школу. Діти були в великому захопленні, залишали бібліотеку в чудовому настрої з книгами і цукерками, а ще з бажанням прийти в бібліотеку  не один раз.

Отож, читайте і насолоджуйтесь читанням!

середа, 23 жовтня 2019 р.

У цікавий світ запросила книга


Читати – це модно! Читати – це круто!
Читайте залюбки – не буде Вам сумно!
Осінь – пора дивовижного розмаїття кольорів. Усе навкруги вбирається у яскраві кольори, щоб насолодитися теплими барвами перед настанням холодів. Теплого осіннього дня до сільської бібліотеки поспішали учні 3 класу Варварівського НВК разом з класним керівником Шейко В. С.


Кожного дня дитина дізнається щось нове і цікаве, не  став винятком і цей день для юних почитай ликів. Завдяки бібліотекарю Т. Вус юні чомусики поринули у загадковий світ книг. Проявили свої знання у вікторинах. 


Ми роду козацького діти, землі української цвіт


Що би хто не звелів, що би хто не казав.
Я сьогодні таки запорізький козак.
Хоч не сіється вус, хоч на зріст я малий -
українські шляхи в Січ мене завели.

   Українці  святкували відразу три свята: День захисника України, Дня Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці. З метою виховання в користувачів патріотизму, шанобливого ставлення до Батьківщини, гордості за наших захисників Вітчизни у сільській бібліотеці відбулась  літературно-мистецька імпреза : «Ми роду козацького діти, землі української цвіт». Під час проведення масового заходу діти зазирнули до сторінок історії та згадали про звитягу предків, які своїми звершеннями здобували й відстоювали українську свободу та незалежність, а також згадали і героїв сьогодення – які нині боронять Державу.



   Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя українського народу. В найтяжчі часи іноземного поневолення козацтво виступало справжнім захисником рідної землі, оборонцем віри, моралі та державницьких традицій України. Впродовж століть могутнє козацьке братство здійснювало вплив на європейську історію.



   Козаччина – одна з героїчних і найславетніших сторінок багатовікової української історії. До відзначення Дня українського козацтва в бібліотеці була  оформлена  тематична  викладка літератури «Шляхами українського козацтва». На виставці представлена література, яка знайомить читачів з історією України та козацькою епохою, яка надзвичайно багата подіями і героями. Матеріали виставки несуть в собі найцікавішу інформацію про українське козацтво минулих часів та козаків сьогодення: їхні прагнення, ідеї, почуття патріотизму. Завдяки виставці користувачі змогли більше дізнатися про Запорізьку Січ, про козаків та їхні звичаї. А щоб перевірити свої знання – читачам запропонували відповісти на запитання вікторини.


   Виставка допомагає вихованню у користувачів  поваги до народних традицій, моральних цінностей та спонукає до вивчення історії України.
   День захисника України - це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею забезпечують Україні захист. Зустріч з користувачами - завжди свято. Тепле, душевне, позитивне. Цього дня були гостинно відкриті двері нашої бібліотеки створили той настрій, коли почуваєшся майже по-домашньому, а зустрічі з дітками дарують натхнення.
День захисника Вітчизни –
Мужності й геройства свято .
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою – Україну. 

вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Зоряний шлях О. Довженка


“Прекрасна людина в бою за Батьківщину.
 Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї.
Але найсвітліша краса її в труді. ”
(О.Довженко )
10 вересня виповнилося 125 років від дня народження Олександра Довженко. Олександр Петрович Довженко – митець художнього слова, який міг майстерно писати кіноповісті і кіносценарії. Його твори сповнені любов’ю до України, патріотизмом, ненавистю до ворогів-загарбників і прагненням свободи для Батьківщини. Його творча спадщина має велику цінність не тільки як взірець літературного слова, а й як історичний документ очевидця. До ювілейної дати в бібліотеці був проведений вечір-портрет: «Зоряний шлях Олександра Довженка».




Невмирущий П. Загребельний


"Головне в літературі – написати, але написати так, 
щоб  люди  прочитали,  поєднати  людські  серця, 
примусити їх здригатися"
П. Загребельний
 Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у придніпрянському селі Солошиному на Полтавщині. 1941 р., закінчивши школу, майбутній письменник пішов добровольцем на фронт: став курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений.
 Після другого поранення 1942 р. потрапив у полон і до лютого 1945 р. поневірявся по нацистських концтаборах. Після звільнення працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. 1946 р. П. Загребельний вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету, після закінчення якого з 1951 року працював на журналістській роботі (обласні газети, журнал «Вітчизна»).
            Помітною для українського літературного процесу став період, коли П. Загребельний у 1961-1963 роках був головним редактором газети «Літературна Україна», де він уславився підтримкою молодих поетів-шістдесятників. У 1979-1986 рр. очолював Спілку письменників України, був головою комітету по Державних преміях ім. Т. Г. Шевченка, обирався депутатом Верховних Рад СРСР та України. У 90-ті рр. ХХ ст. письменник відійшов від активного громадсько-політичного життя, водночас, незважаючи на вік, плідно працюючи на сучасній літературній ниві.
            Письменницьку діяльність визнаний майстер-романіст П.Загребельний розпочав із новел та повістей, збірки яких виходили у другій половині 1950-х рр. Серед них привертає увагу повість «Дума про невмирущого» (1957).  Спираючись на власний гіркий досвід, письменник показав подвиг молодого солдата Андрія Коваленко, який загинув у концтаборі, але не скорився нацистам. Пізніше почали виходити й романи: типовий виробничий «Спека» (1960) та цікавий за композиційним задумом «День для прийдешнього» (1964).
   Помітним явищем в українській літературі став історично-психологічний роман «Диво» (1968). Письменник зробив спробу розширити межі російської історичної міфології і розвинути державницьку ідею, запропонувавши авантюрно-гіпотетичне прочитання історії. Це поєднувалося з глибоким розкриттям психології персонажів, філософською аналітичністю, оригінальною композиційною побудовою.

четвер, 3 жовтня 2019 р.

Хай теплою буде осінь життя


Посивіли Ваші скроні,
Від турботи про дітей
Шану праці, шану долі
Віддаємо Вам ми в цей день.
Хай рясним буде суцвіття
У саду що Ви садили.
Зичим миру, довголіття
Щастя, радості і сили.
Щиро вітаємо з теплим і сердечним святом - Днем людей похилого віку та Днем ветерана!  Такими словами розпочав свій виступ сільський голова – Олександр Родик. Цей день - символ єдності і спадкоємності поколінь, прекрасна можливість сказати теплі слова подяки батькам, матерям, ветеранам війни і праці, пенсіонерам і взагалі всім літнім людям за вклад у розвиток країни, за багаторічну самовіддану працю, доброту і мудрість.
Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, їх практичний життєвий досвід, невичерпна енергія, оптимізм та активна громадська позиція повинні стати взірцем для підростаючого покоління. Вони передають у спадок все найцінніше, що накопичили за все життя.
У цей святковий день прийміть щирі вітання і глибоку вдячність за все, що зроблено Вами заради нашого майбутнього. Ваша праця, подвиг, шанобливе ставлення до людей – це незрівняний приклад для наслідування сучасній молоді. Осінь життя людини строката, наче падолист. Вона підкрадається непомітно, здається, ще позавчора було дитинство, вчора юність і розквіт сил, а сьогодні вже павутина бабиного літа заплуталась у волоссі. Якими будуть миттєвості цього бабиного літа багато в чому залежить від самої людини, адже великою мірою настрій вона створює собі сама. А депутатський корпус на чолі з сільським головою вирішують невідкладні питання. Низький уклін Вам до землі, дорогі ветерани, дідусі, бабусі та велика подяка за розбудову нашого села Варварівки, за все, що Ви зробили для своїх нащадків.

середа, 2 жовтня 2019 р.

Бібліотека – чудо, бібліотека – клас, вона завжди чекає нас


Навчають нас читати.
Наш розум розвивають,
І не дають скучати»,
«Яких професій лиш нема!
Художник, вчитель, лікар і аптекар,
Та все ж найкраща це моя
Я – бібліотекар!
   До Всеукраїнського дня бібліотек у бібліотеці  був організований літературний каламбур «Бібліотека – чудо, бібліотека – клас, вона завжди чекає нас». Ідучи до бібліотеки через парк діти милувалися неймовірними краєвидами, слухали шелест осіннього листя.


   Цього дня до бібліотеки завітали маленькі читайлики дошкільного підрозділу Варварівського НВК. Бібліотекар Т. Вус розповіла багато цікавого про бібліотеку. Бібліотека – мудрість всіх віків, хранителька добра! Це дім, де живуть книги. Юні друзі прийшли до бібліотеки із святковими вітаннями. На стільчику бажань діти читали вірші про книги і бібліотеку.


   Свято пройшло весело, цікаво,  пізнавально та креативно. Присутні отримали солодощі, а ще позитивні емоції та побажали  бібліотекарю: щастя, професійних злетів, родинного затишку, шани і поваги користувачів. Хай наших берегинь мудрості оминають життєві невдачі та не згасає в очах творчий вогонь, - такими словами звернулася вихователь Марина Іванівна Сидорук, помічники вихователя – Вікторія Сергіївна Бобрицька та Марина Миколаївна Долженкова.
  Бібліотекар завжди чекає своїх юних користувачів, двері бібліотеки для всіх гостинно відчинені. Всіх шанувальників її Величності Книги вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек! Нехай спілкування з книгою в стінах бібліотеки завжди залишається для Вас святом, адже саме вона є невичерпним джерелом натхнення, розвитку та ідей! Нехай любов до бібліотеки завжди залишається для вас провідною зорею на шляху до знань!
Бібліотека – це єднання
Різних поколінь у плині часу,
Це духовні справдішні надбання,
Що народ цінує, як окрасу,
Як багатство, що збирать нелегко,
Що йому кінця нема й не буде.
Тож – ідімо всі в бібліотеку
По знання і віще слово, люди!
Мудрістю збагачуйтесь щоденно,
Відкривайте світ незнаний, діти!
Вчіться із бажанням і натхненно,
Книги бережіте і любіте!
І вагомі, наче колос в зернах, 
Хай рядки не стомляться чекати! 
Ніна Шмурікова

Осінній затишок з книгою


Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
Леся Українка
Краса природи завжди дивує, захоплює та чарує. А особливо осіння пора. В ній є щось таке, чого не можна виразити словами. Повсюдне диво: чарівні ліси, вбрані в золото і багрянець, луги із пожухлою травою, яскраве сонце на чистому синьому небі, вільний вітер, що гуляє просторами і знімає жовті листочки, гойдає їх в останньому польоті і бережно кладе на землю, спокій і тиша повсюди.


За вікном - золота осінь - наймальовничіша пора року! І небо ще не змарніло, хоч трохи і полиняло, але в ясні дні радує блакиттю, яскравістю сонця, чистотою повітря, ранковою свіжістю. Багрянцем зайнялись уже ліси, спадає перше листя у саду. Осінь... Каштани падають на брук. Тук - тук, тук - тук... Снує в повітрі павутина бабиного літа.
Прийшла осінь і до бібліотеки, оселилася у нас, чарує своїми барвами, кличе до читання! Для  користувачів книгозбірні бібліотекар підготувала цікаву та пізнавальну тематичну виставку «Осінній затишок з книгою», що створює затишну осінню атмосферу та манить у дивовижний світ книги.



Осінь винайшли для читання. Подумайте самі. Опале листя - це набір закладок, а дощ за вікном - кращий акомпанемент для читання улюбленої книги. Тому завітайте до нас, сідайте зручніше і читайте. Пам'ятайте, осінні книги - особливі, стиглі і соковиті.
Запрошуємо до бібліотеки!