вівторок, 28 лютого 2017 р.

Хай буде Україна вільною

(2017 рік - Рік Української революції 1917-1921 років)

Народе України! Твоєю силою, волею, словом
Стала на землі українській вільна Народна Республіка.
М. Грушевський
  2017 рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років. Відповідний Указ підписав Президент України Петро Порошенко. Цим Указом одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017-2021 роки визначено вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917-1921 років.
 Україна віднаходить своє коріння та переосмислює витоки власної державності. На початку 20-го століття світ побачив суверенну державу - Україну, якій не судилось вистояти у світовому військовому перевороті. Проте визвольний рух за відновлення державності не спинився, і, врешті, досяг мети: Україна знову стала незалежною, з 1991 року - назавжди.   


   До 100-річчя подій Української Революції 1917-1921 років,  у нашій бібліотеці експонується історико-патріотична виставка: «Хай буде Україна вільною». У першому розділі: «Україна в революційну добу 1917-1921р.р.», представлені матеріали відтворюють доленосні для України події революції, час визвольних змагань, героїчних спроб визволення з-під російського імперського ярма, відновлення української державності. Матеріали, представлені на виставці акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну.  Також розглядається історико-правова концепція самостійності Української держави, аналізуються перші демократичні вибори. історичне значення та уроки Української революції.
  У другому розділі: «Видатні діячі Української революції 1917-1921 років», матеріали висвітлюють постаті громадсько-політичних діячів,  які брали активну участь у створенні та діяльності Української Центральної Ради та уряду Української Народної Республіки. Це Винниченко, Нестор Махно, Петро Могила, С.Петлюра, П.Скоропадський, М.Міхновський та  ін.


   В центрі експозиції у третьому розділі: «Титанічна постать на ниві української історії» матеріали М.Грушевського та книги про нього. Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Про що зібрані матеріали у четвертому розділі: « За честь, за долю, за українську волю».
   Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо здобутки попередників! Пам’ятаймо, чиї ми сини! Пам’ятаймо, що ми з України! Бо ми, як сказав Михайло Грушевський, лише: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою».
Запрошуємо до перегляду!

субота, 25 лютого 2017 р.

Про все цікаве на планеті читай в журналі та газеті


Читай журнали та газети!
І подолай усі тенета.
Дізнаєшся про Всесвіт гарний,
Труди твої не будуть марні!
  Мабуть, усі знають, що в бібліотеці поряд із книгами живуть журнали і газети. Одне із важливіших джерел поповнення бібліотечного фонду та оперативного отримання інформації – періодичні видання. В нашій бібліотеці великий асортимент офіційних, науково-популярних періодичних видань. Не кожна родина сьогодні може дозволити собі передплатити той чи інший журнал чи газету. А корисної  інформації в періодиці чимало. Це підтвердила активний користувач нашої бібліотеки Г.С.Тімахова.


 Яскраві обкладинки сучасних журналів відразу притягують погляд. І з непідробним інтересом діти гортають їх, беруть участь у бесідах про історію створення періодичних видань, дуже подобається дітям виготовляти поробки.

четвер, 23 лютого 2017 р.

Бабусина вишиванка – усе це наша родовідна пам’ять


Обереги мої українські –
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
   Батьківська хата. Бабусина вишиванка, незамулена батькова криниця – усе це наша родовідна пам'ять.
  Обереги – наші прадавні добрі символи – захисники, знаки віри у вище заступництво. Вишиті рушники, вишита сорочка, писанка, лялька-мотанка, віночок, калина, верба, лелека – без них важко уявити нашу Україну.
 Яскраві вишиті українські рушники та серветки Горошотченко Надією Павлівною відразу видно, скільки душі, любові і тепла вклала майстриня у створення такої неймовірної краси.
  Недарма Надія Павлівна народилася весною, завдяки багатій фантазії образи її вишивок поєднують нас з весняною яскравою природою, навертають до глибин народного мистецтва й народної мудрості.

четвер, 16 лютого 2017 р.

Будь українцем! Читай українською!


«Ну що б, здавалося, слова …
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива.
Як їх почує!...», - писав Тарас Шевченко.
   «В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш ?» -  запитувала бібліотекар у користувачів. До Міжнародного дня рідної мови, яке Україна відзначатиме 21 лютого, в бібліотеці організоване книжкове панно: «Мова Лесі і Тараса – це є нації слова» .


   Мова - духовний скарб нації. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Мова — найцінніший дар нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те найцінніше, що живе у наших серцях.
 До свята був організований мовно-літературний бібліокрос: «Будь українцем! Читай українською!», який стартував з бібліотеки до наймолодших наших користувачів, у дитячий садочок.


   Потім ми відвідали урок української мови, який проводила вчитель О.В. Буряк у учнів 7 класу Варварівського НВК.


  До літературно-мовного бібліокросу долучилися культпрацівники будинку культури з своїми гуртківцями.

Відлуння тих далеких днів сльозою на очах бринить

   Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії. Ця війна – ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Вона як усі попередні, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни безжальні очі, у війни свій рахунок та своя арифметика.
  15 лютого 1989 року останній наш солдат був виведений за межі республіки Афганістан. З України через афганську війну (1979-1989) пройшли 160 тис. осіб. Не повернулося з війни 3360. Із них: загинуло 3280, пропало безвісті 80, поранено понад 8 тис. Інвалідами стали 3560 осіб. Після війни померло від ран, захворювань більше, ніж загинуло. Кількість інвалідів збільшилась вдвічі.
  Щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та поклонитися тим, хто прийшов із війни живим, в нашій бібліотеці проведений урок мужності: «Відлуння тих далеких днів сльозою на очах бринить».  Бібліотекар  зробила короткий екскурс в історію, щоб нагадати присутнім про причини війни. Присутнім бібліотекар рекомендувала матеріали, які зібрані в бібліотеці про односельчан, які воювали в Афганістані. Усі присутні вшанували хвилиною мовчання героїв, які назавжди залишилися молодими.  


  Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявляти розуміння до тих, хто пройшов через війну – вони цього заслуговують. В минулому році пішли з життя Микола Вікторович Гурин та Віктор Миколайович Іщенко, які ніби недавно розповідали в бібліотеці про події тієї страшної війни. Земля їм пухом!


  Їхні спогади в нашій пам’яті. Так хочеться, щоб не було війни, щоб повернулися живими усі, хто виборює нам право жити під мирним небом, гордо несучи прапор волі, єдності та миру на рідній землі.

Як на Стрітення сніг - чекай ранню весну на поріг


   Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.
  Стрітення - один з найважливіших церковних свят. Уособлює щорічну зустріч Старого і Нового Завітів. За традицією день зустрічі Господа Бога і його сина - 15 лютого.
Зі Стрітенням Господнім вітаю,
Побажаю вам благих щасливих днів,
Нехай не буде доброті душевній краю
У світлі істини божественних променів.
У день, коли немовля пресвятого
Принесли для посвячення Богу в храм,
Вам бажаю віри і спокою,
Збутися всім прекрасним чудесам!
   Як на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг, під такою назвою пройшла народознавча хвилинка.


   Розповідь  бібліотекаря Т.Вус, як святкували Стрітення древні слов’яни і як святкують українці сьогодні, привертали цікавість та увагу відвідувачів.


Туман любові ніжно тане


Життя без кохання, життя без любові –
То небо без сонця, то небо беззоре!
Життя неможливе, воно не існує,
Коли наше серце любові не чує.
   Мудреці стверджують, що любов – це мелодія життя, яка перетворює наше земне існування на одну велику хвилюючу, прекрасну та пам’ятну мить. Саме вона у всі часи надихала митців на створення неперевершених художніх творів, шедеврів живопису, музики та архітектури. Світлі почуття лежать у відомій пісні, всі ми їх прагнемо, чи юні, чи немолоді.
  Кохання, таємниче і загадкове, стояло, й стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненно животворяще, викликає подив, захоплення, вводить у світ краси і величі. 
 Кохання - одна з найстраждальніших тем світової літератури від самого початку її існування. Саме воно є джерелом творчого натхнення багатьох поколінь. Воно поза віком і часом, воно панує над світом. Його вічна загадка завжди була в центрі поезії. Чому? Мабуть тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше ніж будь - хто інший. Кохання - це та таїна, що дає їм поштовх до творчості, живлючу наснагу великого вогню. Закохані тягнуться до віршів, інтуїтивно відчуваючи, що в цьому натхненному мовленні можуть знайти вияв почуття, що їх  переповнюють. В бібліотеці організована виставка-вернісаж: «Туман любові ніжно тане».


   Свої валентинки діти прикріплювали на виставку, а ще на « дерево бажань».

середа, 15 лютого 2017 р.

Імперія інформації в бібліотеці


   В Україні 7 лютого відзначається Всесвітній день безпечного Інтернету. В бібліотеці пройшла веб-мандрівка: «Імперія інформації в бібліотеці». Мандруючи веб-країною, школярі отримали інформацію про безпечну поведінку в Інтернеті, а також до чого може призвести незнання правил поведінки у мережі.
  Присутні дізналися від бібліотекаря Т.Вус історію виникнення Інтернету, ознайомились із перевагами та проблемами користування мережею, переглянули відео та мультфільм про цікаві можливості інформаційного простору.


   Як зазначила Ірина Ляшук: «Глобальна мережа Інтернет – це необмежений ресурс, який може бути використаний як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний та розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей. Тому такі заходи досить необхідні їм, щоби безпечніше використовувати мережу».



   «Інтернет – це частина нашого життя, тому потрібно розумно його використовувати. Я часто спілкуюсь в мережі, не забуваючи про правила гарної поведінки», – поділився враженнями юний користувач бібліотеки Діма Кривонос.

Небесна Сотня в пам’яті народу


Вони співали "Ще не вмерла..." і вмирали...
Земля тремтіла, під ногами ж твердь...
Їм янголи обличчя прикривали...
А ті під вибухи гранат ішли на смерть...

   Напередодні третьої річниці трагічних подій на Майдані Незалежності по всій Україні відбуваються заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Наша бібліотека підготувала перегляд літератури: «До них прилетять журавлі».


  Біля перегляду відбувся урок патріотизму: «Небесна Сотня в памяті народу». Цього дня присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та наших земляків-героїв, які віддали своє життя за рідну землю, за Україну. Їм, мужнім, незламним українцям та їхнім побратимам, чиї душі на небесах, був присвячений цей урок.


   Бібліотекар Т.Вус нагадала присутнім на заході користувачам бібліотеки про те, що минає ось уже третя річниця від тих трагічних подій на Майдані, коли відійшли у вічність найкращі люди України, люди високого духу. Україна оплакує своїх героїв, матері оплакують синів і дочок, діти – батьків. Пролита кров зобов’язує кожного усвідомити відповідальність за долю країни, за її майбутнє. «Ось вони перед нами, Герої Небесної Сотні. Вони згасли, як зорі, але житимуть в нашій пам’яті вічно», - зауважила Т.Вус.


  Взагалі, захід пройшов в атмосфері патріотизму та болю за тими, хто не вагаючись, ціною власного життя заплатив за право жити у вільній, демократичній, правовій державі. Почуте і побачене під час зустрічі-вшанування викликало щирі почуття в учасників. Цього дня відбулася патріотична акція: «Подаруй Ангела Героям Небесної Сотні». Діти виготовляли Ангелочки і ложили біля портретів Героїв.


Герої не вмирають, вони завжди будуть в наших серцях!

Слава Україні! Героям Слава!

субота, 4 лютого 2017 р.

Євген Гребінка - поет, байкар, прозаїк, видавець


   2 лютого - 205 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812-1848), українського поета та письменника.
  Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя - всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я в українській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань.
   Творчість Євгена Гребінки відіграла важливу роль у становленні української літератури. У своїх байках, коротких мініатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі того часу.
    Більшість байок Гребінки - «Зозуля та Снігир», «Сонце та Хмари», «Рожа та Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь» та інші - своїм корінням сягають у народну творчість і побудовані на зіставленні двох моралей - панської та народної, хижацької та гуманної. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі Ведмедя, Вовка, Лисиці, Орла, а з другого боку постають Віл, Зозуля, Снігур, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи та ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували свою моралізаторську та повчальну роль.
  Євген Гребінка успішно виступав і як прозаїк, автор історичних повістей, нарисів та роману «Чайковський», присвяченого подіям визвольної війни 1648-1654 років. А ще він автор ліричної поезії «Очи черные» (місце створення - село Рудка на Чернігівщині), що була покладена на вальсову музику зросійщеним німцем Флоріаном Германом і стала одним з найвідоміших романсів у світі. Багато хто з нас не знав автора ліричної поезії, а вважав що це народна пісня. Високоосвічений письменник дворянського походження став творцем тексту класичного «циганського» романсу на три куплети, в яких і безодня пристрасті, і всевладність долі осяяні справжнім коханням, хай і нерозділеним. Про все це користувачі бібліотеки дізналися на літературній годині: «Євген Гребінка - поет, байкар, прозаїк, видавець».



    Впродовж 1830-х - початку 1840-х років Євген Гребінка, разом із Г.Квіткою-Основ’яненком, М.Костомаровим, А.Метлинським, М.Шашкевичем, був ключовою постаттю українського національного відродження.

пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

Криця й камінь слів Євгенія Маланюка


Мій ярий крик, мій біль тужавий,
Випалюючи ржу і гріх,
Ввійде у складники держави,
Як криця й камінь слів моїх.
 Маланюк Євген Филимонович (1897-1968) - поет української еміграції, перекладач, публіцист, культуролог-енциклопедист, літературознавець. Колишній старшина УНР, бойовий побратим, ад’ютант Василя Тютюнника. Декілька разів побував у Рівному, де написав один з перших своїх віршів, під яким поставив підпис «1916. Ровно». Відвідав Рівне у липні 1936 р., щоб уклонитися могилі Василя Тютюнника.
Завжди напружено, бо завжди — проти течій.
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так без шляху, без батька, без предтечі.
Так — навпростець — де спалює мета.
Все чути. Всім палать. Єдиним болем бути,
Тим криком, що горить в кривавім стиску уст,
І знать, що випало — загаснути забутим,
І спомином кінця — кісток народних хруст.
                                                                            Євген Маланюк «Біографія»
Цим віршем розпочався в бібліотеці поетичний серпантин: «Невичерпальність» (До 120-річчя від д/н Євгена Маланюка), який прочитав учень 7-го класу Варварівського НВК - Данило Антонов.


   Розкручуючи поетичний серпантин, наші активні користувачі захоплено читали рядки його віршів.