субота, 21 вересня 2013 р.

Сім чудес Полтави

(Олімпіада з краєзнавства)

    Вересень приніс у Полтаву безліч свят. Красуня-Полтава, у цю пору відзначила свій день народження. 
   Цей хвилюючий момент переповнює душі земляків особливо піднесеним настроєм і гордістю за свою малу вітчизну, дає нагоду освідчитися їй у щирій любові.
     Полтава – місто туристичне. Готуючись до Всесвітнього дня туризму, в бібліотеці була проведена олімпіада з краєзнавства: «Сім чудес Полтави». Можливо, про якесь диво ви ще не знали , то готуючись до цього заходу, обов’язково дізналися чимало корисної і пізнавальної інформації про Полтаву, про її 7 чудес.
     Полтава – це древнє тисячолітнє і завжди юне місто, яке є окрасою і гордістю України. Ця ошатна красуня є колискою української культури і духовності. А скільки полтавська земля подарувала світові талановитих і видатних особистостей!
  Унікальним колоритом і самобутністю вирізняються традиції полтавської землі,народна творчість,ужиткове мистецтво. Перед учасниками олімпіади були поставлені не легкі завдання, але вони успішно справилися.
       Потрібно було назвати сім найвизначніших місць Полтави, зрівняти їх на фотографіях, які ці місця були на початку xx століття, коротко розповісти про них. Найкраще з завданням справилися Овчаренко Віктор і Большакова Віра.








 МОЄМУ ПОЛТАВСЬКОМУ
КРАЮ

Купаюсь у квітах пахучих,
Збиваю ранкову росу.
Свою Полтавщину співучу
У серці дівочім несу.
Тут гнеться червона калина
І бродять вервечки беріз,
Літають пісні лебедині,
Співають і річка, і ліс.
І бються прибої пшениці
У білу хатину мою…
Я силу черпаю з криниці
В Полтавському милім краю.
Тут памяті свічка зоріє    
У квітах осінніх ясних.
Не вмерли з померлими мрії,
Бо ми народилися з них.
Взяла я нескорену вдачу
З солдатських нестрачених мрій,
Щоб юність і чисту й гарячу
Віддати землі дорогій.
                                                                 Аліна Нізгурова.
Квітуй наш Полтавський край

Вклонімося великим тим рокам


 Не буває біди, щоб прийшла назавжди,
Хоч у серці й лишають вічні сліди.
Наче слід від свинцю, наче рани бійця,
Ми несем у душі ті сліди до кінця.
І ніщо у душі тих слідів не стира,
А це значить, що пам'ять у нас не вмира.
Полягли наші пращури у роки війни,
Та від нелюдів світ захистили вони.
І без них виросли їх дочки й сини,
Вже й онуки і правнуки в них підросли.
На стіні фотокартка, як пам'ять жива,
Тож згадаємо з вдячністю їх імена.
В.Н.Капустян

      У ці вересневі дні ми подумки повертаємося до незабутніх  днів, коли наше село Варварівка, міста Карлівка і Полтава були звільнені і врятовані від повного знищення фашистськими окупантами.
        З кожним роком усе далі в історію відходить той пам’ятний день. Та з кожним роком усе відчутнішим для нас стає значення подвигу тих, які дорогою ціною повернули життя рідного краю. Світла їм пам'ять.
       70 років над Полтавщиною мирне небо. Ми свято бережем пам'ять про воїнів-визволителів, про ветеранів Великої Вітчизняної війни, які полягли у боях смертю хоробрих або відійшли за межу вічності вже у мирний час.
Вічна пам'ять загиблим і померлим, низький уклін тим, хто й сьогодні живе поруч з нами.
        Хай же наші серця зігріває священний вогонь єднання поколінь, додаючи сили та мужності у роки важких випробувань і у роки мирного розвитку Полтавського  краю,у якого є майбутнє.

     Літератуний репортаж: « 70 років над Полтавщиною мирне небо» для користувачів бібліотеки провели учні 11 класу Варварівської ЗОШ Зінченко Тетяна і Бобровська Вікторія.



    У Варварівській ЗОШ була організована квіткова композиція: «Полтавщина – край квітучої землі».




Дорогами партизанської слави

( 22 вересня – День партизанської слави)

    Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.
   Перші загони партизанів зявилися наприкінці 1941 року під Черніговом  і Сумами під керівництвом Миколи Попруденка  та Сидора Ковпака. Ці загони й поклали початок гуртуванню партизанів у лісах Північної України.
    Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, у лісових і степових районах України. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів нацистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.
   Коли розпочалася війна, то жителі нашого села Холод Іван, Косяк Назар, Турлов Іван готували базу для партизанської боротьби, їх виказали поліцаї і вони були розстріляні на околиці міста Карлівки. Також були страчені: Родик Г., Шевченко  В.Г., катували німці і Шевченко М.О.
          Життя 74 радянських солдат було врятовано жителями нашого села. У 1943 році  5 варварівців отримало посвідчення партизан:  Зінченко В.Я., Сова І.Г., Калюжна В., Кизь М.В. (Ці дані  надала нам директор Варварівського народного  історичного музею Бегмат В.О).



    В бібліотеці біля перегляду літератури: «Дорогами партизанської слави» учнями 10 класу  Варварівської ЗОШ  Литовченко Каріною та Манжос Вікторією була проведена  літературна хроніка: «Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно».
   


    Нехай День партизанської слави  передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає в наших серцях такі поняття, як Батьківщина, честь, обов’язок  і пам'ять.

І ватри палали в лісах,
І села палали в пожарі,
А смерті кривавої жах
Був завжди із полум'я в парі.
Виходять із лісу партизани
У наступ на смертельну ніч, -
А полум'я горить, не в'яне,
А полум'я - як вічний клич...
Погашені люті вогні
Вогнями і серця, і зброї.
У пам'ять, легенди, пісні
Приходять безсмертні герої.
                           Р.Братунь  





 «Доброта –  це краса людської душі»
         
"Що було головним в моєму житті?
Без вагань відповідаю: любов до дітей."
                             В. Сухомлинський

Його душа - це розум і чуття,
Це грона найсвітлішої любові.
Усе його натруджене життя
Просяяло у ділі й мудрім слові.
Його душа - це променистий блиск,
Це джерело духовності могутнє,
Вона безсмертна. Ти її торкнись -
І зрозумієш тільки вічне й сутнє.
Його душа - це ніжність і тепло,
Безмежжя інтелекту, думи зрілі.
Не вибереш із неї все добро, 
                                                                       Яке вливає богатирські сили

28 вересня йому виповнилося б 95 років
Василь Олександрович Сухомлинський
(1918–1970)

      Великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Він не лише навчав дітей, а й прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
    
Добро творити на Землі
Людині лиш дано. 
І навіть діточки малі
Всі знають це давно. 
Краса і море доброти
Оточує нас всіх.
Подібним будь до сонця ти, 
Щоб зазвучав твій сміх. 
Щоб ти освітлював всім шлях, 
Як сонце з висоти.
Хай сяє усмішка в очах. 
Будь завжди добрим ти.
     
    Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі, повчальні і дуже змістовні.  Його любов до дітей була такою великою, як сонце.
    «Людина, - любив повторювати педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною порошиною. Людина народжується, щоб залишити після себе слід вічний».
     Спадщина В.О. Сухомлинського розійшлася по всьому світу, живе своїм життям. Написав 48 книг, 500 наукових статей, 1500 казок і оповідань для дітей. Праці педагога видані 53-ма мовами світу загальним тиражем понад 15 мільйонів примірників. Найбільш відома його книга «Серце віддаю дітям» (видана 32-ма мовами світу, 55 видань). На початку ХХІ ст. вийшло 65 його творів, 371 видання тиражем близько 15 млн. екземплярів. Вони перекладені на 59 мов народів світу. 
     19 вересня юні користувачі бібліотеки мандрували літературними творами В.О. Сухомлинського: «Доброта – це краса людської душі».
На захід завітали учні 4 класу. Разом з бібліотекарем дізналися нове про письменника: якою людиною він був, як жив,  чому його ім’я  називають серед імен найславетніших  українців. Діти розповідали, які твори автора їм найбільше сподобалися. Юні користувачі познайомилися з книгами, які були представлені на книжковій виставці: « Криниця мудрості
В.О. Сухомлинського невичерпна!»  А на завершення діти взяли книги для читання додому.






субота, 7 вересня 2013 р.

У вінок Кобзаря ми  вплітаємо майбутнє

        2 вересня 2013 р. по всіх школах пройшов Перший урок, присвячений памяті  Т.Г.Шевченка.
         Активно готувались до цього уроку користувачі нашої бібліотеки – вчителі: Калюжна Н.Г.,  Борисова Н.П., Пономаренко І.Ф., Буцьківська Л.О., учні: Зінченко Т., Бобровська В., Козиренко Р., Ковальчук О. і інші.
         Бібліотекар ознайомила з новими виданнями книг, присвяченими життю і творчості Т.Г.Шевченка, біля книжкової виставки: «Шевченкове безсмертя», про погляди та уподобання поета, різні цікаві життєві випадки.
          Наголошено на 2-х томне видання нашого краєзнавця П.П. Ротача: «Полтавська Шевченкіана». В книгах подані  відомості про перебування Т.Г.Шевченка в Полтавській губернії: місця, які він тоді відвідав, людей, із котрими зустрічався, присвячував їм свої твори…   Книги  нагадують, що зв’язки з Полтавщиною були міцними.
         Урок був спрямований на залучення учнів до читання творів Великого Кобзаря, щоб високі прагнення Т.Шевченка до правди й волі стали формою їхнього життя, щоб молодь вбирала найкращі зразки патріотизму і любові до рідної землі. Ми всі не повинні забувати, що по цій землі ходив, її описував і змальовував геніальний син і пророк нашого народу.






Аліна Нізгурова

Тарасові Шевченку

Породила мати сина
В кріпацькій оселі,
Дала йому сірі очі
Й думи невеселі…
Дала йому тяжку долю
Й випросила в Бога,
Щоб прославив Україну!
(І – більше нічого!)
********
«Запрещено писать и рисовать!»-
Російська влада так постановила,
Як пережити це, перестраждать? –
Неначе відтяли у птаха крила.

Поет, художник – світлий Божий дар,
Якому вилитися у шедеври варто…
Іде Каспійським берегом Кобзар,
Іде Шевченко (бо – солдат!)- на варту.

Вже рік пройшов, і два, і три, і п’ять…
Темніє постать під Каспійським небом.
«Запрещено писать и рисовать!»,
А може  й жити вже тоді не треба?

Коли царям протест не до вподоби –
Контузить їх від гострого  слівця,
Вони вдаються до страшної спроби –
І відправляють в заслання співця.

Щоб відірвать від рідної оселі,
Обмежити його у спілкуванні,
Змінити гай зелений на пустелю
І вільнодумство випекти стражданням.

Заборонити все, до чого прагне
Людина творча і талановита…
Не відають, чим більше тіло чахне,
Тим важче душу «вольную» убити!

Тарас – поет, письменник і художник,
Нескорений співець талановитий!
Нехай же юний українець кожний
Навчиться в Тебе мислити і жити,

Свого ніде й ніколи не цуратись,
Любити землю українську рідну,
З повагою чужому научатись
Й життя своє прожити чесно й гідно!


середа, 4 вересня 2013 р.

    Здрастуй, рідна школо!


Шановні батьки, вчителі, учні,

дорогі наші користувачі!

     Щиро вітаємо з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності.
    Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаємо усім школярам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, досягти омріяної  мети.
   Найщиріші слова подяки – вчителям, які щедро діляться своїми знаннями. Їх мудрість залишається з вихованцями на все життя.
   Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину!
   Зі святом дорогі друзі! Щасти Вам!




                                            Вересень
Срібний вересень кличе до школи.
Свято в кожному місті й селі.
Сміх дитячий і радість довкола,
Квіти, квіти на рідній землі.
Як пташата злетілися діти
В гарну школу, у рідний свій дім.
Щоб зростати, сміятись, радіти
І навчатися в домі своїм.
Хай щастить вам! Снаги вам і сили.
Вчіться добре, плекайте знання.
Хай дарує вам школа вітрила,
Мрії чисті і радість щодня.
Миру й сонця, тепла і натхнення
Зичать вам і батьки, й вчителі.
Щоб щасливим було сьогодення
І майбутнє на рідній землі.


   У бібліотеці на допомогу навчальному процесу організований перегляд  літератури: «Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього». Це енциклопедії , довідники.
     Користувачі   - учні 11 класу : Зінченко Тетяна та  Бобровська  Вікторія провели для молодших користувачів вікторину: «Таємниця шкільного ранцю».
    Бібліотекар вітає всіх школярів і чекає в стінах сільської бібліотеки.