Вишивала я узори…

 

  Вишивка в Україні – світ краси і фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи,схвильована розповідь про думки і почуття людини.

  Вишивка – це один із найулюбленіших та найбільш  поширених видів народного мистецтва.  Глибоко і проникливо відчуває вишивку добре знана в нашому селі і районі вишивальниця – Калюжна Раїса Іванівна. Роботи самобутньої  майстрині виставлялись на районних святах, на святі села і не один раз в нашій бібліотеці.

  Народна вишивка зараз розцвіла, за можливістю потрібних матеріалів, і за вмінням підбирати кольори, за майстерністю поєднання традиційних елементів з вимогами часу. Це можна простежити за роботами Раїси Іванівни.

  Зайняти себе чимось у вільний час, знайти справу до душі - велике мистецтво. Вишивання – творча робота, до того ж цікава і приємна.

Вишивання сприяє гарному настрою, адже результат праці – гарна річ вишита своїми руками, так говорила Раїса Іванівна при зустрічі в бібліотеці, де була організована творча виставка робіт вишивальниці.

На запитання: «Відколи вишиваєте?» - Раїса Іванівна  відповіла: «Коли почала ходити до школи, сусідка добре вишивала і мене навчила. Я сідала біля неї і собі вишивала».

  Ось так її дитяча душа змалку  торкнулася до мистецтва вишивки – такого древнього і вічно молодого мистецтва.

  Те, чому навчилася змалку і що освоїла в дорослому житті лягає зараз на полотно. Дає свої поради молодим вишивальницям села. Серед них і Людмила Капустян, роботи якої вже виставлялись на виставках. Раїса Іванівна пишається своїми ученицями, а вони говорять про свою наставницю, що вона художниця, яка вміє відчувати найтонші відтінки, кольори за допомогою голки.

  Один   штрих, один стібок голки – і вже співає, звучить, оживає узор у руках майстрині. Чутлива душа Раїси Іванівни до краси, вона любить поезію, а ще - українську пісню.

  Односельці знають її, як добру трудівницю, дбайливу господиню. Все своє трудове життя працювала у тваринництві. А крім постійної роботи – вела й домашнє господарство, а ще виховувала чотирьох дітей.  Та знаходила час для занять улюбленою справою. Найбільше стала вишивати, коли пішла на заслужений відпочинок. Її руки зробили не одну тисячу стіжків. Вже має правнука, вісьмох онуків і кожному хочеться подарувати рушник чи вишиту сорочку. Так, як колись її рушник став найдорожчим подарунком для найстаршого сина Сергія, який зі своєю родиною проживає в Омську, як пам'ять про дім і свою рідну неньку. А від себе, як від бібліотекаря процитую рядки видатного українського поета Андрія Малишка:

Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

  Раїса Іванівна дбала про хліб насущний, а опікувалася духовним. Хочу, щоб користувачі нашого блогу більше дізналися про цю чудову жінку. Користуючись нагодою ми щиро вітаємо Вас, шановна Раїса Іванівна з днем народження!

Вітання й зичення Вам щирі,
Хай доля Ваша розквіта,
Рясні красуються літа.
Хай сонце Вам незгасно світить
І серце радісно співа,
Для Вас – усі найкращі квіти
І найласкавіші слова.