пʼятницю, 30 серпня 2013 р.

Літечко, прощавай!

Любі друзі!

  Ось і промайнуло тепле літечко, закінчилися канікули. Ви підросли, зміцніли, стали старшими на цілий рік. Всі відпочили за літо, оздоровилися, набралися сили. Дізналися багато цікавого, навчилися нового та весело провели час.
Засмагле літечко, прощай!
В віконце вересень постукав.
В країну Сонця, Миру, Знань
Він поведе всіх нас за руку
  Промайнули шкільні канікули – під час яких бібліотека надавала користувачам простір для творчості і спілкування.  Не залишали поза увагою бібліотеку школярі, а також гості нашого села з різних куточків, найактивніших з них хочеться сьогодні назвати:


 Чижикова Юлія з м. Луганськ



Сестрички – близнючки Даринка і Анастасія Веретенікови із м. Харків.


 Добровольська Юлія із м. Полтави.


 Окара Ярослава із м.Полтава.

 

 Прощенко Руслан із м. Полтава.



   Андрашко Ірина із м. Полтава,а також Вероніка Новчай із Тюмені, Ліза Ноцька із Москви, Олександр Костик із Полтави, харків’яни – Мар’яна  Жила, Аня і Олександр Лобареви. Вони не тільки стали активними користувачами, а й приймали участь у  пізнавально – розважальних заходах, відвідували інтернет-центр. Повернувшись за шкільні парти, буде про що розповісти друзям та вчителям.
    Бібліотека…  Древня і вічно юна оселя людського розуму, відкривала всім красу і силу слова.
    В клубі літнього читання: «Бібліотечне літо для веселих, кмітливих та невгамовних» приймали участь і найменші користувачі – дошкільнята. Хотілось, щоб їх кожне відвідування  стало мандрівкою в казку. Перші прочитані книги- це перші знайомства з чарівним світом, а нещодавно бібліотекар побувала в них в гостях.

Любі, милі дошкільнята!
Рада усіх вас вітати!
Садочок «Ромашку» я полюбляю
І діточок усіх тут знаю!
Прийшла привітати тих,
Хто цей рік до школи йде.
Ми всі багато мусим знати
Про все,що є навкруг,
То слід книжки читати.
Бо книжка – вірний друг.
Ви з книгою будете зростать,
Книги вас всьому навчать.





    В.О.Сухомлинський писав: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».
   Підсумки «Кращий читач літа – 2013» будуть підведені Радою бібліотекипереможці будуть відзначені подякою з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Україно – мій духмяний дивосвіт.
Голубінь над чистим золотим колоссям,
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав той світлий день, коли збулося
Все, що мріялось нами, сповнилось, настало,
«Ще не вмерла Україна» гордо прозвучало!
     День Незалежності України – це найбільше  національне свято. Уперше за тисячолітню історію на карті світу постала держава під назвою «Україна».


     Сьогодні Україна відбулася! Ми святкуємо вже 22 –й день народження країни.
З днем народження,  моя державо
З святом тебе добрим і святим
Нехай лине тільки завше добра слава
Про мою країну звідусіль.
      Готуючись до найвеличнішого  державного свята в бібліотеці була організована книжково–ілюстраційна виставка: «Яблунева, солов’їна в моїм серці Україна»,  де користувачі ознайомилися з історією та культурою нашої держави, з історичним минулим та сьогоденням, чудовими краєвидами та з найважливішими історичними подіями держави.

 



    Юні користувачі мали можливість проявити свою ерудицію, знання традицій та звичаїв, користуючись матеріалами книжкової виставки: «Живи, міцній та квітни, Державо!" та за допомогою Інтернет – технологій здійснили відео круїз: «Ми -  діти твої, Україно!»

 



  День українознавства «Незалежність – Великдень нашої душі» розпочався вступним словом бібліотекаря: «Моя країна – Україна».
 Українська держава пройшла складний шлях від утворення Київської держави до незалежної суверенної, яка була проголошена в 1991 р. і сьогодні 24.08.2013р. ми святкуємо 22 річницю.


    Присутні згадали всіх гетьманів України.
Ця земля колише вічно жито,
Береже співучі ручаї
В цій землі, веселкою сповитій,
Сплять суворі прадіди мої.
   Природа України дуже мальовнича. Найбільше багатство – це родючий чорнозем, на якому вирощують хліб, злакові та технічні культури, овочі та фрукти.


    Батьківська оселя, а поруч – поле, гай і річка. Край, де народився , виріс і живеш. Вірш: «Сину про Україну» В.Слєпцова прочитав Руслан Козиренко.
   Любов до України це ще й любов до рідної мови. Вона ніжна, співуча, мелодійна. Але щоб наша мова завжди була такою,  її потрібно добре знати, вивчати, любити.
    Вірш: «Матусин заповіт» М. Хоросницької прочитала Окара Слава.


     Бібліотекар розповіла про народні символи та обереги. Калина, верба, барвінок…Хліб і рушник – одвічні людські символи. Українські вишивки дивують своєю красою цілий світ. Талановиті варварів ці мали чудову нагоду продемонструвати свої неповторні вміння та результати творчості на Дні села, а роботи Лідії Зінченко та Вікторії Валенко були виставленні у бібліотеці.

   Народна лялька – мотанка – оберіг наших душ.


        Це роботи користувачів бібліотеки Світлани Литвиненко і Ольги Білан.

    Українці  дуже люблять співати. Любов українського народу до пісні знайшла своє відображення в прислів’ях. (Всі присутні згадували прислів’я).
Мила чорнобрива дівчино,
Рідна моя Україна!
Спасибі тобі, барвистий мій край,
За волю, долю і неземний рай!
Ти мене обдаровуєш: річками,
Сонечком жовто-гарячим, степами,
Мовою з чудодійними словами
І теплими літніми днями!
Велике спасибі тобі,
За те що дала правду мені!
Україно, я пишаюсь тобою!
Ти дивуєш мене своєю красою!
Слава тобі, Україно,
За Франка, Шевченко, Тичину!
Спасибі за край рідний!
Спасибі за шлях вільний!


Благословенні кольори української долі

     

    28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державний прапор України.
Прапор – це державний символ ,
Він є в кожної держави
Це для всіх – ознака сили
Це для всіх - ознака слави
   Синьо-жовті кольори Державного прапора – це символ свободи і незалежності, слави та відродження України, який втілює непохитну віру, незламну мужність і самовіддану любов до Батьківщини.
Синьо – жовтий прапор маєм
Синє небо, жовте жито
Прапор свій оберігаєм
Він святиня.
Прапор свій здіймаєм гордо
Ми з ним дужі і єдині
Ми навіки є народом
Українським в Україні!
    Згідно з Указом президента України від 23 серпня 2004 року в країні започатковано щорічне святкування  Дня Державного прапора.


     Державне знамено символізує перемоги та успіхи України. Найяскравіші досягнення держави та її громадян на міжнародній арені обов’язково супроводжується підняттям  Державного прапора під звуки Державного гімну. Це найвища честь і велика гордість для всіх українців.
Синьо-жовтий прапор України
Це безхмарне небо, синє-синє
А під небом золотіє нива
І народ – і вільний і щасливий
  Так розпочався урок громадянства «Для всіх єдиний». Бібліотекар розповіла про виникнення та нелегкий шлях до затвердження Державного Прапора  України.




      Вірш Дмитра Павличка проникливо прочитала  Тетяна Зінченко.

   Нам випала доля створювати нову історію своєї держави, яка має потужний економічний, агропромисловий та інтелектуальний потенціал. Розпочала свою розповідь директор Варварівського народного  історичного музею  В.О. Бегмат.


       Звичайно ж,  для кожного  з нас Батьківщина розпочинається з отчого порогу, населеного пункту, де народилися і зросли. Тож у День Державного прапора урок громадянства продовжився у музеї біля стенду: «Варварівка в роки незалежності».


     Нехай життя в Україні завжди буде мирним, як синє небо, та щедрим, як жовто-золотисте поле!
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани

Я вірю в світлу долю України

   З нагоди відзначення 22-ої  річниці  Незалежності України в бібліотеках проводилася велика кількість різноманітних заходів.
     Зайшовши на сайт Полтавської  універсальної  наукової  бібліотеки ім.. І.П.Котляревського, ми прочитали: «Увага, конкурс!» В рамках святкування Дня Незалежності України бібліотека запрошує взяти участь у конкурсі учнівських творів: «Я вірю в світлу долю України». Конкурс проводився з 19 липня по 19 серпня. Далі умови конкурсу, з якими ознайомилася Світлана Бегмат.
  20 серпня у літературній вітальні відбулися підсумки конкурсу. Конкурс проводив відділ соціокультурної діяльності.
     Авторитетне жюрі підвело підсумки:
I місце – Анастасія Гнітько  –  Полтавський  міський багатопрофільний ліцей №1 імені Котляревського.
II і  III за карлівчанами – Богданом Вороком та Аліною Комісаровою  ЗОШ № 1. вчитель ( А.В.Стрілко)
  Лауреатом конкурсу стала Світлана Бегмат, яку запросили на підсумки, а так, як вона була в туристичній мандрівці, то на підсумки приїхала її бабуся Віра Бегмат ( директор Варварівського   народного історичного музею) і сестричка Аня Бегмат разом з сільським бібліотекарем. 
    Цікавою була виставка художньої літератури про наше сьогодення, про сучасних українців, яка організована працівниками обласної бібліотеки.







      В цей день була презентована фотовиставка: «Моя Україна», на якій представлені світлини читачів та співробітників бібліотеки. До експозиції долучені і роботи Світлани Бегмат.



   Фотовиставка знаходиться у відділі мистецтв та буде діяти до 5 вересня.
    22 серпня Світлана відвідала нашу бібліотеку , їй були передані подарунки і книга члена жюрі, Полтавської письменниці Ніни Гриб з автографом і побажаннями.


  А Світлана присутнім користувачам прочитала вірш: «Моя Батьківщина».



    Такі заходи розширюють кругозір користувачів про рідну Україну, народну символіку та державні символи, розвивають почуття патріотизму, заохочують творити добро та здобувати знання, щоб бути гідним громадянином своєї держави.


Найкраща, наймиліша  Варварівська земля

     Наша маленька батьківщина – це те село, де ясні зорі вечорові, і вишень білосніжний цвіт, і на світанні – запахи медові… Нещодавно наше село Варварівка відзначало День села «Моє село частина України».
    Сьогодні село вабить до себе дивовижною пишнотою садів, зеленю верб. Не зважаючи ні на які життєві труднощі й негаразди, воно живе. Головним життєдайним джерелом є люди, які творять історію, невтомно працюють, вирощують хліб, виховують дітей. У Варварівській бібліотеці була організована книжкова виставка: «Відкрий для себе рідне село» На ній знайшли відображення про Варварівську територіальну громаду в якій живуть прості роботящі люди, великий і прекрасний українській рід, який складається з нас, наших родин, що й утворюють державу Україну.
       Книжкова виставка, мала такі розділи:
I «Моє рідне село - моя земля»
II «Ми любимо Варварівку свою, вона найкраща в цілім світі»
III «Честь і слава хліборобам, що живуть в нашім селі»
IV  «Куди б нас не занесли життя стрімкі вітри у серці завжди буде Варварівка навік»
V «Краю мій, оспіваний у віршах»
Матеріал, був використаний на Дні села.




      Святкування Дня села розпочалося "феєрверком" виставкових робіт, виконаних руками і дорослих, і юних умільців, дивовижними вишитими картинами та іконами порадували всіх присутніх майстрині: Лідія Зінченко, Марія Козиренко, Ольга Кукура, Марія Рохманко, Вікторія Валенко, Раїса Калюжна, Тетяна Білан, Лідія Плюта, Тамара Білан, Ірина Пономаренко та її донька Олена Ткачук, Олена Мотієнко, Тамара Родик.
    Оригінальні вироби з дерева та шкіри Наталії Півень. Усіх зачарували вироби модульного орігамі Любові Ляпоти. Перехоплювало подих від красивих картин краєвидів села написаних Наталією Полежаєвою. Та доробки учнів шкіл.






   А також, мали нагоду ознайомитися із експозицією народного історичного музею села «Ми в парі - 50», і фотографіями їх весілля, що були люб’язно надані варварівцями.




З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваю,
Ним кращих на святі вітали людей,
Цим хлібом святим у рідному краю.

    Того дня від старого до малого теплими щирими словами усіх вітав Варварівський сільський голова Олександр Родик. Це той день, коли ми з вами маємо можливість зібратися разом, вшанувати гідних уваги людей нашої Варварівки, ознайомитися докладніше з історією своєї маленької батьківщини, згадати минуле і сьогодення рідного села. Виразити слова вдячності ветеранам праці за те, що вони збудували прекрасне село і прославили його своєю працею. Саме нашими спільними зусиллями створюється неповторний образ Варварівки, зберігається його героїчна історія та закладається майбутнє.
  Слова вдячності були сказані товариству з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» (засновник – Кобченко Ю.В., генеральний директор – Кибка А.А.), ПСП «Орач» (генеральний директор – Бегмат О.Л.), Кизь В.М., Зінченко С.П., Білану П.Л., Манжіс М.М., Скрипник С.М., Мотієнко С.П., Панасенко М.В., Литовченку В.А., які допомогли фінансово в організації сьогоднішнього дійства.
   Також не залишаються осторонь проблем сільської громади, надають посильну допомогу в вирішенні питань благоустрою населеного пункту Фисун В.В., Мотієнко М.П. та А.М. Вус В.М., Буряк В.І., Мотієнко В.В.
    На виконання соціальних ініціатив Президента України, Програми економічного і соціального розвитку Варварівської сільської ради та з метою забезпечення дозвілля  жителів села і пропаганди здорового способу життя цього дня відкрили культурно-оздоровчий центр.
   За кошти сільського бюджету для нього придбали фітнес-станцію «Максимум», тенісний та більярдний столи.
    Вшанували хвилиною мовчання тих, хто не повернувся до рідної домівки, поліг у бою, захищаючи свою батьківщину. Покладання квітів до Братської могили в центрі села.
    Відсвяткувати  з варварівцями  День села  завітав Перший заступник голови  райдержадміністрації,  депутат районної ради Сергій Якуба, який привітав сільську громаду з  Днем села, побажав міцного здоров’я , мирного неба, затишку та спокою в  домівках , добра і щасливої долі, наснаги у роботі і процвітання села, здійснення бажань і мрій, щастя і благополуччя, нехай надалі розвивається село, народжуються і зростають діти, спокійно і захищено почуваються люди похилого віку.


Наше  - село це частинка Вкраїни,
Мала Батьківщина твоя і моя
Нехай до небес наша пісня полине
Бо ми – це велика вкраїнська сімя .


  
  Наша Варварівка – це Варварівська сільська рада загальною площею більше 8 тисяч гектарів.
     Наша Варварівка – це 582 селянських домогосподарств.
     Наша Варварівка – це 1424 чоловік населення.
   Наша Варварівка – це 2 школи, дитячий садок, амбулаторія сімейної медицини, аптека, бібліотека, відділення зв’язку, будинок культури, 15 підприємств торгівлі, церква св. Варвари, знаний по всій  Україні народний історичний музей.


       Варварівка гордиться  своїми героями – героєм Радянського Союзу – Родинкою Сергієм Лаврентійовичем, героями праці, заслуженими лікарями, будівельниками, вчителями.


Герой Радянського Союзу –
Родинка Сергій Лаврентійович



Боровик Федір Ілліч
Заслужений архітектор України ( 1987)
Заслужений будівельник Узбекистану (1978)


Родик Анатолій Федорович
заслужений лікар України (1988)


Прощенко Зінаїда Іванівна
Заслужений вчитель України (1988)


Золотарьов Євген Михайлович
Герой соціалістичної праці


 Михайленко Анатолій Григорович
Заслужений журналіст України, письменник

       Але найбільше гордиться село своїми сільськими  трударями, які із року в рік ростять хліб, розбудовують село, працюють на благо всієї сільської громади.


Гамай Михайло Федорович
Заслужений механізатор сільського господарства Української РСР (1987)
  


Залімський Михайло Арсентійович
Заслужений працівник сільського господарства Української  РСР



Залімський Володимир Іванович
Тракторист- машиніст ПСП «Орач»  нагороджений медаллю «За працю і звитягу»  (2013)

Варварівка,  хліборобський наш край,
Тут кожного року багатий врожай.
Слався наш краю людьми працьовитими,
Полями широкими,  росою политими,
Слався уся хліборобська сімя –
Творці небувалого світлого дня.

     Запросили до слова головного хлібодара – генерального директора ПСП «Орач» , депутата районної ради Бегмата  О.Л.
    Серед кращих працівників господарства були відзначені – Данець  Н.Б., Михайленко С.В.,  Рець  В.А.  Олег  Леонідович є спонсором місцевої футбольної  команди « Колос». Для любителів спорту  на сільському  стадіоні пройшов  футбольний матч і односельці   вітали наших спортсменів і їх тренера Замулу О.М.




   Невдовзі наше село, як і вся країна буде святкувати 22 - річницю Незалежності України. Багато, що змінилось в нашім селі за роки Незалежності: були сумні, були і радісні події. А село живе, народжується молоде покоління  і лунають веселі пісні про рідну землю, світлий отчий край.


     На святі Капустян В.Н. депутат Верховної Ради II скликання прочитав не один вірш про рідне село, а вірш «Варварівка моя» пролунав піснею. Свої вірші читали: Алла Гонтар, Світлана Бегмат, Аліна Нізгурова, Наталія Полежаєва.


Світлана Бегмат
Рідне село

Батьківщина у кожного своя
Для мене це - рідна варварівська земля
Де річка Орчик протікає
Де дитинство моє минає.
Я люблю своє село
Тут скільки всього було -
Тут луки, трави і гаї
Тут все найкраще в світі
Не відшукати на землі такого місця.
Де чорноземів  поля родючі,
Сади  красиві і квітучі,
Де трави буяють в ранковій росі
Як не радіти зеленій красі
Чудовий ліс у будь - яку погоду


Коли сяє сонце і в негоду  
Ось проліски тендітні розквітають
І птахи голосно  навкруг співають
Хатинки тануть у садах - яка краса,
Над ними голубі безкраї небеса.
Тут люди гарні, працьовиті
Місця красиві мальовничі
Тут рідне все, тут все моє
Усе знайоме й миле
І я завдячую землі,
Що тут мене зростила.

Аліна Нізгурова
Моє село співає навесні

Моє село співає навесні,
Коли дерева одягають шати.
Звучать птахів наспіви голосні,
Бо як у таку пору не співати?!
Коли весь сад убрався в білий дим
І потонув у запахах до ночі…
Його люблю святковим, отаким,
Що довго відвести не можу очі…
Коли трава проб’ється із землі
І на березі листя затріпоче,
Коли в хмільній весняній диво-млі
Ущент горять, як зорі, теплі ночі…
Коли бузки густі вберуться в цвіт,
Від співу солов’їв стає затісно,
Тоді аж серце проситься в політ,
Розчулившись від неземної пісні.
Моє село співає навесні,
Бо як у таку пору не співати!
Як добре, що я чула ті пісні
І захотіла людям розказати!

Н.Полежаєва

Земля Варварівська!
Давала ти не раз
Людей славетних
І великих світу:
Герой Сергій Родинка –
Справжній льотчик, ас –
Село прославив;
Пам’ятайте, люди!

Труда героїв ти зростило теж,
Село – колиска, мудрості коріння,
Тут колисало і дало без меж
Наснаги творчої, і сили, і горіння.
Тут мав би буть
І є тут неодмінно
Славетний лікар,
Слави віртуоз,
Заслужений учитель України
Й художник справний,
І служитель муз…

І не могло б так буть,
Щоб ця багата
Земля, де Бог дарує благодать,
Була б на добрі люди не багата,
Бо віддавати краще, аніж брать,
Достойні ж будьмо ми землі цієї!
Хай кожен день прожитий, кожна мить
Прикрасить світ від користі твоєї,
Щоб в цім селі нам будувать і жить.

А. Гонтар
Цвіти, ясній моє село

Цвіти, ясній моє село
В оцю недобрую годину!
Щоб вітром змін не занесло
Спустілого на половину.

Так сумно дивишся на світ,
Безмовно плачуть мальви-очі,
Спадає листя жовте з віт,
Сичі голосять серед ночі…

Ти не сумуй, моє село
Тобі ще довго з нами жити,
Бо ще гніздо лелека в’є,
Бо ще сміються дзвінко діти.

      Свято було щедрим на подарунки. Їх вручали парам, які прожили 50 і більше років голова Ради ветеранів села, завідуюча  Варварівським  народним історичним музеєм Бегмат В.О.,  голова ПСП «Орач» Бегмат О.Л.


    Ніби вчора ці пари стали на весільний рушник,  ніби і не пройшло 50 років. Чоловіки запрошували дружин до танцю, дарували квіти, а ще пригощали смачним короваєм.
   А від імені їх дітей слово мала Данець Т.Л., яка щиро дякувала всім батькам, бажала здоров’я і довгого віку.
   А музичний дарунок подарували найменші учасники художньої самодіяльності,  вихованці дитячого садочку «Ромашка».



     З давніх-давен славилося наше село і красивими дівчатами, нелегко приходилось нашим хлопцям  відшивати кавалерів з інших сіл. Як ви гадаєте, що найбільше прикрашає наших дівчат? Правильно, скромність, а ще коса, коса-дівоча краса!
     У конкурсі  на кращу дівочу косу , дівчата показали свою вроду, це:


Ясковець Юлія, Холод Каріна, Литовченко Каріна, Нізгурова Аліна, Бегмат Світлана, Довгенко Анастасія, Данець Богдана, Попела Ірина, Буцьківська  Яна і Головко Віка.
    Кожна конкурсантка розповіла про себе, а потім продефілювали  -  показавши свої зачіски, дякуючи юній майстрині Тані Ненашивій, яка й понаплітала  нашим дівчатам такі чудові коси.


      Титул: « Міс Найдовша коса» і цінний подарунок  отримала Попела Ірина.
 

    Довжина коси - 92 см. Ірина перейшла до 11 класу Варварівської ЗОШ. Чудово співає і танцює, поглиблено вивчає англійську мову, любить читати, приймала участь у конкурсі: «Кращий читач» , одна із кращих користувачів  Варварівської бібліотеки – філіалу №2.

     З Днем села Варварівку вітали дитячий хореографічний колектив.


   Дарували пісні учасники художньої самодіяльності: Інна Шкаруба і Богдана Данець.


  Аплодували Аллі Гонтар, Юрію Валаху і Леоніду Ляпоті, Наталії Полежаєвій, Ірині Пономаренко і Ірині Дейнезі.


     Звеселила гумореска, яку декламував Роман Вус. Цікаво і змістовно вели свято Світлана Приз і Максим Моторний.
     Для дітей великою радістю стали розваги на надувній гірці та батуті, які були встановлені агропромисловою компанією «ТОВ АПК« Докучаєвські чорноземи».
    Жителі села мали можливість поспілкуватися, відпочити в колі односельців та друзів, скуштувати смачної каші, взяти участь у розіграші безпрограшної лотереї.

  З захопленням учасники свята спостерігали за святковим феєрверком, проведення якого було профінансовано ПСП « Орач».