четвер, 25 вересня 2014 р.

Вічна магія книги
(Посвята в користувачі)
      «Хто багато читає, той багато знає» - так кажуть у народі. І це правда. Книга вчить, як на світі жить, відповідає на безліч запитань і сама вміє запитувати.
     Дім, де живуть книги називають бібліотекою, – так розпочалося знайомство майбутніх користувачів і бібліотекаря. В нашій бібліотеці дуже багато книг, журналів, газет. А ще бібліотека – твоє вікно у світ. Ви зможете безкоштовно користуватися інтернетом, приймати участь у мастер-класах, флешмобах і інших масових заходах – це і є наша сучасна бібліотека, а ви тепер – користувачі, тож і посвята буде сьогодні у користувачі Варварівської бібліотеки.

середу, 24 вересня 2014 р.

Бібліотека – центр нашої громади

   Бібліотека – це частина суспільства, яка має змінюватися разом із громадою в цілому та користувачами зокрема.
   Діяльність нашої бібліотеки, усі її процеси, спрямовані на задоволення потреб користувачів, громади села.
   У роботі бібліотеки створюємо такі умови, у яких комфортно почуваються користувачі різних вікових та соціальних груп, уважно прислухаємося до їхніх думок і побажань, а також враховуємо і точку зору окремої конкретної людини, яка має потребу не тільки в інформації, а й у психологічній підтримці.
 Наша бібліотека співпрацює з установами та організаціями, зацікавленими у спільній професійній, культурній та інтелектуальній діяльності, а також із депутатами сільської ради. Нещодавно з ними була проведена бібліоіміджсесія: «Сільська бібліотека: модернізація діяльності в контексті часу».

Захисникам України від юних сердець

   Україна нині переживає складний період. Саме в такий час відбувається тотальний перегляд цінностей, і кожен з нас розуміє, що єдине, що має значення, - мирне небо над головою, спокій у країні, щастя та здоровя кожного з нас.
     Традиція писати листи чоловікам на фронт не тільки від рідних, а й знайомих і незнайомих людей зародилося,  здається, ще за часів Першої Світової війни. За доби мобільних телефонів потреба в епістолярних посланнях нібито й відпала. Однак потік листів і дитячих малюнків для українських солдатів, які воюють нині на сході країни, чимдалі зростає.
    Юні користувачі нашої бібліотеки вже проводили акцію: «Ми за мир», а зараз підтримують захисників України, які в цей важкий час під загрозою смерті, захищають свою рідну країну.
   Діти в бібліотеці писали листи невідомим солдатам, де дякували мужнім воїнам за те, що вони захищають рідну Україну. Бажали миру та закликали скоріше повертатися живими та неушкодженими додому.

У творах він залишив часточку душі
( до 150-річчя з дня народження М.Коцюбинського)


«Любов і краса – це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури»
Володимир Гнатюк
     Наприкінці ХIX століття в українську літературу прийшла ціла плеяда талановитих письменників-новелістів, провідне місце серед яких належить М.М.Коцюбинському. У творчості М.Коцюбинського – послідовника Івана Франка. Вірний революційно-демократичним традиціям Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, він створив шедеври нової ідейної та художньо-естетичної якості. Незгасаючий читацький інтерес до творів М.Коцюбинського зумовлений їх революційною наснаженістю, не знаним раніше  в нашій літературі осягнення глибин душі людської, поетизацією її поривань до  справедливості, добра і краси.
     «… Кожному народові, і в тому числі й українцям, «належиться», між іншим, якомога ширше і повніше розвивати свою духовну сутність і, паралельно до свого культурного росту, поступово удосконалювати знаряддя своєї думки – мову, в якій, як у дзеркалі, відображається і історія, і світогляд, і характер даного народу…» - писав М.Коцюбинський.
  Стельмах М. писав: «Михайло Коцюбинський любив людей і тому так уводив їх за життя в літературу, що ми їх бачимо живими. З нами поруч стоять Соломія і Остап, Гафійка і Марко, Хома Гудзь і Марічка; з його творів на нас добрими і гнівними очима дивиться прекрасний народ України і чарівна краса України.»
  А хто з нас не знає дитячих оповідань М.Коцюбинського: «Харитя», «Маленький грішник», «Іванко та Чугайстир», про них та інші твори говорилося у літературній годині: «У творах він залишив часточку душі», яка була проведена до ювілею письменника.

Зоряний шлях Олександра Довженка
(1894 – 1956)
Чим вимірюється життя художника, творця? Памяттю, яку він лишив по собі, тим, що зробив для людей.
Олександр Петрович Довженко – сценарист і кінорежисер, художник і письменник – пішов з життя 1956 року.
Поспішають дні за днями, місяці за місяцями. Минають літа. Ближчим і зрозумілішим стає нам художник слова. Його мрії і передбачення набирають реальних обрисів. Його думки, висловлювання, хвилювання його серця – одне слово, все те, що ми називаємо Довженковою мудрістю, - стають близькі нам, близькі мірилу нашого життя. Сьогодні, по його смерті, знову і знову оглядаючи весь його творчий шлях прямий і чесний, ми по достоїнству оцінюємо мужність митця, мужність письменника, який став справжнім співцем доби, що народила його, виплекала і дала в руки могутні засоби для виявлення свого обдарування, свого таланту, свого генія.
Уже одна з перших кіноробіт «Звенигора» на увесь світ засвідчила, що генія гартує над швидкий досвід. Фільм схвально оцінили за кордоном, а на батьківщині Довженка назавжди затаврували буржуазним націоналістом. Наступний кіношедевр «Земля» визнано одним із кращих фільмів світу початку ХХ століття. Сама природа в усій своїй життєствердній  і всеперемагаючій силі налитими яблуками й цілющою вологою заполонила екрани українського та закордонного глядача…

вівторок, 23 вересня 2014 р.

Безсмертний полтавець
( До 245-річчя від дня народження І.П.Котляревського)


Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
            Тарас Шевченко
  Це саме він, наш земляк, поет, драматург і громадський діяч Іван Петрович Котляревський, зібрав сьогодні в бібліотеці наших користувачів біля книжкової виставки – вікторини: «Котляревський І.П. – зачинатель нової української літератури» на своє 245-річчя.


     І.П.Котляревський народився в Полтаві, звідси ішов у світи і завжди сюди повертався, для полтавців і всіх українців був співгромадянином, моральним авторитетом, взірцем добротворення і служіння людям…
  І вони невіддільні одне від одного – Полтавщина і її геній і це сьогодні  підтвердила вікторина по творчості нашого безсмертного земляка.


   Автор сонячно - іскристої «Енеїди» і пісенної «Наталки Полтавки» своїм громадським подвигом спрямував українську літературу на нові шляхи – шляхи становлення і розвитку народного, глибоко національного мистецтва. Заслуга Котляревського полягає передусім у тому, що він сміливо підхопив цю історичну тенденцію і народне слово увів у літературу живої мови.
  Як гордо й велично сьогодні в розвихреній Україні звучать слова Котляревського: «Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливії там люди, блаженна сторона». Наспіє мир, засумняться українські яснії зорі, вишневі садки, білі хати, а мир хрещений український відтепер і завжди буде величне і твердо говорити: «Слава Україні!».
-  Героям слава! – дружно відповіли присутні.


суботу, 6 вересня 2014 р.

А осінь стоїть на стежинці
І проситься чемно у клас…

 

  Стрімко літній час пробіг,
Стала осінь на поріг…
 Щиро вітаємо з Днем знань - справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності.
    Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя. Бажаємо усім школярам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.
 Низький уклін мудрим просвітителям – учителям і педагогам. Нехай сили ваші будуть невичерпними, адже ви робите неоціненний внесок у майбутнє шляхом продовження істинних життєвих засад у своїх учнях.  Нехай новий навчальний рік відкриє світ пізнання  і сходження до джерел науки, зростаючи урожаєм мудрості та натхнення! 
    Зичимо успіхів у навчанні, миру на нашій святій землі і віри, що наша незалежна держава переборить всі труднощі і розквітне. А ще порадуємо міцними знаннями, своєю незгасною любовю до всього, що зветься українським.
 Дорогі наші користувачі! Будьте носіями доброго і вічного. Утверджуйте в Україні величне слово Кобзаря. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину!
     Зі святом, дорогі друзі! Щасти Вам!
Літо. Книга. Відпочинок.
Бібліотечне літо – це пора.
Коли читає дітвора
Спілкується і грається,
Малює і майструє
Ще й інтернетом користується
       Так писали юні користувачі нашої  бібліотеки. Літо – весела пора, йому раділа дітвора, яка мала чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових для них письменників, відкрити нових героїв,  пізнати світ за допомогою книги та отримати насолоду від читання. Книги не відпочивали на канікулах, вони «працювали» у літню пору, а любов до книг і читання  юних користувачів не припинялися.
  Влітку книзі приділялася дуже велика увага. Дітки із місцевого садочка «Ромашка» разом із вихователем  І. О. Ковцур регулярно відвідували книгозбірню.