Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні :
- На, вдягай, синочку!
В нитці - сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
В. Крищенко
16 травня в Україні
відзначали День вишиванки. В наш час вишиванка не втратила свою значущість для
нашого народу. Все більше і більше молодих патріотів України вшановують звичаї
Батьківщини та повертаються до витоків своєї історії, вбираючись в традиційний
одяг не тільки на свята, а й у повсякденному житті, демонструючи тим самим
відданість та любов до рідної землі. Славні майстрині, надзвичайні рукодільниці
мешкають у нашому селі. Вони своїми золотими руками створюють справжні шедеври. Вишиванка
– символ України, наш оберіг. Вона вічна й молода, сучасна й модна. Для
українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне,
святе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа
нашого народу, навіть зашифрований наш генетичний код.
Зацвітають вишиванки, квітнуть українки!
..Усмішка красуні назавжди чарує,
Спокій і блаженство, вічність нам дарує.
Гарні намистинки шию прикрашають,
А росинки вранці личко умивають.
У вінку квітучім, вишиванці гарній,
Йде на сході сонця по землі янтарній.
А душа – віконце, чистая сторінка,
«Хто ж вона?»- питаю. «Мабуть, українка.»
Свято молоде, але з року в рік воно набуває все
більше популярності і головна мета його – це збереження українських традицій та
цінностей. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в
людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої
долі.
З нагоди Всеукраїнського Дня вишиванки бібліотека підготувала книжкову виставку: «Вишиванка
цвіте над Україною».
Запрошуємо всіх користувачів та гостей села
Варварівка відвідати книжкову виставку. З радістю
чекаємо на Вас!
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу…
Немає коментарів:
Дописати коментар