Книги - новинки

                                                                                                               

   Навчити дітей насолоджуватися читанням, зробити його привабливим і улюбленим заняттям - основне завдання бібліотеки. Книга непрочитана в дитинстві залишається непрочитаною назавжди. Тому дитячі книги повинні бути яскравими, привабливими, цікавими, такими, які надійшли до нашої книгозбірні. 

   Ми всі щиро вдячні депутатам Варварівської сільської ради за виділені кошти, а директору Карлівської ЦБС Н.С. Мусієнко за досить багатий і різноманітний підбір дитячої літератури, яка дійсно заслуговує на увагу. Новинкам літератури особливо зраділи наймолодші користувачі бібліотеки. З книжкової  виставки - інсталяції на них посипався: «Книжковий снігопад».

Тож приємного читання …

Книга з ароматом кави

 Зима! Трохи затишку в холодну пору! Читаємо книги, п’ємо каву і не мерзнемо! В бібліотеці організоване бібліотечне частування: «Книга з ароматом кави». Користувачі бібліотеки смакували кавою, спілкувалися, знайомилися з новинками літератури та періодики.

  Читаємо, знайомимося з новими книгами Надійки Гербіш: «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду». Ці книги - збірник добрих, теплих, шоколадних і терпкувато-гірких, цілющих слів. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість. Крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Аншлаг у сільській бібліотеці

Шановні користувачі книгозбірні і відвідувачі нашої сторінки!

  Читання книг – це завжди цікаве і захоплююче заняття! Читати книги, які тільки надійшли до бібліотеки – вдвічі приємніше.

  До нашої бібліотеки надійшли нові книги. Із радістю зустріли їх хлопчики та дівчатка, а також дорослі постійні відвідувачі книгозбірні. Яскраві та цікаві казки, книги сучасних українських авторів, енциклопедії не залишили байдужими жодного відвідувача. Щира вдячність депутатам Варварівської сільської ради (на чолі з сільським головою О.Родик), які виділили кошти на придбання нової літератури для сільської  книгозбірні.

 Шановні користувачі! Запрошуємо Вас ознайомитись з новими надходженнями цікавих, доступних, корисних книг, які надійшли до фонду  нашої бібліотеки.

Чекаємо Вас у нашій книгозбірні!

Голокост – пам'ять віків

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

мало хто життя порятував.

  1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об´єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій постановила, що день 27 січня - це Міжнародний день пам´яті жертв Голокосту.

   Цей день було обрано не випадково: саме 27 січня 1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

 Під час заходу діти дізналися про Голокост - найжахливіший злочин проти людяності. Бібліотекар у своїй бесіді назвала історичні факти, які увійшли в історію та передала всю глибину трагізму приречених на смерть людей.

Запаливши свічу пам’яті, присутні вшанували пам’ять всіх невинно розстріляних, задушених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею.

 До дня скорботи і пам’яті Голокосту в нашій бібліотеці пройшла хвилина пам’яті: «Голокост – пам'ять віків». Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу. Пом'янімо мільйонні жертви!

Голокост нам треба пам’ятати,

Адже пам'ять – то є наша совість.

Помилок таких не допускати,

Не писати геноциду повість.

Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди

Слава, слава Україні і її народу,

Що своїм життям безцінним захищав свободу,

Що довідну самостійність розумом відстояв,

Тричі слава Україні і її героям.

   29 січня річниця бою під Крутами – подія, яка набула для українського народу символічного значення. Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

  Довгий час наш український народ страждав у ярмі неволі, довгі роки боровся за свою незалежність проти монголо-татар, поляків, російських військ. Наша історія не перестає кровоточити, як рани тих трьохсот юнаків, які в січні 1918 року піднялися на захист незалежної Української держави, протиставивши до зубів озброєним московсько-більшовицьким військам свої гарячі серця, як рани наших українських солдатів, які сьогодні (в 2014-2017 роках) змушені боронити волю рідної держави від російських військ і терористів.

 99 років відділяють нас від подій 29 січня 1918 року. Та вони живуть в душі українського народу, ятрять його серце, надихають наших сучасних воїнів на славні подвиги на честь Батьківщини.

 До Дня пам’яті героїв Крут в нашій бібліотеці відбулася година історичної пам’яті: «Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди». Лейтмотивом заходу було проведення паралелі між подвигом героїв Крут та героями АТО. Сьогодні, коли вирішується доля України, молодь, як і колись, у далекому 1918-му, перебуває в перших рядах боротьби, і не випадково, що боротьба ця проходить саме на Сході України. У цій борні нас надихають слова великого Кобзаря: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!».

  Наприкінці зустрічі учасник заходу Владислав Михайленко, який прочитав книгу «Крути»  зауважив: «Пам’ять про героїв, які загинули буде прикладом, як потрібно любити свою Батьківщину. Ніколи Україна не забуде, цих юних душ нескорений політ».

 Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Хрещення господнє – третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу

Вітаємо всіх користувачів бібліотеки та блогу зі святом Водохреща!

   Нехай для кожного з вас воно буде джерелом світлої радості, очищає душі, зміцнює віру в перемогу добра, дарує сподівання на краще майбутнє, а освячена вода протягом року оберігає від тілесних і духовних хвороб.

  Запрошуємо до бібліотеки на  хвилину духовності: «Свята водичка окропила моє личко». Нехай священна Йорданська вода очистить ваші душі від усіх тривог і негараздів, а Господь наповнить життя радістю та світлом, обдарує міцним здоров’ям, енергією та довголіттям. Гармонії вам, злагоди і любові!

Тетянин день

   Сьогодні тисячі Тетян по всій країні отримують привітання зі святом. Наша бібліотека  щиро вітає всіх чарівних представниць жіночої статі, які носять таке прекрасне ім'я – Тетяна.

  Саме 25 січня, у день великомучениці Тетяни Хрещенської у 1755 році російська імператриця Єлізавета Петрівна створила у Москві університет. Отож свято асоціюється із днем студентства. Студентам взагалі пощастило - вони мають два власних свята: 17 листопада - Міжнародний день студента і 25 січня - Тетянин День. У народі кажуть, що у цей день сонце повертає до літа, а зима - до морозів. Якщо день буде сонячним, то рано повернуться птахи, якщо сніг піде, то літо буде дощовим, а якщо вдарять морози - тоді літо буде теплим. Тож дорогі Тетяни та студенти зі святом ВАС!

   Запрошуємо всіх до бібліотеки ознайомитися з новинками книг, автори яких теж Тетяни.

Поетична ялинка від Галини Вовченко, Ніни Гриб та співачки Віри Мотчан

Вірші народжуються з болю.

Найвеселіші, знайте, теж.

Така вже у поета доля:

Боліть чужим і власним болем,

Згорять в вогні усіх пожеж.

Таке вже у поета щастя:

Весь світ крізь серце пропускать.

Аж до останнього причастя

І після нього, якщо вдасться,

Той струм на кров не промінять.

                  (Г.Вовченко)

   Черговий, а якщо конкретніше, то вже одинадцятий захід в рамках "Поетичної ялинки 2016-2017", вже традиційно перетворився на нову цікаву зустріч полтавських поетів з шанувальниками поетичного слова  с.Варварiвка Карлiвського р-ну,  яка відбулася 21 сiчня, разом з полтавськими поетесами Н.ГРИБ i Г.ВОВЧЕНКО та солiсткою заслуженого ансамблю пiснi i танцю Украiни "Лтава" iм. В.Мiщенка В.МОТЧАНОЮ, які зі своїми віршами і піснями на зимово-новорічну  тематику виступили перед користувачами  бібліотеки.

Соборність –духовне гасло до єднання

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

   22 січня – День Соборності України. День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

  Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.

  В бібліотеці була організована книжкова виставка: «Соборність  - духовне гасло до єднання». Біля неї пройшов діалог з історією: «У нас єдина держава, єдиний народ.

   Захід проходив під гаслом: «Єдина і неподільна Україна!». Під час заходу присутні дізналися про становлення і розвиток українського національного державотворення, про Акт Злуки, який був глибоко історично мотивований і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну, національну державу.

  З метою виховання нацiональної свiдомостi учнiв та людської гiдностi, поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення, пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу в бібліотеці був проведений цей діалог з історією.

Новорічна гірлянда забав

Канікули у бібліотеці пройшли змістовно.

   Добігли до кінця зимові канікули. Буде що згадати під час процесу навчання! Юні користувачі дивилися, гортали і читали книги для власного задоволення скільки заманулося, відкривали для себе нові теми та імена і від душі насолоджувалися майстерністю письменників і поетів, вони переконалися, що є книги дуже цікаві і різноманітні, а ще переглядали нові газети і журнали, активно приймали участь у масових заходах бібліотеки, безкоштовно користувалися Інтернетом.

  Новорічна гірлянда забав продовжувалась книжковим вернісажем: «Улюблені казки Діда Мороза», хвилинкою-веселинкою: «Веселі витівки зими», літературним круізом: «Подорож до новорічної казки», літературною грою-вікториною: «Сипле снігом сніговиця». Цікаво пройшов бібліошопінг: «Міняй вірш на подарунок».

Непохитний служитель слова

   14 січня – 80 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала (1937-1995) – українського письменника, журналіста, поета та кіносценариста.

   Народився Євген Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині у сім’ї вчителів. Батькам доводилось переїжджати з однієї сільської школи в іншу, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався щирих і співучих подолян. Мабуть, тому в Гуцала така рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав.

  Коли хлопчикові було чотири роки, почалася війна. Ця тема згодом знайшла своє відображення в багатьох творах письменника. Пробувати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у третьому-четвертому класі. За хатою, в кущах бузку, сам змайстрував собі столика з грабових жердин і спекотними днями ховався і писав вірші, оповіданнячка. Але відповіді чомусь приходили завжди негативні. Дитячі журнали та газети не надрукували жодного його рядочка. Та хлопець твердо вирішив стати журналістом. А ще багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук. Пристрасть до читання не покидала Євгена Пилиповича все життя.

   В 1955 році вступив до Ніжинського педагогічного інституту ім. М.Гоголя. Там він вступає до літературної студії, пише вірші, прозу. Його поглинула творчість.

  З 1961 року Євген Гуцало почав працювати в «Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник».

  Перша його повноцінна книжка - збірка оповідань «Люди серед людей» вийшла в 1962 році, і одразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю та відтворенням розмаїтих живих характерів.

 Після поїздки до Франції видає книги «Яблуко з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку земного» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші твори. Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників.

На початку 1970-х років виходять друком лірико-психологічна повість «Дівчата на виданні», дилогія «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».

  Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії.

   У 1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Письмо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на юрі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989). Так рівно через 20 років після першої поетичної добірки «Зелена радість конвалій» повертається письменник до лірики.

 За своє життя Євген Гуцало написав майже п’ять десятків книжок, його оповідання, повісті, романи стали класикою сучасної української літератури. І хоча більшість його творів адресовані дорослому читачеві, однак найбільше Євген Пилипович любив писати для дітей.

  В бібліотеці був проведений літературний репортаж: «Непохитний служитель слова», з якого діти дізналися багато нового і цікавого про письменника.

Рік півня – це славна мить, Хай в ньому вам щастить

   2017 рік за китайським гороскопом вважається роком Червоного (Вогненного) Півня. Хто він – Вогненний Півень? Згідно зі Східним календарем, Півень вважається найбільш яскравим, витонченим і товариським знаком. Йому притаманні: практичність і ощадливість; гострий розум; кмітливість; вимогливість; надзвичайна спостережливість; готовність відстоювати свою думку до кінця. Варто пам'ятати, що у Вогняного Півня складний характер – він може бути запальним, впертим, прямолінійним, часто агресивним. У 2017 році керуючої стихією стане вогонь, що втілює червоний колір, силу, міць, енергію і рух вперед. Під владою вогненної стихії та червоного кольору Півень здатний протистояти будь-якій життєвій пасивності. Про це та інше юні користувачі дізналися при проведенні години цікавих порад: «Рік півня – це славна мить, хай в ньому вам щастить».

   Успіху в новому році в першу чергу досягнуть люди з наполегливим характером, які мають чітко окреслені цілі. Якщо ви проявите наполегливість і силу волі для досягнення мрії, то підтримка з боку Вогняного Півня вам гарантована. Тому постарайтеся з найпершого дня року не гнівити Півня, ґрунтовно підготуватися до його зустрічі, а також бути готовим до того, що прийдешній рік буде не найпростішим, але і не надто складним.

   Я, як бібліотекар бачила, що діти в Інтернеті шукали цікаві поради, гороскопи на 2017 рік. Тому вирішили найдений матеріал об’єднати в годину цікавих порад, яку проводили користувачі бібліотеки – Аня Ткаченко та Саша Тімофеєва. Окреме спасибі Саші Ляшук, яка власноруч виготовила цих чудових півників – символів 2017 року. Веселіться, робіть один одному подарунки і компліменти. Пам'ятайте, чим більше радості ви доставите своїм близьким і друзям, тим більш прихильною буде до вас у прийдешньому 2017 році Червоний Вогняний Півень.

Духовна велич митрополита Іларіона

" Я робив, що міг, решту дороблять наступники"

Митрополит Іларіон

  В Українському національному пантеоні назавжди закарбоване ім’я визначного ученого-історика, поета, громадсько-політичного і церковного діяча Івана Івановича Огієнка. У непростий період нашої історії він був міністром освіти та ісповідань в уряді УНР. На духовній ниві Огієнко відомий українцям усього світу як митрополит Української Автокефальної Православної Церкви Іларіон.

 Важко визначити, в якій із цих царин Огієнко залишив найпомітніший слід: сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. Він чесно служив українській справі, до останніх днів свого довгого й важкого життя не полишав подвижницької діяльності заради відродження нації. Бібліографія наукових, публіцистичних та художніх праць ученого, за неповними даними, складає понад тисячу одиниць.

  Саме в гіркому дитинстві Іван Огієнко здобув два найважливіші уроки. По-перше, він ніколи не цурався свого українства та з гордістю промовляв: «я син козака і вихований хоч у бідності, та на волі». По-друге, «я зрозумів велику мудрість моєї мами, яка завжди обривала мене, коли я скаржився їй на нашу разючу бідність: «Чорт бідний, бо душі не має! А ми маємо душу!»

  «Поки живе мова — житиме й народ», стверджував Іван Огієнко, все життя поклавши на те, щоб українці знали і шанували рідну культуру, історію, церкву.

  Приват-доцент Іван Огієнко першим серед викладачів Київського університету в квітні 1917 року перейшов на викладання українською мовою та став читати студентам новий курс - «Історію української мови».

Найвідоміший святий

   У 2017 році виповнюється 420 років від Дня народження  українського релігійного  діяча та засновника Києво-Могилянської академії  Петра Могили, великого реформатора українського православ’я.

  Петро Могила вважав надзвичайно важливою справою примирення усіх православних - тих, які визнали унію, і тих, які виступали проти неї.

  Після наставлення митрополитом Петро Могила з новою силою розгорнув сподвижництво у церковній, освітній, будівничій галузях та книгодрукуванні. Вся його діяльність була спрямована на відновлення повнокровного життя Православної Церкви. Новий митрополит висунув перед пастирями суворі, але справедливі вимоги. Стосувалися вони передовсім обов'язкової загальної і богословської освіти, ретельного дотримання канонічних правил.

 У своїх грамотах і посланнях Петро Могила щораз концентрував увагу священнослужителів на необхідність своїм життям і діяльністю служити прикладом для мирян, виконуючи заповіді Божі, невтомно піклуватися про паству, сумлінно оберігаючи своє достоїнство від найменших проступків.

  До цієї дати в бібліотеці була організована панорама фактів: «Найвідоміший святий», де бібліотекар  ознайомила з біографією  просвітителя. Користувачі бібліотеки переглянули книгу Мицик Ю.«Св. Петро Могила» та періодичні видання.

 Цього року відзначається 500 років утворення різних реформаторських християнських напрямів. Церква як і тоді, так і сьогодні відіграє значну роль у житті людини.

Подорож сторінками книги Мілна «Вінні-Пух та його друзі»

   В цьому році виповнюється 135 років від дня народження чудового англійського казкаря Алана Александра Мілна. Його книжковий герой ведмідь Вінні відомий в різних куточках нашої планети, його знають і люблять діти всього світу. Цього дня юні користувачі нашої бібліотеки подорожували сторінками улюбленої книги: «Вінні-Пух та його друзі». Діти наввипередки називали друзів цього улюбленого всім ведмедя.

   Сторінки книги Мілна «Вінні-Пух» продовжувалися стрічкою малюнків, бо дітям подобається не тільки книга, а і мультфільм.

Державний Гімн України – сила духу та гордість серця

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній — надія на майбутнє,

України слава.

   25 років тому - 15 січня 1992 року - Верховна Рада затвердила музичну редакцію Державного гімну України. Національним символом стала пісня на музику Михайла Вербицького та слова Павла Чубинського.

 У різні періоди історії цей твір використовувався як національний гімн в Українській та Західноукраїнській народних республіках, в Гетьманаті та Карпатській Україні.

 Особливі слова Павла Чубинського і неповторна мелодія Михайла Вербицького, написані понад півтора століття тому, пробуджують серця і нинішніх українців.

 Український гімн один із найкрасивіших у світі: міць поєдналася в ньому з ніжністю, він урочистий, водночас ліричний, мобілізує і надихає, закликає і вчить бути господарями на своїй землі.

  Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народу.

 Як створювався гімн, коли саме, історичні умови його «біографії» саме на такі питання відповідала бібліотекар  своїм користувачам під час інформаційної бесіди з нагоди 25–річчя гімну України. Присутні із задоволенням декламували рядки з національної пісні. Приємно бачити і чути, що всі покоління від молоді до людей старшого покоління знають та поважають гімн України, пишаються ним як символом України та люблять свою країну.

Бережи тварину та пташину – І на землі тоді настане рай

Треба завжди пам’ятати

І дорослим, і малятам,

Що нема таких тварин,

І нема таких рослин

Поблизу і навкруги,

Влітку, взимку й іншої пори,

Непотрібних зовсім нам!

Всі рослини і тварини

Вкрай потрібні для людини!

    11 січня - Міжнародний день заповідників і національних парків. Вперше День заповідників і національних парків світ почав відзначати у 1997 році за ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи.

 Перший заповідник на території сучасної України створено у 1886 році українським природознавцем Володимиром Дідушицьким. Це, до речі, був і перший заповідник у Європі, який являв собою природний резерват площею 22,4 га поблизу с. Пеняки (нині Бродівський р-н Львівської обл.) та отримав назву "Пам'ятка Пеняцька"

  У 1992 р. в незалежній Україні вперше сформовано чiтку правову базу заповiдання у виглядi Закону України «Про природно-заповiдний фонд України» (1992 р.), який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. Так, природно-заповідний фонд України, згідно з текстом Закону, становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

 У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

  Природно-заповідний фонд Полтавської області налічує 384 території та об'єкти загальною площею 142426,8715 га, що становить 4,95% від загальної площі області.

  З них 46 заказників, у тому числі 11 державного значення; 92 пам'ятки природи, серед яких - 1 державного значення; Устимівський дендропарк; 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 - державного значення; 10 заповідних урочищ.

   Цього дня в бібліотеці булла проведена бесіда: «Бережи тварину та пташину – і на землі тоді настане рай», де бібліотекар наголошувала, допомагайте птахам, не дайте їм згинути від голоду та холоду. А пернаті, у свою чергу допоможуть нам очистити сади від шкідників. Природа – книга, кожна сторінка якої повна змісту. Тяжко пташкам доводиться в холодну пору. Під час зимових канікул Коля Білан і Андрій Холод , ідучи до бібліотеки, брали і корм для птахів.

   Наші «менші брати»  в цей час чекають на нашу допомогу. Їм все важче і важче пережити скорочений світловий день і за цей час знайти та засвоїти їжу. Тому кожного дня ми слідкуємо, щоб годівнички не були порожніми та підсипаємо в них корм.

Сієм, сієм, засіваєм – бібліотеку нашу не минаєм, З Новим роком всіх вітаєм!

   Ранком 14 січня посівальники вітали бібліотекаря та користувачів з різдвяними святами.

Сієм, сієм, посіваєм,

З Новим роком вас вітаєм!

Сієм зерном ваговитим

Добрим людям працьовитим,

Не з сівалок, а з долоні,

По долівці, по ослоні,

Посіваєм в кожній хаті,

Будьте радісні, багаті.

Сієм густо, перехрестям

На добробут людям чесним.

Промовляєм з кожним кроком,

З новим щастям, з Новим роком!

   Ясні очі, веселий спів та щедрі побажання дають нам надію на те, що 2017 рік принесе українцям мир та злагоду, достаток та здоров’я, добрий врожай та радісні дні у колі рідних та близьких людей.