середу, 12 квітня 2017 р.

В небі, зоряній безодні, тонуть зорі Великодні


І зійде сонце, наче кругла паска, 
Мов писанка, розквітне вся земля. 
Радіймо, друзі, великодня казка 
Гаївкою хай серце звеселя!
Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень…

    Всього декілька днів відділяє нас від величного свята... «Свято свят і торжество торжеств», - так іменують Великдень православні християни, яке цьогоріч припадає на 16 квітня. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих - подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла - над темрявою. А для християн, як усі ми добре знаємо, це день, коли Христос воскрес із мертвих заради спасіння людей.  
   Для українців свято Воскресіння Христового є дійсно Великим днем.  Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. 


  Які традиції і звичаї відзначання Великодня в Україні? Як підготуватися до Великодня? Як розписати писанки?  Ці питання обговорювалися в нашій книгозбірні на годині духовності: «В небі, в зоряній безодні, тонуть зорі Великодні». 
   А мені, бібліотекарю,  лише залишається привітати всіх наших користувачів, всіх українців з цим величним, світлим святом Великодня!
Миру, добра, злагоди кожному з нас!
Нехай лунає в кожній оселі - Христос воскрес!





Співаймо, друзі, в великоднім колі 
І Господа воскреслого молім, 
Щоб обновивсь весною щастя й долі 
Наш рідний край, наш рідний, любий дім.

Цікаві факти про Великдень
  За давніми традиціями, українці годували птахів, котрі сідали на вікно, шматком освяченої паски. Це був символ багатства та удачі.
  У деяких країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня ховати великодні яйця. Діти прокинувшись вранці, тут же починають обшукувати весь будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють «гніздо» пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць. Великодній заєць як символ родючості і багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з тих пір поширився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі, а також сувеніри.
  Найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8м - довжина, 5м - ширина, вага близько 2 тонн, тому що збудована з уламків літаків. Створили це диво на згадку про перших українців, котрі приїхали в Канаду багато років тому.
  Найстаріша паска, яка збереглася до наших днів, приготовлена ще у 1821 році у Лондоні. Цікаво, що за стільки часу вона не запліснявіла і досі пахне, як свіжа.
  Ще задовго до появи Христа давні народи вважали яйце прообразом Всесвіту
- з нього народився світ. Ставлення до яйця як до символу народження відбилося у віруваннях і звичаях єгиптян, персів, греків, римлян. У слов’янських народів, які прийняли християнство, яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним відродженням природи.
   Звичай фарбувати яйця пов’язаний з ім’ям римського імператора Марка Аврелія. У день, коли народився Марк Аврелій, одна з курок, що належали його матері, нібито знесла яйце, позначене червоними крапками. Щасливе передвістя було витлумачено як народження майбутнього імператора. З 224 року у римлян стало звичаєм посилати як привітання один одному пофарбовані яйця. Християни перейняли цей звичай, вклавши в нього інший зміст: червоний колір має особливу силу, бо яйце у Великодні свята забарвлене кров’ю Христа.
   Інша легенда фарбування яєць свідчить: після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Серед страв були смажена курка і зварені круто яйця. Під час бенкету один з присутніх, згадавши про страченого, сказав, що Ісус воскресне на третій день. На це господар будинку заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне». І в ту ж мить яйця змінили колір, а курка ожила.
   Третя легенда стверджує, що це Діва Марія, щоб розважити немовляти Ісуса, першою почала фарбувати яйця.
  Ще одна легенда пов’язує цей звичай з ім’ям французького короля Людовика Святого, натхненника хрестових походів. Звільнений з полону, він готувався повернутися на батьківщину. Перед його від’їздом був влаштований бенкет, на якому серед інших наїдків були яйця, розфарбовані в різні кольори.
   Прихильники раціонального підходу переконані, що вся справа в тваринах, вірніше, курячих інстинктах у сорокаденний піст. Протягом посту не можна було вживати в їжу багато продуктів і яйця в тому числі. Однак християнський календар абсолютно не мав ніякого значення для курочок-несучок, які продовжували нестися з колишньою активністю. Народ, бажаючи зберегти яйця, варив їх, а щоб не плутати з не вареними
- офарблював, переважно використовуючи натуральні барвники. Незабаром нагальна потреба перетворилася на чудовий ритуал, супроводжуючий пасхальне свято.
Офіційна християнська версія.
  За часів римського панування було прийнято, відвідуючи імператора, приносити йому дар. І коли бідна учениця Христа свята Марія Магдалина прийшла в Рим до імператора Тиверія з проповіддю віри, то подарувала йому просте куряче яйце. Тіверій не повірив у розповідь Марії про Воскресіння Христа і вигукнув: «Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним». Тут же на очах імператора відбулося диво - яйце стало червоним, засвідчуючи істинність християнської віри І.Тіверій вигукнув: «Воістину воскрес!».
 

Немає коментарів:

Дописати коментар