пʼятницю, 10 квітня 2015 р.

Казка двері відчиняє


  З раннього дитинства кожна людина звертається до книги, бо саме читання книг збагачує наше життя, робить його більш цікавим і наповненим, допомагає нам через книгу пізнавати світ.
  Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку, мати богатирську силу або казкову вроду.
  В рамках Всеукраїнського тижня дитячої книги таке цікаве знайомство влаштували для юних користувачів в нашій бібліотеці під час літературної гри «Вгадай з яких ми творів». Діти знайомилися з українськими народними казками та казками народів світу. А щоб знайомство запам'яталося їх якнайкраще, бібліотекарі запропонували своїм відвідувачам гру, в якій потрібно було знайти предмети чи атрибути різних казок, та назвати, з якої казки він "загубився". Не обійшлося і без гри, під час якої діти відгадували героїв казок, відгадували загадки і жартували. Святковим дійством, сповненими веселих ігор, казкових вікторин, дотепних загадок був наповнений цей день, де бабуся-казкарка пропонувала взяти участь у веселих конкурсах.
  Бібліотекар наголосила: «Казка — це дитинство людства і його муд­рість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки, притчі... Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити».
Жива наша казка в бабусиній хижі,
А в казці віками жили дивовижні,
І добрі, й недобрі, химерні й лукаві,
Одні – страшнуваті, а інші – цікаві.
Вони полонили й страшили вони ж,
Бо казка – не казка без тих дивовиж.
Можливо, комусь без потреби казки,
Та як же ростимуть без них малюки.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухать гуртом.




Немає коментарів:

Дописати коментар