Нас єднає рідна мова

 

Процвітай же, мово калинова, 

І тобі не в’янути в віках: 

Мелодійна українська мова - 

Чарівний, навік коштовний скарб.

       День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця.  Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

    Нестор-літописець був священнослужителем Київсько-Печерської лаври та літописцем. Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах лаври. У Варварівській СБФ до Дня української писемності та мови була організована книжкова виставка-інсталяція: «Нас єднає рідна мова».

    Все починається зі слова, а отже, з рідної материнської мови. Вона – це національна гордість, вона сприяє формуванню патріотизму, що спонукає людину чесно і самовіддано працювати задля держави, пробуджує найвищі людські риси.

     Наше слово давнє і живе... 23-й рік поспіль відзначаємо День української писемності та мови. Це молоде державне свято, засноване Указом Президента України 1997 р. Воно має підтвердити нашу любов і повагу до рідного слова, до своєї культури, які попри жорстокі випробування на крутих дорогах історії, зберегли її силу, красу і величність. Незважаючи на численні царські укази про заборону української книги, мови, театру, вони живуть і розвиваються, долаючи й нові, сьогоденні перешкоди. Ми - українці. Живемо у вільній незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

    Упевнені, що українська мова й надалі служитиме єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну та український народ. Бажаємо вам зберегти й утвердити українську мову, виплекану нашими пращурами, адже вона створює індивідуальне обличчя країни і нації. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом життя, нехай рідна мова єднає нас усіх. Щастя, миру, добра.

Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша нам вона!