Рідна мова чиста, як роса

Далась мені наука непроста,

Де, кажуть мудрі, мова - це людина.

У мови є і серце, і уста,

І є ім`я красиве - Україна!

  Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою… За допомогою слова ми пізнаємо світ, відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики... Словесність - джерело, з якого починається струмок знань, що ширшає, набирає сили й розливається могутньою рікою.

  Нетлінним скарбом століть, що передається від покоління до покоління, об’єднує минуле й прийдешнє, є рідна мова. Свято української писемності та мови гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові. Як стверджує наш сучасник, відомий поет Дмитро Павличко, «…Незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить чуттєву нерозривність українського серця й української землі».

  До дня української писемності у бібліотеці проведений літературний калейдоскоп «Пробудилась українська мова, відродились батькові слова».

  Бібліотекар розповіла про історію появи письма та перших друкованих книг, про Нестора Літописця, прочитала вірш:

Друзі! Летить невпинно час,

І сторінки історія все пише.

Можливо,  там згадають і про нас,

І кожний, впевнена, свій слід залишить.

Навчаючись, духовно ви зростіть.

Нехай лише на благо діє слово.

У пам’яті найкраще збережіть

І в серці – материнську рідну мову.

  Діти пригадували слова відомих людей про рідну українську мову, прислів’я та приказки та відгадували загадки.

  Щиро побажаємо всім нам любити та берегти свою рідну мову, дбайливо ставитися до головного багатства нашої культури.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам`ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.