середу, 22 червня 2016 р.

Пам'ять чорного літа


  В бібліотеці організований  перегляд літератури «Ніколи знову…» (До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні).


   22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. 
   Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. 
  Вшановуючи полеглих та живих, всіх хто брав участь у тихих буремних подіях, Президент України 17-го листопада 2000-го року видав указ про встановлення Дня скорботи й вшанування пам’яті жертв Війни в Україні.
 Цього дня на Хвилину  пам’яті: «Пам'ять чорного літа» біля пам’ятника загиблим воїнам зібралася громада села, для вшанування пам’яті жертв війни в Україні.


Вічна пам'ять полеглим на полі бою, 

Честь і слава - живим героям! 
Цим  віршем  Галя Білан відкрила Хвилину пам’яті.

   Продовжила вшанування пам’яті жертв війни в Україні голова ради ветеранів Віра Бегмат. Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Усіх охопило пронизливо-щемливе почуття тривоги за свою Вітчизну, за життя рідних і близьких, над якими нависла смертельна небезпека. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.
 Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.
  Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.
Хвилину памяті продовжив ансамбль «Варварочка» патріотичними піснями.


Хвилина памяті закінчилася покладанням квітів до пам’ятника.




Хвилина памяті: «Пам'ять чорного літа» закінчилася хвилиною мовчання.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар