суботу, 25 листопада 2017 р.

"Згадайте нас, бо ми колись жили, зроніть сльозу і хай не згасне свічка»

(До Дня пам’яті жертв Голодоморів)

Пекельні цифри та слова
У серце б'ють, неначе молот.
Немов прокляття, ожива
Рік 33-й... Голод...Голод...
У лютi сталінській страшній
Тінь смерті шастала на стінах
Дев'ять мільйонів (Боже мій !)
Недолічилась Україна.

   Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Це одна з трагічних її сторінок, яка примушує стискатися наші серця.
  Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія України не знає.

Відкрийтеся, небеса!
Зійдіть на землю
Всі українські села, присілки та хутори.
Повстаньте всі, кому сказали: вмри.
Зійдіть на воді, на суші
Збудуйте в памяті невигойний собор!
Це тридцять другий рік.
Це тридцять третій рік.
Голодомор. Голодомор.


  В бібліотеці була представлена книжкова виставка: «Вічна пам'ять змореним голодом» у виданнях якої міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні,  біля якої пройшла година-реквієм: «Згадайте нас, бо ми колись жили, зроніть  сльозу і хай не згасне свічка».

Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод…голод…

  Цього року в Україні відзначають 85-річчя вшанування пам’яті жертв голодомору – найтяжчого злочину проти людства. 
  Київ – Українські поети і прозаїки стали першими літописцями Голодомору, намагаючись осмислити катастрофу у слові – ще від часів, коли над правдою про Голодомор тяжів «культ мовчання». З плином часу з’являлися нові твори, нове осмислення фактів і наслідків штучного голоду; ці твори зроджувалися і в Україні, і поза нею. Художня правда про Голодомор почасти замінила історію, котра писалася і переписувалася... Але й література про Голодомор не стала надбанням широкого загалу – ні та, що створена в 20-ті роки, ні та, що з’являлася пізніше – аж до кінця минулого століття. Чому так сталося? Що найпримітніше з поетичного і прозового відтворення Голодомору хвилює нинішніх читачів? Чи представники нових поколінь письменників звертаються до складної, страшної й неосяжної теми Голодомору?
  Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
  Художні твори про Голодомор в бібліотеці...Такі твори треба читати. Їх неможливо переповісти. Енергетика болю, що міститься в них, є тими цілющими ліками, які виліковують душі від байдужості, безпам’ятства і забуття. Цілющими ліками слів. 

                                                                             







Немає коментарів:

Дописати коментар