Блог Варварівської сільської бібліотеки Карлівської ЦБС

Зоряний шлях Олександра Довженка

(1894 – 1956)

Чим вимірюється життя художника, творця? Пам’яттю, яку він лишив по собі, тим, що зробив для людей.

Олександр Петрович Довженко – сценарист і кінорежисер, художник і письменник – пішов з життя 1956 року.

Поспішають дні за днями, місяці за місяцями. Минають літа. Ближчим і зрозумілішим стає нам художник слова. Його мрії і передбачення набирають реальних обрисів. Його думки, висловлювання, хвилювання його серця – одне слово, все те, що ми називаємо Довженковою мудрістю, - стають близькі нам, близькі мірилу нашого життя. Сьогодні, по його смерті, знову і знову оглядаючи весь його творчий шлях прямий і чесний, ми по достоїнству оцінюємо мужність митця, мужність письменника, який став справжнім співцем доби, що народила його, виплекала і дала в руки могутні засоби для виявлення свого обдарування, свого таланту, свого генія.

Уже одна з перших кіноробіт «Звенигора» на увесь світ засвідчила, що генія гартує над швидкий досвід. Фільм схвально оцінили за кордоном, а на батьківщині Довженка назавжди затаврували буржуазним націоналістом. Наступний кіношедевр «Земля» визнано одним із кращих фільмів світу початку ХХ століття. Сама природа в усій своїй життєствердній  і всеперемагаючій силі налитими яблуками й цілющою вологою заполонила екрани українського та закордонного глядача…

Творча спадщина О. Довженка – багатогранна. Він – всесвітньовідомий кінорежисер, сценарист, який створив новий літературний жанр – кіноповісті. Він – письменник, художник.

Особистість Олександра Довженка – яскрава, самобутня, неповторна. «Людська душа – це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься. У мене, мабуть, чаша маленька… а от живу, не вмер, раніше хотів я умерти, я кричав, я плакав уночі, я заливав світ увесь своїм горем, а горя прибавлялось, прибавлялось, прибувало як вода весною, і полилося через край» - такою була розплата українського письменника й кінематографіста Олександра Довженка.

Ювілей письменника збігся з часом, коли стала актуальною його філософія війни. Хоч визначний Олександр Довженко помер у 62 роки, у його день народження можемо сказати, що він вже дожив до 120-ліття. Тому що з багатьох його здобутків у кількох мистецьких царинах час не зітер художньої цінності й суспільної значимості.

В бібліотеці був проведений вечір-портрет: «Зоряний шлях Олександра Довженка» з учнями 9 класу. Активну участь прийняли: Юлія Ясковець, Володимир Микитюк, Любов Солоха і ін.