суботу, 22 лютого 2014 р.

Мово рідна, слово рідне..!


Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
                                               Л. Забашта
     21 лютого - свято унікальне. Винятковість його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об’єднала спільна історична доля в єдиний - народ. Це свято - День рідної мови. У Святому Письмі сказано: "Спочатку було Слово". Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, материнська мова рідна земля - словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд.
   Мова - одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Тож нехай наші почуття на сьогоднішньому святі стануть не тільки емоційними, а і яскраво колоритними й незабутніми.
  До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці відкрита книжкова виставка: «Мово рідна, слово рідне!»

      «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара культура, ознака нашого національного визнання…»   Іван Огієнко.


Рідна мова
Мово моя українська ,
Мова Шевченка й Франка.
Линеш ти гордо і дзвінко,
Наче гірська та ріка.
Ти подолала пороги,
Ти підточила граніт.
Вела народ до свободи -
Знав щоб Вкраїну весь світ.
Біля колиски матуся
Пісню дитині співа.
Линуть із вуст материнських
Ніжні та рідні слова
Будять вони в нашім серці
Пам'ять про подвиг батьків
Тих, не боялись що смерті
Буйних вітрів козаків
Линеш ти гордо і дзвінко
Наче гірська та ріка.
Мово моя українська,
Мово Шевченка й Франка.
    В рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови в нашій книгозбірні була проведена гра-подорож: «Дзвенить струмочком рідна мова». З великим задоволенням юні користувачі брали участь у конкурсах.








    Рідна мова. Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п’янкий запах рідної землі. Мова – це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність.
    Мова - це показник культури людини. Недаремно кажуть: "Заговори, щоб я тебе побачив". Адже ми хочемо, щоб нас поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед треба бути українцями "думкою, мовою, ділом..."


Немає коментарів:

Дописати коментар