Блог Варварівської сільської бібліотеки Карлівської ЦБС

Князь–просвітник Ярослав Мудрий

                                         За князя, за Ярослава,

                                         Київ – Царгородом став.

                                         Як про друга, як про сина

                                         Дбав про нього Ярослав.

                                                        Але  мудрість Ярослава

                                                     Вся була в його ділах,

                                                            У державнім будівництві,

                                                       Владі, устрою, в судах…

                                                                                                О.Олесь

    «Володимир землю зорав, Ярослав засіяв», — цим образним висловом літописець підкреслив наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька — князя Володимира Святого. Стосувалися вони передусім справи поширення християнства, проте цілком справедливими є й до інших напрямків політичної діяльності. Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави.

    «Заклав Ярослав місто велике, у якого нині Золоті ворота, заклав і церкву святої Софії, митрополію, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих воротах, потім монастирі святого Георгія і святої Ірини» - писалося у «Повісті временних літ».

   Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець Нестор з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож великого князя без перебільшення можна назвати фундатором книжності й ученості на Русі.

  Софіївський собор розписаний яскравими фресками, оздоблений мозаїкою, храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм. Київська Софія стала символом поєднання божественного начала й державної влади. Тут відбувалися урочисті державні церемонії: сходження на великокнязівський стіл, прийняття іноземних послів тощо.

   У Софіївському соборі і зараз відвідувачі довго простоюють перед однією з найкращих фресок. На ній зображено князя Ярослава Мудрого, його дружину Ірину та їхніх дітей. Синів і доньок князь виховував серед книг, і вони виросли справді освіченими  людьми. Літописець відзначав, що Ярослав Мудрий «населяв книжною мудрістю» серця всіх близьких йому людей. 

  Культурно-освітня діяльність Ярослава, його заходи, спрямовані на стабілізацію внутрішнього життя, були надзвичайно вдалими. Вони сприяли нечуваному культурному піднесенню Руської держави, посилили міжнародний авторитет Київської Русі. Своєю зваженою культурно-освітньою політикою князь Ярослав зажив шанобливого ставлення нащадків, які стали називати його Мудрим.

Мудрий княже Ярославе,

Свого батька гідний сину,

І підніс до сили, слави,

До могуття батьківщину

   Ярослав дожив до похилого віку, що було рідкісним явищем у суворі середньовічні часи. Він помер у зеніті своєї могутності та слави.

  Про все це користувачі дізналися з історично-пізнавальної години: «Князь-просвітник», яка нещодавно проведена в бібліотеці.