пʼятницю, 30 серпня 2013 р.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Україно – мій духмяний дивосвіт.
Голубінь над чистим золотим колоссям,
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав той світлий день, коли збулося
Все, що мріялось нами, сповнилось, настало,
«Ще не вмерла Україна» гордо прозвучало!
     День Незалежності України – це найбільше  національне свято. Уперше за тисячолітню історію на карті світу постала держава під назвою «Україна».


     Сьогодні Україна відбулася! Ми святкуємо вже 22 –й день народження країни.
З днем народження,  моя державо
З святом тебе добрим і святим
Нехай лине тільки завше добра слава
Про мою країну звідусіль.
      Готуючись до найвеличнішого  державного свята в бібліотеці була організована книжково–ілюстраційна виставка: «Яблунева, солов’їна в моїм серці Україна»,  де користувачі ознайомилися з історією та культурою нашої держави, з історичним минулим та сьогоденням, чудовими краєвидами та з найважливішими історичними подіями держави.

 



    Юні користувачі мали можливість проявити свою ерудицію, знання традицій та звичаїв, користуючись матеріалами книжкової виставки: «Живи, міцній та квітни, Державо!" та за допомогою Інтернет – технологій здійснили відео круїз: «Ми -  діти твої, Україно!»

 



  День українознавства «Незалежність – Великдень нашої душі» розпочався вступним словом бібліотекаря: «Моя країна – Україна».
 Українська держава пройшла складний шлях від утворення Київської держави до незалежної суверенної, яка була проголошена в 1991 р. і сьогодні 24.08.2013р. ми святкуємо 22 річницю.


    Присутні згадали всіх гетьманів України.
Ця земля колише вічно жито,
Береже співучі ручаї
В цій землі, веселкою сповитій,
Сплять суворі прадіди мої.
   Природа України дуже мальовнича. Найбільше багатство – це родючий чорнозем, на якому вирощують хліб, злакові та технічні культури, овочі та фрукти.


    Батьківська оселя, а поруч – поле, гай і річка. Край, де народився , виріс і живеш. Вірш: «Сину про Україну» В.Слєпцова прочитав Руслан Козиренко.
   Любов до України це ще й любов до рідної мови. Вона ніжна, співуча, мелодійна. Але щоб наша мова завжди була такою,  її потрібно добре знати, вивчати, любити.
    Вірш: «Матусин заповіт» М. Хоросницької прочитала Окара Слава.


     Бібліотекар розповіла про народні символи та обереги. Калина, верба, барвінок…Хліб і рушник – одвічні людські символи. Українські вишивки дивують своєю красою цілий світ. Талановиті варварів ці мали чудову нагоду продемонструвати свої неповторні вміння та результати творчості на Дні села, а роботи Лідії Зінченко та Вікторії Валенко були виставленні у бібліотеці.

   Народна лялька – мотанка – оберіг наших душ.


        Це роботи користувачів бібліотеки Світлани Литвиненко і Ольги Білан.

    Українці  дуже люблять співати. Любов українського народу до пісні знайшла своє відображення в прислів’ях. (Всі присутні згадували прислів’я).
Мила чорнобрива дівчино,
Рідна моя Україна!
Спасибі тобі, барвистий мій край,
За волю, долю і неземний рай!
Ти мене обдаровуєш: річками,
Сонечком жовто-гарячим, степами,
Мовою з чудодійними словами
І теплими літніми днями!
Велике спасибі тобі,
За те що дала правду мені!
Україно, я пишаюсь тобою!
Ти дивуєш мене своєю красою!
Слава тобі, Україно,
За Франка, Шевченко, Тичину!
Спасибі за край рідний!
Спасибі за шлях вільний!


Немає коментарів:

Дописати коментар