До мови серцем доторкнись

Мова – як сонце ясне,
Мова – то предків надбання,
Мова – багатство моє.

21-го лютого всі народи світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Це незвичайне свято, і відзначають його по-особливому. В цей день люди нагадують одне одному про те, як важливо берегти рідну мову. Адже мова – це великий скарб народу. В бібліотеці був організований перегляд літератури: «Мово рідна, слово рідне».

З нагоди Міжнародного дня рідної мови 20 лютого до бібліотеки  завітали учні 8-го класу Варварівського НВК  на зорепад поезії: «До мови серцем доторкнись». Поезії, які лунали на заході, розкрили для підростаючого покоління барвистий світ українського слова, його велич та силу, -  відзначила сільський бібліотекар Т.Вус.

Відзначення Дня рідної мови в бібліотеці було спрямовано на забезпечення школярів інформацією про шлях становлення української мови, прищеплення і розвиток почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб, приєдналася до зорепаду поезії директор Варваріського народного історичного музею Віра Бегмат.

Скільки народів – стільки й мов. Для кожного народу своя мова – найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найкращих. Рідне слово.. Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська… Юні користувачі і бібліотекар щиро вдячні вчителю історії Олександру Буцьківському за участь у проведенні зорепаду поезії: «До мови серцем доторкнись».

Солов'їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,
мова в кожного із нас!
    Оксана Забужко

Мово рідна, слово рідне…

Мова кожного народу неповторна і - своя;

В ній гримлять громи в негоду,в тиші - трелі солов'я.

Солов'їну, барвінкову, колосисту - на віки -

Українську рідну мову в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина - так, як мати, - мова в кожного із нас!

   21 лютого до Міжнародного дня рідної мови бібліотекою була проведена літературно-поетична година: «Мово рідна, слово рідне…».

   Рідна мова – то душа народу. Змалечку ми чуємо її у маминих колискових, у бабусиних казках. Знати українську, розмовляти українською означає бути справжнім українцем. Скільки майстрів українського слова оспівували та звеличували рідну мову. Писали, віршували українською. А народ співав. Такої мелодійної та співочої мови годі й шукати будь-де! В ній все, що дорого серцю: квітучі сади, мирна праця, дружня родина, спів соловейка. 

«Садок вишневий коло хати, 

хрущі над вишнями гудуть. 

Плугатарі з плугами йдуть, 

співають ідучи дівчата, 

а матері вечерять ждуть…»,

- так писав Шевченко, навіки закоханий в Україну та її мову.

   Як стверджував відомий український письменник Панас Мирний: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття».  Як стверджував відомий український письменник Панас Мирний: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття». Завдяки мові ми об'єдналися в один народ, в одну націю. Бо мова – це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Рідна мова – краю батьківського пісня

Рідний голос, рідне слово –

все народжене з любові.

  Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, в яку народ вкладає своє давнє життя і розум, і досвід, і почуття.

  Мова – одне з найцінніших надбань,яке створили й залишили нам наші предки. В Україні відзначають декілька свят присвячених мові. Це 9 листопада – день Української писемності та мови, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

  Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної і культурної багатоманітності.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Мова - духовний скарб нації.

 Для будь-якого народу найбільша і найцінніша коштовність є його мова. Рідне слово наймиліше, найближче до серця і для кожного українця. Однак, необхідно не лише цінувати, важливо також і вивчати мову впродовж всього життя.

 До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці була представлена книжкова виставка під назвою «Рідна мова – краю батьківського пісня». На виставці представлені твори українських поетів, які возвеличували українську солов’їну мову й нашу неньку Україну. Біля виставки була проведена бесіда: «Мова Лесі і Тараса – це є нації слова».

 Бібліотекар закликала юних користувачів вивчати, любити, берегти та відроджувати велич і багатство солов’їної мови, плекати рідне слово щодня і повсякчас.

То ж вивчайте рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!

Будь українцем! Читай українською!

«Ну що б, здавалося, слова …

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива.

Як їх почує!...», - писав Тарас Шевченко.

   «В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш ?» -  запитувала бібліотекар у користувачів. До Міжнародного дня рідної мови, яке Україна відзначатиме 21 лютого, в бібліотеці організоване книжкове панно: «Мова Лесі і Тараса – це є нації слова» .

   Мова - духовний скарб нації. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Мова — найцінніший дар нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те найцінніше, що живе у наших серцях.

 До свята був організований мовно-літературний бібліокрос: «Будь українцем! Читай українською!», який стартував з бібліотеки до наймолодших наших користувачів, у дитячий садочок.

   Потім ми відвідали урок української мови, який проводила вчитель О.В. Буряк у учнів 7 класу Варварівського НВК.

  До літературно-мовного бібліокросу долучилися культпрацівники будинку культури з своїми гуртківцями.

Наша мова – мова вічної землі. Наше слово – слово вічного народу

До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його.
З цих слів наша мова, пишаємось нею –
Це музика й пісня народу мого.
Без неї не зміг би на світі прожити,
Не зміг би помітить земної краси,
Не чув би й не бачив, як шепчеться жито,
З якого стікають краплинки роси.
Вона – джерело й найчистіша криниця,
З якої черпаю натхнення й снагу.
Вона кришталево дзвенить і іскриться,
Я нею тамую духовну жагу.
У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, – це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!
Віктор Геращенко

  21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, який був проголошений генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, а офіційно відзначається з 21 лютого 2000 року.

  У бібліотеці був організований перегляд літератури «Мова – духовний скарб нації».