Кольори, що вселяють надію

Наш прапор,

Як літо –

Блакитне небо,

Золоті ниви.

  Сердечно вітаємо вас з Днем Державного прапора України! День державного прапора - це свято всіх поколінь українців, це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Патріотизм, любов до Батьківщини, почуття національного єднання народжується в наших серцях, коли звучить державний гімн і майорить державний прапор.

  До Дня Державного Прапора України наша бібліотека провела для своїх юних користувачів інформаційне повідомлення: «Кольори, що вселяють надію».

 Діти познайомилися з цікавими фактами історії прапора, переглянули відеоролик "Історія державного прапора України", дізналися про те,що одним з найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни є визначення національної символіки як невід’ємної ознаки незалежності.

   Кожний народ, шануючи свою історію, шанує і свої святині. Без сумніву, державний синьо-жовтий прапор і є однією з найголовніших святинь нашого народу.

  Бажаємо всім українцям миру, щастя, благополуччя, успіхів в роботі і у всіх починаннях на благо Вітчизни!

Для всіх єдиний

Має колір жовто-синій

І повинен кожен знати

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга;

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжно-кольоровий.

І. Чубач

   Одна з найбільших святинь, що символізує державність і незалежність нашої Батьківщини, - це синьо-жовтий прапор. Ці кольори не випадкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними. Синій колір – це колір води і ясного, чистого неба. Це символ миру. Жовтий колір – це колір вогню, жовтогарячого сонця і пшеничної ниви. Це символ достатку українського народу.

  Сполучення синього і жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів усіх континентів. У Київській державі його використовували ще до прийняття християнства.

  Поєднання синього і жовтого використовували і козаки. З 18 ст. прапори Війська Запорозького найчастіше виготовляли на блакитному полотнищі. Жовтою фарбою на ньому малювали зоря, хрест, зброю чи постаті святих.

  Про це все ішла мова на Дні громадянства: «Для всіх єдиний», який приурочений Дню Прапора.

   У 1917-1921 роках, під час української революції, синьо-жовте полотнище було державним прапором Української Народної Республіки.

   Перший документ про український прапор було видано 27 січня 1918 року. Тоді Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським затвердила тимчасовий закон про український прапор блакитно-жовтого кольору. 

   Офіційно синьо-жовте полотнище стало прапором України за рішенням Верховної Ради 18 вересня 1991 року.

Благословенні кольори української долі

Прапор наш – не битва,

не рушничний дріб.

На горі – молитва,

на долоні – хліб.

 Дмитро Павличко

   Державний Прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, символ її суверенітету й уособлення самобутності та спадкоємності державотворчих традицій.

   23 серпня 1991 року серпня група народних депутатів України внесла блакитно-жовте знамено у сесійну залу Верховної Ради тоді ще УРСР, яке всі депутати зустріли стоячи і тривалими оплесками. З цього дня над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.

    18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому знамену статус офіційного прапора країни. Під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

   23 серпня 2004 р. було офіційно встановлене державне свято – День державного прапора України. До цієї дати в бібліотеці організований перегляд літератури, а ще бібліотекар взяла інтерв’ю у користувачів. Ірина Пономаренко говорила: «Хочете дізнатися, чим пахне Україна? Вийдіть рано-вранці у квітуче поле соняшників, подивіться на безмежні простори, а потім підведіть погляд до неба. Якщо поталанить з погодою, так як сьогодні, то воно – синє-синє, чисте і бездонне. Правда, як український прапор?!»

    Руслан Шидловський продовжив: «Цього року здається, що навіть соняшники в полях і яскраво-жовті чорнобривці на клумбах цвітуть не випадково. Що в цьому є якийсь прихований сенс. Все навколо набуває жовто-блакитного кольору: лавочки у парках, мости, паркани… На державних установах, багатьох будинках майорять національні прапори і наше село Варварівка не виняток.»