Володимир Дугар уже відомий читачам як поет сатирик-гуморист,
чиї твори широко друкувалися в авторитетних періодичних виданнях України,
колективних збірниках, видані окремими збірками, перекладені на російську і
білоруські мови.
Книга, до якої увійшли повісті «Крізь буревій»
і «Серце сокола» - це своєрідний дебют автора
як прозаїка, котрий раніше не виступав у цьому літературному жанрі.
У творі «Крізь
буревій» постає образ конкретного
воїна в роки Великої Вітчизняної війни, хороброго розвідника, повного кавалера
орденів Слави, уродженця Карлівського району, що на Полтавщині, Івана
Пилиповича Максименка. Відчайдушні втечі з пазурів фашистської неволі по дорозі
на каторгу у гітлерівську Німеччину, бойові походи з народними месниками
партизанського загону імені Кутузова, сповнені мужності, відваги і смертельної
небезпеки будні розвідника регулярної частини в Радянській Армії постають перед
читачем у повісті «Крізь буревій».
