Трагедія. Історія. Пам'ять...

 

З нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у Варварівській сільській бібліотеці діє виставка однієї книги: "Бабин яр." Пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з виданням, та вшанувати світлу пам'ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреї. Адже сьогодні ми, нове покоління, повинні берегти пам'ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності і належного ставлення до загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія в світовій історії.

Періодика інформує....

Одне із важливіших джерел поповнення бібліотечного фонду та оперативного отримання інформації – періодичні видання. Ми живемо в час, коли події змінюються з величезною швидкістю та, насамперед, нас цікавить, що відбувається в світі щодня, як живуть люди сьогодні, що їх хвилює? Дізнатися про це нам допомагає, у першу чергу, телебачення, Інтернет, а також газети і журнали. Газета і журнал – це ніби молодші брат і сестра книги, так звана, книжкова родина.

До Вашої уваги ГАЗЕТИ та ЖУРНАЛИ, які надходять до Варварівської сільської бібліотеки у 2023 році: Вечірня Полтава, Порадниця, Малятко, Сімейна газета, Дім. Сад. Город, Неймовірні історії життя, Журнал для жінок, Люди і долі, Духовність, Сімейні життєві історії, Життєві історії, Газета для жінок, Ти і я, і вся сім'я, Зоря Полтавщини, Життя і слово, Життя. Спонсорську допомогу надав генеральний директор ПСП «Орач», Олег Леонідович Бегмат, за що ми і наші користувачі йому щиро вдячні.

Не кожна родина сьогодні може дозволити собі передплатити той чи інший журнал чи газету. Користуючись газетами та журналами в бібліотеці жителі нашої громади мають змогу заощаджувати кошти з сімейного бюджету і водночас отримувати різноманітну інформацію, бути в курсі суспільного життя країни, області та району.

Крути: і сум, і біль,і вічна слава!

 

У Варварівській сільській бібліотеці організована книжкова виставка: "Крути: і сум, і біль,і вічна слава!". В Україні 29 січня - День пам'яті героїв Крут. Саме в цей день у 1918 році в 130 км на північний схід від Києва відбувся бій чотирьохтисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону із київських студентів і бійців вільного козацтва, який налічував близько 400 воїнів. Історичні факти:

1. 25-27 січня запеклі бої розгорнулися біля станції Бахмач, який українські війська змушені були залишити і відступити до станції Крути.
2. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 поблизу станції Крути (нині село Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівщини) під час наступу на Київ більшовиків. Cпіввідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат – 1 до 3 – на користь українців.
3. На підкріплення у Крути були скеровані Перша українська юнацька (юнкерська) школа імені Б. Хмельницького у складі 400-450 курсантів та 20 старшин. До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) добровольчого Студентського куреня січових стрільців. Вони не мали достатньої військової підготовки, була погано озброєні. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина.
4. Практично діти, вони мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепоїзд під командуванням сотника Ярцева і бойовий склад сотника Лощенка. Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами загальною чисельністю близько 4800 осіб.
5. Студенти призупинили ворожий наступ. Більшовицькі війська не мали змоги наступати 4 дні після бою. За цей час українські війська здійснили відступ, підриваючи мости та колії. Внаслідок цього війська Муравйова вже не мали можливості перевозити боєприпаси залізницею.
6. Чотири дні після бою під Крутами стали вирішальними для української дипломатії, аби домогтися укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.
7. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно.
8. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав "Ще не вмерла Україна", і решта підтримали спів.
9. За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.
10. У 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю "Козацький хрест".
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління у боротьбі за незалежність.