З далини, тепер уже неблизької,
Голос віку повертає час…
Берегиня пісні української,
Ви ж, Раїсо, завжди поміж нас!
М.Сингаївський
В народі її називали Берегинею, Чураївною,
Княгинею, Козачкою. А жіноча доля самої Раїси Кириченко була нерозривно
пов’язана з двома речами: рідною полтавською землею і українською піснею, яким
лишилася вірною до останнього подиху.
Вона народилася на Покрову і була справжньою козачкою. Пишна квітка
української землі, виплекана Полтавщиною, людина з надзвичайно світлою душею,
Раїса Кириченко дотепер викликає щире захоплення, любов і шанування всіх, для
кого має цінність українська пісня. Істинно народна артистка України, вона не
мислила свого життя без неї, служила їй, передаючи слухачам справжні почуття з
самого серця. Цьогоріч Раїсі Опанасівні виповнилося б 75.
В бібліотеці була проведена літературно-музична година: «Голос і душа
пісенної Полтавщини: вона жила піснею» Вшанувати пам'ять славетної землячки та
послухати бесіду: «Царівна пісень Чураївна до нас повернулася знов» завітали
юні користувачі. Про її життя ми знаємо з книги співачки: « Я-
козачка твоя, Україно!», упорядкуванням якої 15 років тому займався наш земляк,
письменник і журналіст, світлої пам’яті Анатолій Михайленко.
За короткий час неможливо перегорнути всі сторінки життя такої великої
людини, насичене цікавими епізодами, мудрістю, красою, повне любові. Для цього
краще було прослухати її записи пісень, які підготував художній керівник
будинку культури Юрій Валах.
Літературно-музична година закінчилася заключними рядками її пісні на
слова Андрія Демиденка:
« Звучи, рідна мово,
На землі рідній лийся по вінця.
Мово моя українська,
Мово моя материнська!»,
ці слова підспівував душею кожен із присутніх.
Немає коментарів:
Дописати коментар