суботу, 7 вересня 2013 р.

У вінок Кобзаря ми  вплітаємо майбутнє

        2 вересня 2013 р. по всіх школах пройшов Перший урок, присвячений памяті  Т.Г.Шевченка.
         Активно готувались до цього уроку користувачі нашої бібліотеки – вчителі: Калюжна Н.Г.,  Борисова Н.П., Пономаренко І.Ф., Буцьківська Л.О., учні: Зінченко Т., Бобровська В., Козиренко Р., Ковальчук О. і інші.
         Бібліотекар ознайомила з новими виданнями книг, присвяченими життю і творчості Т.Г.Шевченка, біля книжкової виставки: «Шевченкове безсмертя», про погляди та уподобання поета, різні цікаві життєві випадки.
          Наголошено на 2-х томне видання нашого краєзнавця П.П. Ротача: «Полтавська Шевченкіана». В книгах подані  відомості про перебування Т.Г.Шевченка в Полтавській губернії: місця, які він тоді відвідав, людей, із котрими зустрічався, присвячував їм свої твори…   Книги  нагадують, що зв’язки з Полтавщиною були міцними.
         Урок був спрямований на залучення учнів до читання творів Великого Кобзаря, щоб високі прагнення Т.Шевченка до правди й волі стали формою їхнього життя, щоб молодь вбирала найкращі зразки патріотизму і любові до рідної землі. Ми всі не повинні забувати, що по цій землі ходив, її описував і змальовував геніальний син і пророк нашого народу.






Аліна Нізгурова

Тарасові Шевченку

Породила мати сина
В кріпацькій оселі,
Дала йому сірі очі
Й думи невеселі…
Дала йому тяжку долю
Й випросила в Бога,
Щоб прославив Україну!
(І – більше нічого!)
********
«Запрещено писать и рисовать!»-
Російська влада так постановила,
Як пережити це, перестраждать? –
Неначе відтяли у птаха крила.

Поет, художник – світлий Божий дар,
Якому вилитися у шедеври варто…
Іде Каспійським берегом Кобзар,
Іде Шевченко (бо – солдат!)- на варту.

Вже рік пройшов, і два, і три, і п’ять…
Темніє постать під Каспійським небом.
«Запрещено писать и рисовать!»,
А може  й жити вже тоді не треба?

Коли царям протест не до вподоби –
Контузить їх від гострого  слівця,
Вони вдаються до страшної спроби –
І відправляють в заслання співця.

Щоб відірвать від рідної оселі,
Обмежити його у спілкуванні,
Змінити гай зелений на пустелю
І вільнодумство випекти стражданням.

Заборонити все, до чого прагне
Людина творча і талановита…
Не відають, чим більше тіло чахне,
Тим важче душу «вольную» убити!

Тарас – поет, письменник і художник,
Нескорений співець талановитий!
Нехай же юний українець кожний
Навчиться в Тебе мислити і жити,

Свого ніде й ніколи не цуратись,
Любити землю українську рідну,
З повагою чужому научатись
Й життя своє прожити чесно й гідно!


Немає коментарів:

Дописати коментар