Бразов Леонід Петрович (09.11.1916 — 04.04.1997), письменник.
Доля кожної творчої особистості неповторна і водночас має
багато спільного з долями інших людей одного покоління. Л. Г. Бразов прийшов у
велику літературу разом з багатьма своїми бойовими побратимами, яким випало
важке випробування пеклом минулої війни.
Народився Леонід Петрович 9 листопада 1916 року в селі
Велике Ладижине Машівського району в сім'ї селянина Михайла Сидоровича Дудченка
і його дружини Софії Купріянівни. З діда-прадіда родина вирощувала хліб і була
щаслива з того. Та Леонідове дитинство виявилося скупим на ласку і багатим на
суворі життєві іспити. Коли йому ледве виповнилося три роки, батько помер від
тифу, а мати, забравши двох синів, переїхала до брата в Полтаву.
Там з часом зустріла прекрасну людину - робітника,
майстра на всі руки Петра Лаврентійовича Безобразова. Той узяв за себе вдову з
двома дітьми, молодшого усиновив, бо старший вже торував власний шлях. Так
Леонід Михайлович Дудченко став Леонідом Петровичем Безобразовим, відомим тепер
під псевдонімом Леонід Бразов.
У Полтаві Леонід закінчив школу-семирічку, потім
фабзавуч, став працювати слюсарем на турбомеханічному заводі. Хлопця тягло до
знань - то було загальне прагнення тогочасної молоді. І от уже Леонід - студент
робітничого факультету, потім першокурсник інженерно-будівельного інституту.
