Її життя - дивовижна легенда

  Ім'я славетної актриси Марії Костянтинівни Заньковецької постійно промовляють зі словосполученням "Легенда української сцени". Такою вона стала ще за життя. Її талант зробив би честь найпрестижнішим театрам світу. Актрисі були підвладні будь-які ролі - від комедійних до трагічних, сповнених величного пафосу.4 серпня відзначили 160-річчя від дня народження примадонни і присвятили її життю і творчості літературний калейдоскоп:"Її життя – дивовижна легенда».

  Геній актриси постійно привертає увагу театралів і театрознавців, які знову і знову повертаються до дослідження її творчої особистості. Образи, що створювала актриса на сцені, потрясали тоді ще необізнаного у театральному мистецтві юнака. Глибокою подякою проникнуті щирі рядки видатного артиста Івана Мар’яненка: "Все своє життя Марія Костянтинівна була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів". М.Заньковецька допомагала починаючому акторові, наснажувала в роботі над ролями.

  З цим матеріалом бібліотекар ознайомила юних користувачів.

Незвичайна жінка… Аристократка духу

   «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода України» - ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації. Звати цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач). Псевдонім, який вона собі обрала і під яким найчастіше друкувалася, - Олена Пчілка.

  Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка - це все вона, Олена Пчілка. А ще – вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.

    Народилася Ольга Петрівна Драгоманова 29 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі.

    Незадоволене існуючою системою педагогіки та шкільної освіти, насамперед відірваністю її від національного та народного коріння, подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей – а їх було шестеро - самотужки.

 Ольга Петрівна багато зробила для розвитку їхніх здібностей, дала їм різнобічні знання: вчила музиці, малюванню, мовам, історії, заохочувала до літератури.

  З вдячністю і гордістю називала Леся Українка свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня.

  Знайомі Олени Пчілки відзначали, що вона була надзвичайно привабливою жінкою. А дружина Івана Франка, схвильована її гостинністю та доброзичливістю, назвала першу найкращою жінкою у світі.

  Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діячкою, для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Неодноразово зверталась до царського уряду з вимогою скасувати заборону друку й викладання в  школі українською мовою.

  Своїм громадянським обов’язком Олена Пчілка вважала просвітительсько-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей, «щоб не виростали вони перевертнями, щоб звикали шанувать своє рідне».

  Їй належать такі праці, як «Українські колядки», «Український народний орнамент», «Українські народні легенди останнього часу», «Українська гумористика», «Очерки национальных типов в украинской народной словесности».

     В останні роки життя, коли почалися сталінські репресії проти української інтелігенції, Ольга Петрівна Косач зазнала переслідувань.

   Померла Олена Пчілка  4 жовтня 1930 року в Києві.

  Юні користувачі нашої бібліотеки знайомилися з творчістю і біографією Олени Пчілки, а потім пройшла гра-вікторина: «Творчість Олени Пчілки». 

Квітуча казка вашої садиби

    Варварівка – село, де ясні зорі вечорові, і вишень білосніжний цвіт, і на світанні – запахи медові… Біля кожної  хати – чорнобривці і мальви обабіч вікна. Тут любисток росте, і троянди, і м’ята.

   Наше село завжди славилось своєю незрівнянною красою, а ще працьовитими людьми. У селі тече час розмірено і ніби спокійно, проте кожна хвилина у господаря розписана на тиждень вперед. Треба попоратись по господарству, яке мукає, мекає, кудкудаче, крякає, гавкає, нявкає… І на городі, і на подвір’ї, і в господі… Щоб наварено й напечено було…Бо така одвічна доля селянська – бути самому собі режисером і постановником, агрономом і зоотехніком, програмістом і економістом, а ще встигнути на постійну роботу. І це вдається нашим односельцям, користувачам нашої бібліотеки. А ще відвідати бібліотеку, ознайомитися з новинками літератури, новими періодичними виданнями, або знайти цікаву інформацію в інтернеті, а нещодавно була проведена хвилина цікавих порад: «Квітуча казка вашої садиби». На блозі бібліотеки ми вас познайомимо з кращими користувачами, які знайдену інформацію втілюють в реальність.