Пам’ятайте,
настане час, багато різних установ ліквідується, а музей ніколи. Музеї
існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням, чим людство в
своїй творчості було й чим стало.
Д. І. Яворницький.
Згадайте, чи давно ви були в музеї?
Давно? Задумайтесь, саме час відвідати один із численних музеїв Полтавщини –
Варварівський народний історичний музей.
Варварівський народний історичний
музей відкритий 14 жовтня 1961 року в приміщені сільської хати-читальні.
У 1970 році музею було присвоєно
звання «народний», яке постійно підтверджується. З 2009 року музей очолює
вчитель-пенсіонер, нинішній директор, невтомний ентузіаст своєї справи
Бегмат В.О.
На сьогодні музейна колекція налічує
понад 3 500 експонатів. Серед них є чимало унікальних.
Оберегом пам’яті
про особливості побуту, культури і здобутки жителів Варварівки є місцевий
музей, який очолює Віра Бегмат. Що ж тут новенького? Перш за все, одразу
впадає у вічі макет селянського двору XIX – I
пол. XXст., виготовлений місцевим умільцем Михайлом Данцем.
Плетений тин, на якому зроблені сидушка і перелаз, комора, сіни, хата,
світлиця, конюшня, льох, клуня, погріб, курник з голуб’ятнею, саж, млин,
криниця з журавлем, реманент… Думаю, що не кожен житель XXI століття може
похвалитися тим, що знає значення всіх цих слів, не те, що особливості
розташування окремих названих споруд.
А тепер запрошуємо всіх побувати у
Варварівському народному історичному музеї. Цей музей відкритий в 1961
році. З 1970 р. він має звання народного. Експозиція музею налічує 3750
експонатів, які розповідають про життя села IX - XX
століть. Експонати розташовані в 5 кімнатах, і поділені на 14 відділів по яких
проводяться 30 тематичних екскурсій. Площа музею становить 268
кв.м.
У першому залі представлені
експонати, що розповідають про розвиток освіти у Варварівці. У другому - відвідувачі зможуть
ознайомитися з культурним відпочинком сільських трудівників, тут же розміщені
музичні інструменти, патефони, приймачі, радіоли, магнітофони, а також вишиті
нашими односельчанами картини.
Третій зал нагадує нам кімнату сільської
хати, він так і називається «Світлиця». Її інтер'єр облаштовано так, щоб
відвідувачі побачили, як жили колись селяни. Експозиція цієї кімнати
складається з унікального 19 століття ручної роботи прикрашеного різьбленням
столу, покритого витканою ще до революції скатертиною прикрашеною орнаментом з
двоголових орлів. На столі 20 літровий початку 20 століття самовар. У божниці
знаходиться Євангеліє 1910р. Поруч стоїть скриня заповнена нехитрим хазяйським
скарбом, біля стінки довоєнний (1941-45 рр.) сервант, залізне ліжко і піч з
усім необхідним начинням. А скільки тут всякого домашнього посуду: макітри,
глечики і навіть самогонний апарат.
