вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Зоряний шлях О. Довженка


“Прекрасна людина в бою за Батьківщину.
 Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї.
Але найсвітліша краса її в труді. ”
(О.Довженко )
10 вересня виповнилося 125 років від дня народження Олександра Довженко. Олександр Петрович Довженко – митець художнього слова, який міг майстерно писати кіноповісті і кіносценарії. Його твори сповнені любов’ю до України, патріотизмом, ненавистю до ворогів-загарбників і прагненням свободи для Батьківщини. Його творча спадщина має велику цінність не тільки як взірець літературного слова, а й як історичний документ очевидця. До ювілейної дати в бібліотеці був проведений вечір-портрет: «Зоряний шлях Олександра Довженка».





Олександр Петрович Довженко – велика людина з великої літери. Наскільки випереджав він свій час, вболівав за долю свого народу, вся його проза пронизана нестерпним болем за Україну. Довженка можна назвати і пророком свого часу, настільки актуальна його творчість сьогодні. Які випробування переживає сучасна Україна, і , здається, що цю тугу за долю свого народу Довженко вже пережив і перехворів нею у свій час. Олександр Довженко – справжній патріот своєї країни. Чим вимірюється життя художника, творця? Пам’яттю, яку він лишив по собі, тим, що зробив для людей. Олександр Петрович Довженко – сценарист і кінорежисер, художник і письменник – пішов з життя 1956 року.
Поспішають дні за днями, місяці за місяцями. Минають літа. Ближчим і зрозумілішим стає нам художник слова. Його мрії і передбачення набирають реальних обрисів. Його думки, висловлювання, хвилювання його серця – одне слово, все те, що ми називаємо Довженковою мудрістю, - стають близькі нам, близькі мірилу нашого життя. Сьогодні, по його смерті, знову і знову оглядаючи весь його творчий шлях прямий і чесний, ми по достоїнству оцінюємо мужність митця, мужність письменника, який став справжнім співцем доби, що народила його, виплекала і дала в руки могутні засоби для виявлення свого обдарування, свого таланту, свого генія.
Уже одна з перших кіноробіт «Звенигора» на увесь світ засвідчила, що генія гартує над швидкий досвід. Фільм схвально оцінили за кордоном, а на батьківщині Довженка назавжди затаврували буржуазним націоналістом. Наступний кіношедевр «Земля» визнано одним із кращих фільмів світу початку ХХ століття. Сама природа в усій своїй життєствердній і всеперемагаючій силі налитими яблуками й цілющою вологою заполонила екрани українського та закордонного глядача…


Творча спадщина О. Довженка – багатогранна. Він – всесвітньовідомий кінорежисер, сценарист, який створив новий літературний жанр – кіноповісті. Він – письменник, художник. Особистість Олександра Довженка – яскрава, самобутня, неповторна. «Людська душа – це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься. У мене, мабуть, чаша маленька… а от живу, не вмер, раніше хотів я умерти, я кричав, я плакав уночі, я заливав світ увесь своїм горем, а горя прибавлялось, прибавлялось, прибувало як вода весною, і полилося через край» - такою була розплата українського письменника й кінематографіста Олександра Довженка. 
Ювілей письменника збігся з часом, коли стала актуальною його філософія війни. Хоч визначний Олександр Довженко помер у 62 роки, у його день народження можемо сказати, що він вже дожив до 125-ліття. Тому що з багатьох його здобутків у кількох мистецьких царинах час не зітер художньої цінності й суспільної значимості.

1 коментар: