Велика княгиня Київська Ольга – видатний державний діяч, правитель Київської Русі, православна свята.

До 1125-річчя від дня народження

24 липня – День Рівноапостольної княгині Ольги.

   Княгиня Ольга була першою християнкою на київському престолі. За кров’ю Ольга була варяжкою, а за віросповіданням язичницею. Та коли вона відвідала Царгород – столицю Візантії – її вразила краса і велич православних храмів. 

  На пропозицію імператора Костянтина Багрянородного Ольга прийняла хрещення і надалі поширювала вчення Христа у язичницькій Русі. 

  Саме вона спорудила перші християнські храми в Києві - святого Миколая та Святої Софії. У 1547 р. Ольгу було зараховано до лику святих як рівноапостольну княгиню.

  До цієї дати в бібліотеці була зібрана експрес-інформація: «Велика княгиня Київська Ольга – видатний державний діяч, правитель Київської Русі, православна свята».

   Після загибелі київського князя Ігоря, який трагічно загинув під час збору данини, влада прийшла до рук княгині Ольги – дружини князя, оскільки їх син Святослав був ще неповнолітній. Княгиня Ольга була дуже енергійною, хитрою,  мудрою та далекоглядною правителькою. За часів її правління Київська Русь майже не вела воєн – княгиня здебільшого приділяла увагу підтриманню ладу у власній державі.

  Княгиня Ольга, згідно з законами тих часів, жорстоко помстилася деревлянам за свого чоловіка, виявивши при цьому неабияку кмітливість та хитрість. Літописи пишуть, що, підступивши зі своїм військом під стіни Іскоростеня – древлянської столиці, вона зажадала від кожної хати незвичайну данину – по парі голубів.  Потім звеліла прив’язати до лапки кожного птаха підпалені галузки і пустити їх вільно. Голуби полетіли до своїх хат, які зайнялися від тих галузок. Таким чином вона здобула місто і знову підкорила деревлян київському князівству.