Доля і воля – все в одній пісні

   27 січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя народився Павло Платонович Чубинський — відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні. Павло Чубинський походив з української шляхти. Його давнім предком був козак Іван Чуб, похований у Борисполі. Однак прадід відомий уже під більш "шляхетним" прізвищем — Чубинський... 15 січня 1992 року, Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну - «Ще не вмерла Україна» (автор Михайло Вербицький).

   Слова Гімну були узаконені лише 6 березня 2003 року. Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи. Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім, а не казенним символом нинішньої України.

   Цього дня користувачі бібліотеки відкрили літературно-пізнавальну хвилину: «Доля і воля – все в одній пісні», присвячену 180-річчю з дня народження автора українського гімну П. Чубинського піснею. Бібліотекар Т. Вус коротко розповіла біографію відомого вченого-етнографа, поета і журналіста, юриста, активного діяча українського національного руху на Правобережній Україні. Коли людина чує гімн своєї держави, серце її сповнюється гордістю, трепетом, відчуттям урочистості моменту. Не випадково слова Державного Гімну вчать не занепадати духом, торкаються найпотаємніших куточків душі, наснажують на прекрасні вчинки.

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

Нею сонце зустрічає

Наша Батьківщина,

День новий розпочинає –

Сильна, неподільна.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А  зовуть її велично

Всі Державним Гімном.