Україно, твоя доля, єдність, злагода і воля

 

Україно, нездоланна віща
Мати Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити, не вмирати,
Бути світові як захист і окраса. 

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 100 років тому четвертий універсал Української Центральної Ради закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками й повідомив про прагнення якнайскоріше укласти мирний договір із центральними державами.

Для шанувальників історії України в бібліотеці оформлено патріотичну книжкову виставку «Україно, твоя доля, єдність, злагода і воля». на якій представлена література, що висвітлює тернистий шлях України до соборності. Тож запрошуємо всіх, кому не байдужа і цікава історія та доля України.

Біля книжкової виставки була проведена інформаційна година: «Соборна та єдина квітуча Україна». Під час, якої користувачі дізналися про становлення і розвиток українського національного державотворення, про Акт Злуки, який був глибоко історично мотивований і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну, національну державу. Де висвітлений тернистий шлях України до соборності та процеси державотворення і формування території української незалежної держави. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

Ми — єдина країна, єдина держава!
Ми не можем ділитись на Захід і Схід.
В цім краю віковічна дідів наших слава,
І прадавній великий козацький наш рід.
Кров’ю й потом ми землю свою боронили
Від навали чужинців, що пхались до нас.
Ми цю землю любов’ю своєю святили
Й світлий промінь любові в душі не погас.
Ми руками ґрунти всі її перебрали,
Бо трудились віками на рідних полях.
Ми сльозами і хлібом її засівали,
І любов до Вітчизни — у наших серцях.
Україно моя! Пресвята й неподільна,
Якби ворог не мріяв тебе розділить!
Ти земля дана Богом нам, рідна і вільна!
І тобі, Україно, єдиною жить!
Ми ніколи тебе не дамо на поталу,
Будем мужньо і сміло свій край боронить.
Навіть діти сьогодні дорослими стали.
Ми у рабстві ніколи не будемо жить!
автор Надія Красоткіна