четвер, 11 жовтня 2018 р.

Для козака понад усе: честь, слава і військова справа


Ми славу співаєм
Героям країни,
Воїнам світла —
Захисникам України,
Що мужньо боронять нас
Від супостата,
Ні танком ні градом
Вас не залякати.
Всім тим що життя
Не шкодують віддати —
Низький вам уклін,
І велика подяка!
  14 жовтня - день, який є святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він символізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України. Тож складаємо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором український народ та наше військо.
  День захисника України - це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави. Цей день обрали не випадково. Оберегом кожної нації є її культура та духовні цінності, що передалися нам від пращурів. До цього свята в бібліотеці була організована книжкова виставка: «Шляхами українського козацтва».


  Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі і Запорізької Січі. Запорізька Січ… Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про Січ, про січове козацтво, їхнє лицарство.
Козаки – це сильні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю!
За народну щасливу долю!

Літа на осінь повернули


   Другий місяць осені розпочинається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений з 1991 року Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана. День літньої людини – це добре та світле свято, коли вшановують представників старшого покоління. Сьогодні увага влади зосереджена на індивідуальних та соціальних потребах літніх людей, на належній оцінці їхнього внеску в розвиток суспільства. Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої  частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
 Бібліотека за допомогою своїх специфічних засобів та форм роботи намагаючись привернути загальну увагу до потреб та проблем людей похилого віку  організувала перегляд літератури: «Літа на осінь повернули».


   Осінь життя людини строката, наче падолист. Вона підкрадається непомітно, здається, ще позавчора було дитинство, вчора юність і розквіт сил, а сьогодні вже павутина бабиного літа заплуталась у волоссі. Якими будуть миттєвості цього бабиного літа багато в чому залежить від самої людини, адже великою мірою настрій вона створює собі сама.

вівторок, 2 жовтня 2018 р.

Сучасна бібліотека – нові послуги

Іду в бібліотеку , як на свято...
Любовю і добром вона багата
Скарбниця знань, духовний оберіг.
Н. Погребняк.
  З наближення нашого професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек – ми хочемо привітати вас, любителів читання, поціновувачів книги, нинішніх, колишніх, і, сподіваємося, майбутніх користувачів бібліотек! 
  Вже протягом 20 років в останній вересневий день усі бібліотеки нашої країни урочисто відзначають своє професійне свято. День бібліотек – це день, який обєднує сиву давнину, коли у стінах Київської Софії почала збиратися перша бібліотека на нашій землі, і сучасність, у якій бібліотека має статус інформаційно-культурного центру із найновішими технологіями. День бібліотек – це свято, яке відзначають діти і дорослі, бібліотекарі та читачі, а також усі, хто так чи інакше має відношення до храму книги. 
   День бібліотек співпадає з іменами Віри, Надії і Любові, а також їхньої матері Софії, що є символічним, адже сааме любов до своєї справи, непохитна віра у місію бібліотеки в суспільстві, надія на подальшу перспективу розвитку дають наснагу для нових звершень, а мудрість допомагає у вирішенні різноманітних питань.


 До свята в нашій книгозбірні був проведений День бібліотек: «Сучасна бібліотека – нові послуги». Протягом дня біля книжкової виставки: «Бібліотека - відкритий світ читання» булла проведена бесіда: «Любіть свою бібліотеку – бібліотека любить вас!».

понеділок, 24 вересня 2018 р.

Краю мій, для мене ти єдиний


   Сьогодні ми повертаємося до незабутніх днів, коли місто Карлівка і наше село Варварівка було звільнено і врятовано від повного знищення нацистами.
   З кожним роком все далі в історію відходить той пам’ятний день. Та з кожним роком все відчутнішим для нас стає значення подвигу тих, які дорогою ціною повернули життя рідного краю. До 75-тої річниці визволення Карлівського району і міста від нацистів в бібліотеці була проведена година інформування: «Карлівщина історична».



  Щоб по-справжньому любити свій край, необхідно вивчати і знати його історію. Директор Варварівського народного історичного музею Віра Олексіївна Бегмат приурочила до цих подій історико-краєзнавчий екскурс: «Краю мій, для мене ти єдиний».


пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

Рідний край – серцю рай



Нехай нас по світу розкидує доля,
Та пісня до болю знайомого поля
Завжди повертатиме з дальніх доріг
До рідного краю, на отчий поріг.
А.Вигідник.
    Кожна людина завжди з великою любовю і душевним щемом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Ту маленьку Батьківщину, де живуть її рідні люди.
   В усі пори року варварівські краєвиди мають невичерпні багатства природних фарб, гармонійної краси, мальовничості і вражаючого розмаїття. Батьківський край, рідна сторона... Яке велике значення мають у житті кожної людини ці слова, як багато говорять вони нашому серцю. Але щоб по-справжньому любити свій край, треба знати його героїчну історію… 



  В бібліотеці була організована виставка-портрет села: «Наймиліший серцю край», біля якої пройшла інтерактивна гра: «Рідний край – серцю рай». Присутні були ознайомлені з історією, природою, культурою рідного краю, села.
Як не любить той край, де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ, що звав життям,
Де вперше став ходить і квіткою неначе
В його теплі зростав і усміхався квітам.
(В. Бичко)
Варварівка! Славна, щедра земля. Горда своїми жителями.
Земля Варварівська!
Давала ти не раз
Людей славетних
І великих світу:
Герой Сергій Родинка –
Справжній льотчик, ас –
Село прославив;
Пам’ятайте, люди!

Труда героїв ти зростило теж,
Село – колиска, мудрості коріння,
Тут колисало і дало без меж
Наснаги творчої, і сили, і горіння.
Тут мав би буть
І є тут неодмінно
Славетний лікар,
Слави віртуоз,
Заслужений учитель України
Й художник справний,
І служитель муз…

І не могло б так буть,
Щоб ця багата
Земля, де Бог дарує благодать,
Була б на добрі люди не багата,
Бо віддавати краще, аніж брать,
Достойні ж будьмо ми землі цієї!
Хай кожен день прожитий, кожна мить
Прикрасить світ від користі твоєї,
Щоб в цім селі нам будувать і жить.
Н.Полежаєва

четвер, 20 вересня 2018 р.

Квітуй наш Полтавський край


Із сивини століть ти поставала,
Вінок легенд у коси заплела…
І гордо нарекли тебе Полтава,
Пасує мудрість до твого чола.

  Кожен край, його земля і небеса, сонце і води, ліси і трави, що на ній виростають, мають свою неповторну красу, вдачу і долю свою. У ці вересневі дні Полтава відзначає безліч свят. Ця ошатна красуня є колискою української культури і духовності.
 Полтавщина – це наша земля, рідний край з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і мудрими талановитими людьми.
 «Сім чудес Полтави» - відбулася олімпіада з краєзнавства з юними користувачами бібліотеки.





  Перед учасниками олімпіади були поставлені не легкі завдання, але вони успішно справилися.

субота, 15 вересня 2018 р.

Рапсодія опалого листя


Завітала осінь до нас в Україну,
Одягла в червоне намисто калину.
Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,
Айстри різнобарвні, горішки ліщини.
 Навчальний рік стартував! Швидко промайнуло літо, настала пора року, яку в народі називають чарівною, замріяною, золотою. Слухаємо, спостерігаємо природу в перші осінні дні і відчуваємо її урочисту красу. Усі люблять осінню пору року, її барви-самоцвіти, різнокольорові листочки. Та саме головне для наших користувачів – це осіннє читання. Зачаровує осінь яскравими фарбами та красивими, ліричними віршами та оповіданнями. З вихованцями Варварівської школи-інтернату (вихователь О. Білан) на дитячому майданчику бібліотекарем Т. Вус пройшли голосні читання: «Рапсодія опалого листя».


  У цю пору року особливо популярні осінні вироби своїми руками. З цієї нагоди у фойє бібліотеки оформили  виставку-інсталяцію під назвою «Село розфарбовує осінь в багряне, руде, золоте…».


Пора осіння тиха й чарівна.
Земля вночі туманами сповита.
Вдень лине тихо музика сумна
На павутинні бабиного літа.
Й пливе між листям кольоровий сум,
Осіннім сонцем ледве вже зігрітий.
В сухому листячку сховавсь од вітру шум,
І холодок проймає гордовитий.
Палітра осені яскрава ще й жива,
Жоржини кольорові серце гріють.
Та вранці паморозь травичку покрива,
І від морозу квіточки сивіють.
Рослинний світ потроху завмира,
Тускніє барв рясне палахкотіння.
Тому й тужлива осені пора,
Бо світ піде зимі у володіння.