субота, 9 листопада 2019 р.

Барвистість одвічна народної мови


Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.
Іван Багряний
   До Дня української писемності та мови в бібліотеці була організована книжкова виставка« Барвистість одвічна народної мови». Вона допоможе користувачам здійснити літературну подорож стежками української писемності. Діти познайомляться з історією походження української мови, народною мудрістю, славетними майстрами рідного слова, з добрими порадниками та помічниками – словниками.



   Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська…
   З метою поглиблення знань користувачів  про рідну мову, щоб показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини; розвивати бажання вивчати українську мову до Дня української писемності та мови було проведено батл цікавих фактів «Моя мова найдивніше диво».



   Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Українська мова має в собі історію нашого народу, всю красу і міць поетичного слова. Чудна мелодія солов’я, могутня пісня лісів і полів, дитячий лепет і мамина колискова – звучить в нашій рідній мові і залишається в пам’яті назавжди.



   Варто пам’ятати, що грамотно володіти державною мовою – це обов’язок справжніх українців, які вболівають за державу, за її цілісність і духовну міць. Бажаємо всім утверджувати рідну мову, дбати, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців. Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом.

пʼятниця, 25 жовтня 2019 р.

Відкриєш книгу – відкриєш світ


   Нам книга відкриває всі світи. Книга приходить до кожного з нас у дитинстві. І тому дуже важлива зустріч дитини з книгою, з бібліотекою. До нас завітали учні 2 класу Варварівського НВК разом зі своїм вчителем Філонець Катериною Леонідівною на бібліотечний серпантин «Відкриєш книгу - відкриєш світ».



   Завідуюча  Т. Вус розповіла,  що бібліотека - це справжнє книжкове місто, де є свої вулиці й площі, палаци й будинки, є й свої мешканці - книги. У кожної книжки є свій дім і адреса, яка написана на поличковому роздільнику. На сторінках чудових різнобарвних книг можна зустріти не тільки розповіді про дітей, а також познайомитися та пізнати дивовижний світ природи та тварин, казок.



   Бібліотекар запропонувала здійснити незвичайну подорож у світ книг. Особливо сподобалась дітям книжкова виставка-запитання «Диво – дерево казок», де за кожну правильну відповідь вікторини на дітей чекав кошик від Їжачка-Лісовичка наповнений яблучками та горіхами. Юні читайлики з великою цікавістю і зачарованими поглядами відповідали на запитання. Всі були дуже активні, та найкращими стали Андрійко Буцьківський та Анатолій Василик.
  



  Час пролетів непомітно, потрібно було повертатися в школу. Діти були в великому захопленні, залишали бібліотеку в чудовому настрої з книгами і цукерками, а ще з бажанням прийти в бібліотеку  не один раз.

Отож, читайте і насолоджуйтесь читанням!

середа, 23 жовтня 2019 р.

У цікавий світ запросила книга


Читати – це модно! Читати – це круто!
Читайте залюбки – не буде Вам сумно!
Осінь – пора дивовижного розмаїття кольорів. Усе навкруги вбирається у яскраві кольори, щоб насолодитися теплими барвами перед настанням холодів. Теплого осіннього дня до сільської бібліотеки поспішали учні 3 класу Варварівського НВК разом з класним керівником Шейко В. С.


Кожного дня дитина дізнається щось нове і цікаве, не  став винятком і цей день для юних почитай ликів. Завдяки бібліотекарю Т. Вус юні чомусики поринули у загадковий світ книг. Проявили свої знання у вікторинах. 


Ми роду козацького діти, землі української цвіт


Що би хто не звелів, що би хто не казав.
Я сьогодні таки запорізький козак.
Хоч не сіється вус, хоч на зріст я малий -
українські шляхи в Січ мене завели.

   Українці  святкували відразу три свята: День захисника України, Дня Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці. З метою виховання в користувачів патріотизму, шанобливого ставлення до Батьківщини, гордості за наших захисників Вітчизни у сільській бібліотеці відбулась  літературно-мистецька імпреза : «Ми роду козацького діти, землі української цвіт». Під час проведення масового заходу діти зазирнули до сторінок історії та згадали про звитягу предків, які своїми звершеннями здобували й відстоювали українську свободу та незалежність, а також згадали і героїв сьогодення – які нині боронять Державу.



   Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя українського народу. В найтяжчі часи іноземного поневолення козацтво виступало справжнім захисником рідної землі, оборонцем віри, моралі та державницьких традицій України. Впродовж століть могутнє козацьке братство здійснювало вплив на європейську історію.



   Козаччина – одна з героїчних і найславетніших сторінок багатовікової української історії. До відзначення Дня українського козацтва в бібліотеці була  оформлена  тематична  викладка літератури «Шляхами українського козацтва». На виставці представлена література, яка знайомить читачів з історією України та козацькою епохою, яка надзвичайно багата подіями і героями. Матеріали виставки несуть в собі найцікавішу інформацію про українське козацтво минулих часів та козаків сьогодення: їхні прагнення, ідеї, почуття патріотизму. Завдяки виставці користувачі змогли більше дізнатися про Запорізьку Січ, про козаків та їхні звичаї. А щоб перевірити свої знання – читачам запропонували відповісти на запитання вікторини.


   Виставка допомагає вихованню у користувачів  поваги до народних традицій, моральних цінностей та спонукає до вивчення історії України.
   День захисника України - це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею забезпечують Україні захист. Зустріч з користувачами - завжди свято. Тепле, душевне, позитивне. Цього дня були гостинно відкриті двері нашої бібліотеки створили той настрій, коли почуваєшся майже по-домашньому, а зустрічі з дітками дарують натхнення.
День захисника Вітчизни –
Мужності й геройства свято .
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою – Україну. 

вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Зоряний шлях О. Довженка


“Прекрасна людина в бою за Батьківщину.
 Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї.
Але найсвітліша краса її в труді. ”
(О.Довженко )
10 вересня виповнилося 125 років від дня народження Олександра Довженко. Олександр Петрович Довженко – митець художнього слова, який міг майстерно писати кіноповісті і кіносценарії. Його твори сповнені любов’ю до України, патріотизмом, ненавистю до ворогів-загарбників і прагненням свободи для Батьківщини. Його творча спадщина має велику цінність не тільки як взірець літературного слова, а й як історичний документ очевидця. До ювілейної дати в бібліотеці був проведений вечір-портрет: «Зоряний шлях Олександра Довженка».




Невмирущий П. Загребельний


"Головне в літературі – написати, але написати так, 
щоб  люди  прочитали,  поєднати  людські  серця, 
примусити їх здригатися"
П. Загребельний
 Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у придніпрянському селі Солошиному на Полтавщині. 1941 р., закінчивши школу, майбутній письменник пішов добровольцем на фронт: став курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений.
 Після другого поранення 1942 р. потрапив у полон і до лютого 1945 р. поневірявся по нацистських концтаборах. Після звільнення працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. 1946 р. П. Загребельний вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету, після закінчення якого з 1951 року працював на журналістській роботі (обласні газети, журнал «Вітчизна»).
            Помітною для українського літературного процесу став період, коли П. Загребельний у 1961-1963 роках був головним редактором газети «Літературна Україна», де він уславився підтримкою молодих поетів-шістдесятників. У 1979-1986 рр. очолював Спілку письменників України, був головою комітету по Державних преміях ім. Т. Г. Шевченка, обирався депутатом Верховних Рад СРСР та України. У 90-ті рр. ХХ ст. письменник відійшов від активного громадсько-політичного життя, водночас, незважаючи на вік, плідно працюючи на сучасній літературній ниві.
            Письменницьку діяльність визнаний майстер-романіст П.Загребельний розпочав із новел та повістей, збірки яких виходили у другій половині 1950-х рр. Серед них привертає увагу повість «Дума про невмирущого» (1957).  Спираючись на власний гіркий досвід, письменник показав подвиг молодого солдата Андрія Коваленко, який загинув у концтаборі, але не скорився нацистам. Пізніше почали виходити й романи: типовий виробничий «Спека» (1960) та цікавий за композиційним задумом «День для прийдешнього» (1964).
   Помітним явищем в українській літературі став історично-психологічний роман «Диво» (1968). Письменник зробив спробу розширити межі російської історичної міфології і розвинути державницьку ідею, запропонувавши авантюрно-гіпотетичне прочитання історії. Це поєднувалося з глибоким розкриттям психології персонажів, філософською аналітичністю, оригінальною композиційною побудовою.

четвер, 3 жовтня 2019 р.

Хай теплою буде осінь життя


Посивіли Ваші скроні,
Від турботи про дітей
Шану праці, шану долі
Віддаємо Вам ми в цей день.
Хай рясним буде суцвіття
У саду що Ви садили.
Зичим миру, довголіття
Щастя, радості і сили.
Щиро вітаємо з теплим і сердечним святом - Днем людей похилого віку та Днем ветерана!  Такими словами розпочав свій виступ сільський голова – Олександр Родик. Цей день - символ єдності і спадкоємності поколінь, прекрасна можливість сказати теплі слова подяки батькам, матерям, ветеранам війни і праці, пенсіонерам і взагалі всім літнім людям за вклад у розвиток країни, за багаторічну самовіддану працю, доброту і мудрість.
Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, їх практичний життєвий досвід, невичерпна енергія, оптимізм та активна громадська позиція повинні стати взірцем для підростаючого покоління. Вони передають у спадок все найцінніше, що накопичили за все життя.
У цей святковий день прийміть щирі вітання і глибоку вдячність за все, що зроблено Вами заради нашого майбутнього. Ваша праця, подвиг, шанобливе ставлення до людей – це незрівняний приклад для наслідування сучасній молоді. Осінь життя людини строката, наче падолист. Вона підкрадається непомітно, здається, ще позавчора було дитинство, вчора юність і розквіт сил, а сьогодні вже павутина бабиного літа заплуталась у волоссі. Якими будуть миттєвості цього бабиного літа багато в чому залежить від самої людини, адже великою мірою настрій вона створює собі сама. А депутатський корпус на чолі з сільським головою вирішують невідкладні питання. Низький уклін Вам до землі, дорогі ветерани, дідусі, бабусі та велика подяка за розбудову нашого села Варварівки, за все, що Ви зробили для своїх нащадків.