До Лесиного віночка

Це талант наскрізь мужній,

хоч не позбавлений

жіночої грації і ніжності…

Її поезія – то

огнисте оскарження того

гніту сваволі, під

яким стогне Україна.

 І. Франко

  З 20 лютого у нашій бібліотеці діє оформлена книжкова викладка до 145-річчя від дня народження Лесі Українки «До Лесиного віночка». Книги, представлені на виставці, розкажуть користувачам про всесвітньо відому українську поетесу, її життя, коло її близьких та друзів, середовище, що живило і надихало її талант.

   

  «Ім’я Лесі Українки, поруч з іменами Шевченка і Франка, – одне із найбільш популярних у народі, і назавжди воно ототожнене з нашою рідною землею». П. Тичина

  З вступним словом розпочала масовий захід бібліотекар, яка познайомила присутніх з творчістю великої поетеси Лесі Українки. Ви багато чули про неї, але на проведеному сьогодні літературному усному журналі: «До Лесиного віночка» ми торкнемося більш ширше її життєвого шляху та творчості. Ви відчуєте легкий сум, присутній у ліричній поезії; глибоку любов до рідної землі, неньки-України.

  Ім’я поетеси овіяне всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування.

Журнал складається з 4 сторінок.

I сторінка. Біографія Лесі Українки.

  Цю сторінку вела Білан Юлія, яка запросила у царство мудрого і красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго й мужнього слова. Ознайомила з біографією поетеси.

II сторінка. Творчість поетеси.

  На цій сторінці Таня Залевська запросила  юних користувачів бібліотеки ще раз познайомитись з творчістю великої поетеси Лесі Українки, відчути силу і глибину її невтомного таланту.

III сторінка. Любов до народу.

  Леся Українка служила своєму народові огнистим словом, яке рвалося з глибини самого серця. Про це розповіла Мусіянченко Катя.

  На сторінках книжок – образи людей з красивим і щедрим серцем та героїчною й печальною долею, окрилених героїв, в яких променіє вогонь, дарований людині Прометеєм.

  Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком  Прометея.

IV сторінка. Єдина! На всю Україну!

  Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття, розповідала Марина Радченко. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, несла вона вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків.

  Спадщина Лесі Українки – це багатюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім живучим і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.

Тож нехай  звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, сказала бібліотекар Таміла Вус, як шана наша пам’яті  її великій. На закінчення вона ще раз запросила завітати до бібліотеки, наодинці пройтися життєвим шляхом поетеси, взяти її твори, з яких долинуть до вас слова Лесі Українки:

Довго щирими сими словами

До людей промовлятиму я…