Горить давня свіча надії

"Всі свої найголовніші твори я писав з однією метою –

виправити духовний хребет нашого народу".

В. Малик.

Любіть Україну, як матір любіть!

За неї боріться у люту годину,

За неї страждайте, ідіть до загину,

Душею і тілом для неї живіть.

  Такими словами в бібліотеці згадали видатного українського письменника, прозаїка, нашого земляка Володимира Кириловича Малика, якому 21 лютого виповнилося 95 років. Бібліотекар Таміла Вус розповіла читачам про основні віхи біографії майстра слова та презентувала матеріали перегляду літератури «Слави козацької пісняр».

  Володимир Малик - видатний український письменник, автор пригодницьких та історичних творів. Якщо історія несе знання про рівень соціального, матеріального і духовного життя народів, про фактичний історичний процес, то художня історична проза, не нехтуючи фактом цього процесу, підходить до розуміння конкретних подій з точки їх значущості для формування духовного багатства особистості, людської краси і досконалості.

  Твори на історичну тему мають специфічне завдання – формувати національну свідомість, розкривати і примножувати історичний духовний досвід людства, давати моральні уроки майбутнім поколінням. Серед художніх творів, у яких відображено історичне минуле українського народу, помітне місце посідають історичні романи Володимира Кириловича Малика, про це розповіла бібліотекар, відкриваючи літературну годину «Горить давня свіча надії».

  Протягом багатьох десятиліть твори Володимира Малика з захопленням читають діти, молодь і дорослі. Адже, за словами Б. Чайковського, письменник “заворожує чудовими й чарівними мандрами з країни в країну, з епохи в епоху, примушує радіти і ридати, любити і ненавидіти, переживати як власні, знегоди й перемоги героїв”.

  Продовжуючи думку бібліотекаря, Анастасія Ноздрін говорила, що важко назвати куточок землі, подібний до Полтавщини, на літературному небосхилі якого сяяло б стільки літературних зірок. Та літературна Полтавщина не лише геніальне вчора, це і геніальне сьогодні, і сповнене високих устремлінь завтра.

  Згасла свіча Володимира Кириловича Малика на робочому столі. Але залишилися нащадкам сторінки його захоплюючих творів. У книгах письменника голосно дзвенять шаблі і степ, гуде запеклим боєм, гримить Славута, несучи на хвилях козацькі чайки, шумлять віковічні бори, ховаючи від ворога дозорців….

  Письменник у своєму житті був чесною, доброю, скромною людиною, багатьом початківцям допомагав своїми порадами. Його твори були перекладені іноземними мовами. В 1983 році був удостоєний літературної премії імені Лесі Українки за твори історично-патріотичної тематики. Хто б не прочитав його роман, поему чи казку, згадають талановитого письменника – земляка, який передав героїчну історію України, любов до народу, до краю.

  Після заходу юні користувачі вибрали книги письменника, щоб детальніше ознайомитися з творчістю письменника.

  Нам усім Володимир Малик залишив численні свої твори, які й сьогодні читаються на одному подиху. Письменник Петро Сорока зазначив, «читати В. Малика справді цікаво. За якимсь незбагненними законами кожен, хто візьме його книжку до рук, уже не випустить її, не перегорнувши останню сторінку. Яким чином це досягається, залишається таїною. Магія – і тільки». І те саме може повторити кожен із читачів Володимира Малика, і їх ще прибуде….