Цілий світ звеселився — Христос охрестився

Ісус Христос охрестився
У річці Йордані.
Він крокує нині світом
У славі і шані

   «Коли Ти, Господи, хрестився в Йордані, тоді відкрилося явлення Святої Трійці: бо голос Отця свід­чив про Тебе, називаючи тебе улюбленим Сином, і дух, у вигляді голуба, підтверджував істинність цього. Христос Бог, що з'явився, і світ що освітив, слава тобі!» — це переклад тропаря, присвяченого Водохрещенню Господньому та Богоявленню.

   Різдвяні свята завершуються святом Богоявлення Господнього, яке в народі називають Водохреща і святкують 19 січня. Інші назви: Хрещення, Водохрещі, Йордан (на згадку про хрещення Ісуса в річці Йордан). Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а той, у який він хрестився й освятив воду.
  Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Іоана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси і пішла традиція хрещення у воді.
  Це свято знаменує собою закінчення 12-денного періоду святок. Воно ввібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких належало обрядам, що пов'язані з водою.

  Надвечір'я напередодні Водохреща називають другий «Святий вечір» або «Голодна кутя». На вечерю знову готували пісні страви, але вже значно менше, ніж перед Різдвом. А «голодною» називають тому, що духам після вечері вже не залишають нічого. Повечерявши, діти начебто проганяли кутю, стукаючи знадвору палицею по кутках хати і промовляючи:

Геть, кутя, із покутя,
А узвар — на базар.
А дідух — на теплий дух.

  Наступного дня вранці всі йшли до церкви на богослужіння, а потім до річки, де відбувалося освячення води.

  На річці чи в ставку хлопці зранку прорубували ополонку у вигляді хреста, потім робили хреста з льоду, обливаючи його буряковим квасом (відваром). Згодом приходили церковні служителі, щоб посвятити воду. Всі набирали ту воду у свій посуд і несли додому. Нею кропили все в хаті, давали її пити хворим, прикладали до хворого місця. Господар кропив нею всіх членів родини, хату, подвір'я, колодязь, домашніх тварин. Цю воду зберігали аж до наступного Водохреща. Люди вірили, що така вода має дивовижні властивості, зокрема може лікувати від різних хвороб.
Цим і завершувалися різдвяно-новорічні свята. Далі вже не співали ні колядок, ні щедрівок. По Водохрещах наставав час у кілька тижнів, які називалися м'ясницями. Після м'ясниць наступав найдовший і найсуворіший Великий піст. Про нього казали: «Великий піст усім прижме хвіст».

ПРИКМЕТИ:

Тріщи не тріщи (про мороз), а вже минули Водохрещі.

Якщо під час освячення води йде сніг — майбутній рік буде врожайним.

На Водохрещі день теплий — буде хліб темний.

Якщо хмарно на Водохрещі — хліба буде вдосталь.

Йде лапатий сніг на Водохрещі — на врожай.

  Завершують цикл новорічних свят традиції, пов’язані з Водохрещем.  Після свята Водохрещення настоятель православної церкви Св. Великомучениці Варвари протиієрей Василій Штець вітав жителів села, побувавши в їх оселях. Не минув він і нашої бібліотеки, він побажав  всім користувачам і присутнім, щоб жили ми у здоров’ї та злагоді, щоб освячена вода принесла фізичне та духовне очищення.