Прометей українського духу і віри

Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум’ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі не чадіть
                                  В. Симоненко

  Полтавщина – дивної краси куточок України, історія якої сягає глибини тисячоліть. Цей чудовий край  дав Україні багато славетних на весь світ імен. Полтавщина – літературно-духовна колиска Україна, що дарувала світові великого патріота Василя Симоненка.  «Любов к отчизні де героїть,  там сила вража не устоїть, там грудь сильніша од гармат…». Ці слова Івана Котляревського глибоко запали в його душу.

  Великий полтавець Василь Симоненко – Прометей українського духу і віри. Йому давала натхнення полтавська земля. Його короткий подих (двадцять вісім літ дарував йому Бог земного життя) сповитий синівською любов’ю до краю, що спородив, до народу, що дав крила і мудрість. Він спалахнув зорею і згас, гнаний імперською радянською владою. Та не згас талант поета. Василеві Симоненко посмертно у 1995 році присуджено Державну премію України імені Т.Г. Шевченка.

  8 січня Полтавщина відзначила 80-річчя з дня народження Василя Симоненка – поета-патріота. 2015-й став Роком Василя Симоненка на Полтавщині, бо саме тут живе світла пам'ять про Василя Симоненка. В селі збереглась батьківська хата, в якій він народився. Там зараз створено музей.

  Наша бібліотека також запланувала заходи, спрямовані на вшанування поета-шістдесятника. В бібліотеці організована тематична книжкова виставка: «Духовні острови Василя Симоненка», на якій представлені збірки творів Василя Симоненка, його найвідоміші вірші «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти – людина», «Виростеш ти сину», а також відомі і маловідомі сторінки біографії поета, важливість сказаних ним у віршах слів для непростого сьогодення. Ми повинні показати всьому світу, хто такий Симоненко, і чому ми його цінуємо.

  Запрошуємо відвідати тематичну книжку виставку: «Духовні острови Василя Симоненка» до ювілейної дати.  Кожен, хто відвідає бібліотеку, матиме змогу детальніше дізнатися про життя і долю поета, погортати сторінки книг, поринути в глибочінь поетичних рядків Симоненка, кожен з яких пронизаний любов’ю до життя і до неньки – України.

  Можливо  від враження переглянутого і прочитаного ляжуть на папір і свої рядки, так як у Світлани Вівчаренко, вчителя української мови і літератури Варварівської школи-інтернат:

«Як можна не любить Полтаву

Її духовність і її красу,

І Симоненка слово –

Хай її прославить,

У час великого вогню»

  Шановний Великий Полтавцю, Прометею всієї України! Ти прожив коротке, але яскраве, як зірка в небі, життя, залишив після себе незгасний слід і прискорив своєю творчістю проголошення незалежної України. Ми впевнені  в тому, що молоде покоління пронесе твій дух свободи і мужності, стверджуючи демократію, будуючи вільну заможну незалежну державу. Під впливом твоєї творчості бачитиме не себе в Україні, а Україну в собі!