У творах він залишив часточку душі

 «Любов і краса – це ті діаманти,

які він вишліфовував із непоказних камінчиків

та заховував у вічний скарб нашої національної культури»

Володимир Гнатюк

До 155 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913) українського письменника і громадського діяча в бібліотеці проведена літературна година: «У творах він залишив часточку душі».

Наприкінці ХIX століття в українську літературу прийшла ціла плеяда талановитих письменників-новелістів, провідне місце серед яких належить М.М.Коцюбинському. Він прийшов на світ, щоб творити справжню нову високохудожню літературу.

Михайло Коцюбинський є одним із найоригінальніших українських прозаїків. Він одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози.

Творчість Коцюбинського завжди була предметом суперечок літературних критиків. Деякі дослідники про модернізм Михайла Коцюбинського говорять обережно, називаючи його імпресіоністом у літературі. Сучасник письменника, критик Сергій Єфремов так сказав про нього: «Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят… був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку…».

М.Коцюбинський – послідовник Івана Франка. Вірний революційно-демократичним традиціям Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, він створив шедеври нової ідейної та художньо-естетичної якості. Незгасаючий читацький інтерес до творів М.Коцюбинського зумовлений їх революційною наснаженістю, не знаним раніше  в нашій літературі осягнення глибин душі людської, поетизацією її поривань до  справедливості, добра і краси.

«… Кожному народові, і в тому числі й українцям, «належиться», між іншим, якомога ширше і повніше розвивати свою духовну сутність і, паралельно до свого культурного росту, поступово удосконалювати знаряддя своєї думки – мову, в якій, як у дзеркалі, відображається і історія, і світогляд, і характер даного народу…» - писав М.Коцюбинський.

Стельмах М. писав: «Михайло Коцюбинський любив людей і тому так уводив їх за життя в літературу, що ми їх бачимо живими. З нами поруч стоять Соломія і Остап, Гафійка і Марко, Хома Гудзь і Марічка; з його творів на нас добрими і гнівними очима дивиться прекрасний народ України і чарівна краса України.». 

А хто з нас не знає дитячих оповідань М.Коцюбинського: «Харитя», «Маленький грішник», «Іванко та Чугайстир».