Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!
Скорботи полум’я священне
Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!
У журливі
листопадові дні, коли вся Україна вшановує пам’ять жертв
голодомору 1932 – 33 років, у Варварівській сільській бібліотеці була організована книжкова виставка «Скорботна
свічка пам’яті». Бібліотекар презентувала користувачам різного віку книжкові та газетно - журнальні
матеріали, спогади односельчан, присвячені трагічним подіям, які
відбувалися на українській землі 82 роки тому. Багато літ пройшло… Здавалось би можна й
забути, але в серці кожного з нас живе і буде жити пам’ять про найкривавішу
трагедію людства. Книжкова виставка представлена користувачам ще раз закликає
кожного згадати ті трагічні для України 1932-1933 роки та помолитися за кожну
безневинно загублену душу.
«Хто не знає свого
минулого, той не вартий майбутнього». Адже наше минуле, історія нашого народу –
це невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ має її,
свою власну – глибоку і прозору або замулену й прикидану, але має ту, яку створив.
Нашу намагались і замулити, і прикидати.
Пам'ять – нескінченна
книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок
написано криваво-чорним кольором. Пам'ять про Голодомор має
бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.
Пам’яті
мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від штучного
голоду, заподіяного сталінським режимом у 1932-1933 роках, в бібліотеці провели
годину скорботи «Схилимо голови у скорботі».
Мова
велась про нечуваний злочин в історії людства, який забрав мільйони невинних
життів і був свідомо спрямований на згубу українського народу.
У
листопаді вся Україна запалює свічки пам’яті і читає молитву за всіма невинно
убитими під час страшного Голодомору – 1932-1933 років.
Тож і ми, наприкінці заходу запалили свічку пам’яті
та схилили голови в глибокій пошані.
Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Немає коментарів:
Дописати коментар