Із Святом матері всіх матерів
вітаємо
І зичимо щиро щастя і добра.
Хай смутку жодна з них не знає,
Хай радості розквітне у їх житті пора!
«Ой, я маю три матері, та всі три хорошії…
Перша мати – непорочна, як лілея
біла,
із дитятком-немовлятком, Пречистая Діва.
Друга мати – це найкраща на світі
країна,
земля наша, наша славна ненька-Україна.
Третя мати –це ласкава, люба, мила,
рідна моя мати!...»
(Із народної пісні)
Споконвіку Свято матері у другу неділю травня
люди відзначали як день Божої матері, Матері Землі та Матері земної.
У травні, коли вишня, мов наречена,
вбирається у біле і яблуня красується у пишному вінку, приходить на землю
світле свято. Стукає в кожну оселю, велику й малу і, ставши на порозі, нагадує
всім про призабуту мудрість століть –
звичай вшановувати материнську долю.
Це свято схоже на
ніжну травневу квітку, від якої не хочеться відводити очей. Воно пробилося до
нас із забуття, переживши нещадні забобони, й повертає нас душею до давніх
традицій, щоб ми вміли проносити крізь усе життя шану до матері.
Перше слово, яке дитина вимовляє – «мама». З’являється на світ малятко – лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її дитині. Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж, чиїми грудьми вигодувано цілий світ. Це перше слово, сказане нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших вуст, тамує біль.
Перше слово, яке дитина вимовляє – «мама». З’являється на світ малятко – лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її дитині. Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж, чиїми грудьми вигодувано цілий світ. Це перше слово, сказане нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших вуст, тамує біль.
У травні, коли прокидається від сну природа,
коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас
свято Матері. Воно прийшло до нас із далекої Америки, завдяки зусиллям однієї
дівчинки. Вона втратила матір. Смерть була раптовою і передчасною. Дівчина
прийшла до думки, що у всіх людей на земній кулі мусить бути хоча б один день
на рік, коли б вони всі разом вшановували матір. Відзначати День Матері в
Україні почали з 1929 року.
В бібліотеці була організована книжкова
виставка «Все до серденька матері горнеться».
Зараз на плечі українських матерів випали
тяжкі випробування та страждання. Тож не забуваймо привітати
своїх мам.
...Бо найдорожче стоїть за
словами:
В світі усе починається з
мами!
Анатолій Костецький
Немає коментарів:
Дописати коментар