Музеї – це нетлінні мости з минулого в майбутнє

  18 травня відзначається Міжнародний день музеїв. Ці заклади — важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва і миру між народами. Робота музеїв спрямована на забезпечення спадкоємності поколінь. 
  Соціокультурний простір Полтавської області налічує 29 музеїв, у яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини музейного фонду України. 

  Музейні  заклади області – це безцінні скарбниці історії нашого краю, його творців, які вписали  яскраві сторінки  в різні періоди існування держави. В їхніх стінах зберігається більше мільйона експонатів – безмовних свідків подій і фактів з життя Полтавщини та її мудрого, працелюбного народу.
  Важко переоцінити роль музеїв у забезпеченні нерозривного зв’язку минулого і сьогодення, в збереженні історичної правди, в збагаченні духовного потенціалу суспільства. Ця почесна і відповідальна місія лежить на плечах сотень музейних працівників. Завдяки їхнім здібностям, професіоналізму та ентузіазму документальні свідчення  тих складних і болючих подій, що наразі відбуваються  у суспільстві, назавжди залишаться в пам’яті  прийдешніх поколінь.

  Вичерпну інформацію з історії нашого краю можна почерпнути зі скарбниць минувшини та духовності - районного історико-краєзнавчого  музею.

  Оберегом пам’яті про особливості побуту, культури і здобутки жителів Варварівки є місцевий музей, який очолює Віра Бегмат. Що ж тут новенького? Перш за все, одразу впадає  у вічі  макет селянського  двору XIX – I пол.   XXст., виготовлений місцевим умільцем Михайлом Данцем. Плетений тин, на якому зроблені сидушка і перелаз, комора, сіни, хата, світлиця, конюшня, льох, клуня, погріб, курник з голуб’ятнею, саж, млин, криниця з журавлем, реманент… Думаю, що не кожен житель XXI століття може похвалитися тим, що знає значення всіх цих слів, не те, що особливості розташування окремих названих споруд.

  Майстриням і модницям варто зупинитися біля експозиції одягу 70-х років XX ст, вишиванок та розмаїття вишитих рушників, яких налічується  близько трьох сотень! Зокрема, тут є весільня сукня 1928 року, сукні з кремпліну, трикотину, пан-бархату, китайського шовку, кашемірові хустки, так звана «плетьонка» 1946 року і ще багато чого особливого.

  Ми пишаємося, що в нашому селі є такий музейний заклад і директор Варварівського народного історичного музею, яка своїм яскравим талантом, відданістю справі та фаховою досконалістю множить здобутки  галузі, виховує молодь на високих ідеалах нації.

  

  Бажаємо Вам, шановна Віра Олексіївна здоров'я, невичерпної енергії, творчого натхнення,  вдалих пошуків та цікавих знахідок!