Блакитна троянда поетичного саду України

  19 березня 2015 року - ювілей відомої української поетеси, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка Ліни Василівни Костенко. Їй виповнилося 85. Ця мужня жінка дуже рано зійшла на поетичний Олімп України. Ліна Костенко належить до плеяди найталановитіших із плеяди "шістдесятників", які під час хрущовської відлиги сказали своє вагоме "ні" тоталітарному режимові, що впродовж десятків років тримали в оковах покори українське слово.

  Ліна Костенко - глибоко сучасна, глибоко українська поетеса. І сьогодні її зоря сяє гордо і чисто на поетичному небосхилі України. Поезію Ліни Костенко знають і люблять мільйони людей не тільки в Україні, а й далеко за її межами, бо її поетичне слово пророче, наповнене філософською глибиною, високою духовністю. Ліна Костенко - це голос, це душа і совість української нації.

  20 березня - бібліотека зібрала шанувальників таланту Ліни Костенко. Був проведений усний журнал: «Блакитна троянда поетичного саду України», на сторінках якого йшлося про відому і невідому Ліну Костенко.

  «Це найбільше, ніж поезія, - тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка. Тут минуле й  сучасне, просвічене рентгеном мислі…» - так писав про творчість письменниці-шістдесятниці поет Володимир Базилевський.

  Ліна Василівна п’ять років тому під час презентації її  перевиданого роману «Берестечко» сама про себе сказала: «… я ніколи не стояла на колінах, і мій народ, той, для кого я пишу, також». Нині бачимо, яка мудрість, яка втілена правда в цих словах.

  Уже в новому столітті шанувальники творчості геніальної поетеси дочекалися її нових віршів і нових книг, які стали так само улюбленими, як і колишні видання. Читаймо із насолодою старі і нові видання, які знаходяться у бібліотеці на книжковій виставці, яка знайомить пошановувачів творчості Ліни Костенко з її самобутнім талантом, творчим надбанням.

 

Увага, акція!

Поезія для фронту

  За участі доньки Ліни Костенко – письменниці, культуролога Оксани Пахльовської відбулася гуманітарна акція «Другий фронт АТО». Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій з побажаннями та словами підтримки, написаними власноруч. На титулі однієї з книг Ліна Василівна написала строфи з не опублікованої поезії:

«І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди,

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми,а завтра – ви»