Народився Іван Леонтійович Мойся 22 березня
1895 року в с. Мойсенцях Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині
безземельного селянина-грабаря. Через скрутне становище та постійні нестатки
родини, майбутній письменник був змушений з самого дитинства тяжко працювати.
Перша Світова війна стала для письменника
школою політичного гарту. Перебуваючи на фронті Іван Ле пише вірші і нариси.
Письменник бере активну участь в громадянській війні. У 1922 р. І.Ле стає
студентом робітничого факультету Київського політехнічного інституту. В 1940 р.
побачив світ історичний роман «Наливайко» про селянсько-повстанський рух.
Натхненну творчу працю Івана Ле перервала фашистська навала на Батьківщину. Від
Сталінграда до Відня письменник пройшов спеціальним кореспондентом газети
«Известия». Письменник брав участь у битві на Дніпрі, Корсунь-Шевченківській
битві, в боях за визволення Києва, Курська, Сталінграда, Харкова, Бухареста,
Праги, Берліна та ін. За участь у Великій Вітчизняній війні відзначений
бойовими нагородами.
У післявоєнні роки письменник
продовжує роботу над створенням художніх творів історичної тематики. Виходить
друком тритомна історична епопея «Хмельницький» (1957, 1963, 1965 рр.), за яку
автор відзначений Державною премією УРСР ім. Т.Г. Шевченка. Загалом літературна
спадщина І.Ле значна – він залишив нащадкам більше 50-ти творів різної
тематики. Дивитися тільки вперед, йти, творити, піднімати своїм плугом
цілину!... Таким було творче кредо письменника. І він провів у житті, в
мистецтві власну глибоку борозну. Кращі творчі звершення Івана Ле стали вагомим
набутком української літератури. Усього Іван Ле видав понад 50 книжок, вийшло
зібрання його творів у семи томах. Мандруючи в минуле з майстром історичного
роману Іваном Ле користувачі нашої бібліотеки ознайомилися з його творами.
Прозу Ле й сьогодні (а він пішов
з життя майже тридцять років тому – у 1978) читають і люблять.
Помер
у Києві, похований на Байковому цвинтарі. Відкрито літературно-меморіальний музей Івана Ле у
місті Городище.
Немає коментарів:
Дописати коментар