З раннього дитинства кожна людина звертається
до книги, бо саме читання книг збагачує наше життя, робить його більш цікавим і
наповненим, допомагає нам через книгу пізнавати світ.
Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті
не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють
познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати
чарівну паличку, мати богатирську силу або казкову вроду.
В рамках Всеукраїнського тижня дитячої
книги таке цікаве знайомство влаштували для юних користувачів в нашій
бібліотеці під час літературної
гри «Вгадай з яких ми творів». Діти знайомилися з українськими народними
казками та казками народів світу. А щоб знайомство запам'яталося їх якнайкраще,
бібліотекарі запропонували своїм відвідувачам гру, в якій потрібно було знайти
предмети чи атрибути різних казок, та назвати, з якої казки він
"загубився". Не обійшлося і без гри, під час якої діти відгадували
героїв казок, відгадували загадки і жартували. Святковим дійством,
сповненими веселих ігор, казкових вікторин, дотепних загадок був
наповнений цей день, де бабуся-казкарка
пропонувала взяти участь у веселих конкурсах.
Бібліотекар наголосила: «Казка — це дитинство
людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я,
приказки, притчі... Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу,
нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі,
нашого народу, вчать, як треба по правді жити».
Жива наша казка в бабусиній хижі,
А в казці віками жили дивовижні,
І добрі, й недобрі, химерні й лукаві,
Одні – страшнуваті, а інші – цікаві.
Вони полонили й страшили вони ж,
Бо казка – не казка без тих дивовиж.
Можливо, комусь без потреби казки,
Та як же ростимуть без них малюки.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухать гуртом.
Немає коментарів:
Дописати коментар