Портрет успішної жінки України. Імена славних сучасниць

  У Варварівській сільській бібліотеці представили книгу: «Портрет успішної жінки України. Імена славних сучасниць», яку подарувала бібліотеці одна із героїнь книги Віра Бегмат, активний користувач нашої бібліотеки, директор Варварівського народного історичного музею. Чверть століття вона очолює музей, зробила все, щоб про нього дізналися в Україні.

   Відтепер біографії відомих представниць прекрасної статі об’єднані у книзі: «Портрет успішної жінки України. Імена славних сучасниць». З цього альбому користувачі не лише дізналися, як їм вдалося досягти таких високих результатів, а й почерпнули власну формулу успіху. «До нього входить близько 200 успішних жінок України. І дуже приємно, що великий відсоток цих жінок – це саме наші жінки Полтавського краю».

  Героїні книги завітали на презентацію видання та докладніше розповіли про себе. Серед них Гончаренко Любов Іванівна, яка працює на посаді начальника Карлівського виробничого управління житлово-комунального господарства. Маючи освіту будівельника постійно дбає про благоустрій міста Карлівка. Про що й розповіла на зустрічі.

    Виступ другої запрошеної Вовченко Галини Василівни був також позитивним і цікавим. Присутніх вразила до щему її доброта, відвертість і висока людяність, а ще щирість. Природа наділила цю людину багатьма талантами, та найбільший талант уміння розуміти людей, відчувати їх, нести їм добро свого серця.

    Презентували збірний образ успішної української жінки. Це жінки різного віку, соціального статусу і сфери діяльності. Серед карлівчан ще - Гаврилова Л.М., Слєпцова Л.М., Криворучко Л.В.

    Присутні на заході мали змогу ближче познайомитися з героїнями незвичайного видання, почути про захоплення і хобі учасниць, які надихають їх на нові творчі здобутки.

    Вірі Олексіївні Бегмат цього дня був подарований найкращий дарунок. Свій вірш: «Музей в селі», який вперше був прочитаний, подарував Володимир Прислонський. Сьогодні ми представляємо його до вашої уваги.

Музей в селі

( Враження після відвідання народного музею в селі Варварівка Карлівського району на Полтавщині)

Музей в селі, село в народному музеї –

Ця я, Варварівко, про тебе говорю.

Людей твоїх, що мають ділові ідеї,

Зізнаюсь щиро, я боготворю.

Ідея, втілена в життя, - музей величний.

У селах області  подібного нема.

Хоч зовні він непоказний, доволі звичний,

Але ж всередині історія сама.

Історія від створення села й до нині,

Вся в документах, експонатах, кольорах,

Прекрасного села у нашій Україні

З усім, що є, колись було, в його дворах.

Макет хатини, тин, надвірня забудова,

Нехитрий реманент, що був в ходу колись.

Палітра вишиванок, сорочок чудова,

І рушники веселкою переплелись.

В світлиці стіл – ще дев’ятнадцяте століття,

На ньому скатертина виткана, з орлом,

Піч, рогачі і посуду різноманіття,

Сундук домашній, переповнений добром.

Дивують око різні засоби технічні,

Що в побуті давно й недавно ще були.

Їх для майбутніх поколінь в музей навічно

Добродії села у дар передали.

Вражають трудові колгоспні перемоги

І млин, що вітровію підставляв крило.

На чільнім місці фронтові тяжкі дороги,

І ті, хто ними йшов, хто не вернувсь в село.

Є одяг, речі особисті односельців,

Що нашу Армію прославили і Флот.

Йдучи музеєм, бачиш, відчуваєш серцем –

Який умілий, працьовитий наш народ.

Варварівка живе і, вірю,  жити буде,

Її історія не знатиме кінця,

Бо жителі села – прекрасні, вмілі люди,

Що мають добрі, люблячі, палкі серця.